Розмноження мандаринів

Мандарини розмножуються повітряними відростками, щепленням і насіннями. Метод живцювання до даного виду не застосовують, тому що вони не прагнуть укорінюватися (утвір корінців може затягтися до 1 року й більша частина черешків пропадає).

Розмноження мандаринів методом повітряних відведень дає коріння майже в 100% випадків. Вибирають гілку з добре розвиненими в усі сторони бічними пагонами з тими розрахунками, щоб після приймання відразу ж мати правильно сформоване деревце. На гілочці по колу очищають кору шириною 1 см. Зріз обкладають вологими мохами, зверху прикривають плівкою й фіксують рафією або дротом (можна обмотку закріпити обрізаною пластиковою пляшкою). Через 2-3 місяця крізь мохи пробивається коріння. Черешок зрізують нижче кореня і саджають нову рослину в горщик 10-12 см.

Щоб прискорити початок плодоносіння й одержати плоди більш високої якості, звичайно здійснюють щеплення. Бруньку-Вічок (щиток) для щеплення беруть із середньої частини черешка плодоносного дерева, де вони краще сформовані. Зрізку вічка потрібно робити чистим і гострим ножем. Зрізаний щиток з ножа швидко й акуратно вставляють у Т-видний розріз кори на підщепі. Після того як щиток вставлений, місце щеплення обв'язують рафією або ізоляційною стрічкою. Коли брунька приживеться ( через 2-3 тижні), пов'язку послабляють, а ще через 2-3 тижні підщепу зрізують вище (на 2-3 мм) місця щеплення. Рани замазують садовим варом або олійною фарбою.

Отримані від посіву насінь рослини менш примхливі й вимогливі. Але починають плодоносити набагато пізніше своїх побратимів, отриманих вегетативним розмноженням.

Шкідники

На мандаринових деревцях при недостатньому догляді можуть зустрічатися попелиця, щитівки, тріпси, при низькій вологості повітря – павутинні кліщі. Важливо не допустити масового розвитку цих паразитів. Необхідно регулярно оглядати рослину, обидві сторони листків. Для профілактики частіше мити рослину під душем.

Якщо павутинний кліщ або попелиця сильно не поширилися, їх можна вилучити сильним струменем води. Знищити попелицю й кліща допоможе 3-4 кратне обприскування рослини розчином харчової солі (80 г на 1 л теплої води). Якщо рослина ушкоджена сильно, вилучте ушкоджені листки й обробіть рослину актеліком.

Щитівок, трипсів і їх личинок можна зняти за допомогою тампона змоченим пивом, мильною водою або настоєм часнику. При сильному зараженні позбуваються від паразитів обробкою відповідними препаратами: актеліком або карбофосом (15 крапель на 1 л води).

Маранта (Maranta)

Рід Маранта (Maranta) нараховує близько 25 видів і різновидів рослин, і належать до сімейства марантових. Рід названий на честь венеціанського медика Барталомео Маранти, що жив в 16 столітті. Маранти - дуже гарні листяно-декоративні трав'янисті невисокі кімнатні рослини висотою до 25-30 см, завезені в Європу із тропічних лісів Південної Америки, Бразилії. Вони відрізняються винятково гарним забарвленням листя. Листя широкоовальне, довжиною до 15 см, що сидить на невеликих черешках, з темно-коричневими дворядними плямами і світлою смугою вздовж центральної жилки. Загальний фон листків варіює від яскраво-зеленого до темно-зеленого, майже чорного кольору. Зворотна сторона листків - від червонуватого до блакитнувато-зеленого відтінку. Стебла з розетками ефектно оздоблених листків спрямована нагору поки рослина молода, потім без опори починають стелитися. Квітки маранти, зібрані в віники або колосся, дрібні і непоказні.

Характерною рисою маранти є її реакція на світло. У темряві або при сильному недоліку світла всі її листи піднімаються вертикально і приймають форму замкнутої розетки, на світлі листя відвертається, приймаючи горизонтальне положення, розетка стає відкритою. Звідси їхня народна назва «молитовна рослина».

Маранта біложилкова (Maranta leuconeura) -найпоширеніший вид; різновид kerchoveana з великими коричневими плямами по обох сторонах центральної жилки;

маранта триколірна (Maranta tricolor) із червоними жилками і жовто-зеленими мітками по центру;

маранта двоцвітна (Maranta bicolor) зустрічається рідко.