Питання до самоконтролю

1. Які є оцінки середньовіччя в плані розвитку культури?

2. Що знаходилось в центрі культури європейського середньовіччя?

3. Які соціально-історичні особливості характерні для середньовіччя?

4. Коли Західна Європа в культурному розвитку почала випереджати Візантію?

5. Чим займалась схоластика?

6. Що вчили в середньовічних школах і університетах?

7. Що таке «духовна імперія»?

8. Що таке теологія?

9. Що таке аскетизм?

10. Які основні напрямки у літературі середньовіччя?

11. Хто такі ваганти?

12. Що таке куртуазна література?

13. Хто такі трубадури?

14. Де бере свій початок готична епоха?

Тема: Культура Візантії ІV – cередини XV cтоліття.

План

1. Візантія в історії світової культури.

2. Ранньовізантійська культура.

3. Класична Візантійська культура.

4. Культура пізньої Візантії.

Література:

1. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – Київ, 2007. – С. 152 – 166.

2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури /За ред. Яртися А.В. – Львів, 1994. – С. 131 – 156.

3. Павленко В.В. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. – Київ, 2009. – С. 56 – 68.

1. Візантія в історії світової культури

Ця культура - своєрідний «міст» від античності до Середньовіччя, між культурою Заходу і Сходу.

395 р. – відбувся остаточний поділ Римської імперії на Східну (Візантію) і Західну.

3 Етапи розвитку:

І – ранній (IV – cep. VII ст.) – розпад рабовласницького ладу і початок формування феодальних відносин.

ІІ – класичний (сер.VII – поч.VIIІ ст.)– Візантія стає однією із найпотужніших держав Середземномор’я. Утверджена фемна система.

ІІІ – пізній ( ХIIІ - ХV ст.) – посилення феодальної роздрібненості, постійна боротьба із загарбниками.

Травень 1453 р. – Візантію завоювала Османська імперія і вона припинила своє існування. Констинополь перетворилвся в турецьке м. Стамбул, а православний храм Святої Софії – в мусульманську мечеть Айа – Софія.

Константинополь – столиця Візантійської імперії, яку заснував імператор Констянтин І у 324 – 330 рр. (350 тис. чол.)

Візантійці називали себ «ромеями», а свою державу – «Ромейською».

Етнічну основу становили греки, панувала грецька мова і античні звичаї. Державною мовою була латинь, а з VІІ ст. – грецька. Панувало християнство, антична спадщина. Зберігався культ імператора та централізоване управління. Ця самодержавна монархія з необмеженою владою імператора (басилевса). Церква розглядалася як складова частина держави, була залежною від неї.

Найважливішим центром офіційної візантійської культури був Константинополь до ХІІ ст.

2. Ранньовізантійська культура

Константинополь – найбільший торгово-ремісничий центр Візантійської імперії, своєрідна «майстерня Всесвіту».

476 р. – падіння Західної Римської імперії. Візантія успадкувала титул імператора, монархію, традиції античної освіченості.

Візантія – це правове, громадянське суспільство. Народ брав участь у виборах імператора, існувала д-ма права. Центром державного управління став імператорський палац. Імператор вважався обранцем бога. Церква коронувала імператора. Однак візантійська імперія не обожнювала, як східні царі-деспоти. Священною була державна влада. Імператорська влада не передавалася у спадок, що робило візантійський престол хитким.

Григорій Богослов та Іоанн Златоуст здійснили систематизацію християнського богослов’я. Був закладений фундамент середньовічної візантійської філософії.

У ІV – V ст. ще не відбулося глибокої християнізації свідомості візантійців. Зберігалося язичництво.

Найвищий розквіт імперії за правління імператора Юстініана І (VІ ст.):

• здійснюється Юстініанська кодифікація римського права;

• 532-537 рр. – будівництво храму Святої Софії, який став головною церквою всього східно-християнського світу, чудом церковного будівництва. Утверджується тип купольного храму, що уособлював союз держави і церкви.