2. Розвиток освіти і наукових знань

Західноєвропейські культурні впливи проникали в Україну через тих українських інтелектуалів, які здобували освіту в Італії та інших європейських країнах. Багато з них ставало вчителями, поетами, визначними громадськими й політичними діячами. Студенти з України вчилися у Паризькому, Краківському, Болонському, Падуанському, Лейденському та інших університетах.

Ученим європейського масштабу, провідником гуманістичних ідей був Юрій Котермак, більш відомий світові як Юрій Дрогобич. Вчився в Ягеллонському університеті в Кракові, де через рік став бакалавром, пізніше – магістром; Болонському університеті в Італії. У 1478 р. стає професором з філософії. Протягом 1478-1482 рр. читав лекції з астрономії в Болонському університеті, а 1481-1482 рр. перебував на посаді ректора цього університету. У 1482 р. йому присвоюють звання доктора медицини – першому серед вихідців з України.

Юрій Дрогобич є автором першої друкованої книжки, виданою українцем за кордоном. Ця книга під назвою «Прогностична оцінка поточного 1483 р.» магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора медицини та філософії університету Болоньї вийшла у Римі латинською мовою 7 лютого 1483 р. і відома лише в двох примірниках. Книга невелика, всього 10 непронумерованих аркушів по 41 рядку тексту на сторінках. В книзі зроблено спробу визначити географічні кордони Москви, Вільно, Львова, Дрогобича. Це є перші відомості про Україну в друкованому виданні. Ю. Дрогобич проклав для українців шляхи в науку. Це – Колумб науки української, великий син України.

Серед гуманістів українського походження був Павло Процелер (Русин). Він був першим гуманістичним поетом в українській літературі і одночасно основоположником латинської поезії в Польському королівстві.

Західноєвропейські впливи в литовсько-польську добу більше зачіпали західноукраїнський регіон. Тут склались 2 яскраво виражені культурні центри – міста Острог і Львів.

З Острогом зв’язана діяльність великого українського патріота, активного захисника православ’я, київського воєводи Василя Констянтиновича Острозького. Він був меценатом, культурним діячем. Заснував у місті Острозі гурток письменників, школи в Турові, Володимирі-Волинському, школу та друкарню в Острозі. В Острозькій слов’яно-греко-латинській школі вищого типу зібрались кращі наукові сили України. Сучасники називали її «тримовним ліцеєм» чи «тримовною гімназією», бо навчання велося 3 мовами: грецькою, латинською та українською, а ще «греко-слов’янською Академією». В ній викладалися «сім вільх мистецтв». Вона вважається першою науковою установою України, першим українським навчальним закладом європейського типу.

Найвизначнішим представником Острозької школи був Герасим Смотрицький – перший ректор школи. Мелетій Смотрицький вихованець школи, був автором єдиного на той час посібника з мови – «Граматика словенския…», виданого у 1619 р . в Литві. М. Смотрицький довів життєвість слов’янської мови. Протягом кількох століть його граматика була основним підручником для українського, російського і білоруського народів. Термінологією граматики М. Смотрицького й досі користуються російські лінгвісти: гласная, согласная, ударение, слог, точка, многоточие, запятая, глагол, существительное.