- •Передмова
- •1. Визначення терміну культури та її наукового поняття. Становлення науки культурології
- •2. Структура культури. Функції культури
- •3. Рівні й форми культури
- •3 Форми культури:
- •Питання до самоконтролю
- •1. Загальна характеристика первісної епохи та її періодизація
- •Кам'яна доба
- •Мідна доба
- •Доба бронзи
- •2. Духовне життя людини первісної доби
- •Типи релігійних вірувань
- •3. Мистецтво первісного суспільства
- •Риси образотворчого мистецтва:
- •Питання до самоконтролю
- •1. Культура держав Стародавньої Месопотамії
- •Вавилонська культура
- •2. Культура Стародавнього Єгипту
- •Культура Стародавнього Китаю ( 2-ге тис. До н.Е.)
- •2. Культура Стародавньої Індії (3-2 ст. До н.Е.)
- •Досягнення староіндійської культури:
- •Література
- •Питання до самоконтролю
- •1. Місце античності в історії світової культури
- •2. Особливості античної культури
- •3. Крито - микенська цивілізація. «Грецька міфологія»
- •Гомерівський період
- •Пантеон богів:
- •4. Наука, література і мистецтво в Стародавній Греції
- •«Філософська тріада античності»
- •Медицина
- •Мистецтво
- •Комедія
- •Архітектура
- •5. Стародавні Олімпійські ігри
- •Питання до самоконтролю
- •1. Культура раннього Риму
- •2. Культура Риму часів аристократичної республіки
- •3. Культура епохи імперії
- •4. Вплив грецької культури на римську
- •Питання до самоконтролю
- •1. Особливості середньовічної культури
- •2. Значення християнства для розвитку європейської культури
- •3. Розвиток освіти і науки
- •4. Література середньовіччя
- •5. Художні стилі
- •Питання до самоконтролю
- •Візантія в історії світової культури
- •3 Етапи розвитку:
- •Ранньовізантійська культура
- •Класична Візантійська культура
- •Будівництво
- •Культура пізньої Візантії
- •Питання до самоконтролю
- •1. Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження
- •2. Гуманізм як ідеологія Відродження
- •3. Видатні представники епохи Відродження
- •4. Реформація та її культурно – історичне значення
- •Питання до самоконтролю
- •1. Витоки та основні засади Просвітництва
- •2. Ідеї Вольтера, Дідро, Руссо, Гердера
- •3. Особливості розвитку мистецтва доби Просвітництва
- •4. Зростання ролі літератури в житті суспільства
- •Питання до самоконтролю
- •1. Розвиток науки й техніки
- •2. Основні художні течії хіх століття
- •Культура хх століття
- •4. Масова культура
- •Питання до самоконтролю
- •Трипільська культура
- •Особливості кіммерійсько – скіфо - сарматського культурного симбіозу
- •2. Ранні форми культури на східнослов’янських землях
- •Черняхівська культура
- •3.Культура стародавніх слов’ян
- •Питання до самоконтролю
- •1. Київська Русь - якісно новий етап у розвитку слов'янської культури
- •Християнізація - рушій нового культурного процессу
- •3. Архітектура, живопис, прикладне мистецтво, музика Архітектура
- •4. Література, літописання, писемність та освіта, фольклор Література
- •Питання до самоконтролю
- •1. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури
- •2. Розвиток освіти і наукових знань
- •3. Братські школи
- •4. Меценатство
- •5. Полемічна література
- •6. Книгодрукування
- •Питання до самоконтролю
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
5. Полемічна література
Важливою зброєю в боротьбі за соціальне і національне визволення народу, яскравим явищем української культури була полемічна література. Вона спрямовувалась проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на православне населення. Об’єктом гострої критики православних полемістів Г. Смотрицького, І. Вишенського, М. Смотрицького, П. Могили була унія. Боротьба велася між католиками і уніатами, з одного боку, та православними – з іншого, й мала довести переваги своєї віри.
Автором перших полемічних творів «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», надрукованих в Острозі в 1587 р., був письменник - полеміст Г. Смотрицький.
Автором багатьох полемічних творів антикатолицького спрямування був
І. Вишенський. Він перший сміло підніс голос на захист бідного робочого люду. У своїх творах Вишенський критикував Берестейську унію та католицизм.
У литовсько-польку добу широкого розвитку набуває в Україні усна народна творчість, зокрема історична поезія, яка зароджується в XVст. Історичні пісні та думи несли в собі велике ідейне навантаження. Відомі думи про Олексія Поповича, про плач невільників, про втечу трьох братів з Азова, про Самійла Кішку, Марусю Богуславку. Оригінальною пам’яткою народної поезії є «Пісня про Байду».
У литовську-польську добу з’являється таке характерне для України явище, як народна картина «Козак Мамай». Це був молодий козак – українець, що сидить по-турецьки, схрестивши ноги, з конем і козацькими атрибутами – шаблею, пістолем, бандурою. Козак Мамай – типовий представник запорізького козацтва, втілення народного характеру з його волелюбністю, героїзмом, кмітливістю, гумором.
6. Книгодрукування
Однією з яскравих сторінок української культури XVІ-XVІІІ ст. є друкарство. Початок літочислення українського книгодрукування зв’язане з іменем Івана Федорова. Жодної друкованої книги в Україні до І. Федорова ще не знайдено.
У 1572 р. І. Федоров з Литви переїхав до Львова, де в 1573 р. заснував першу в Україні друкарню. У лютому 1574 р. у монастирі Св. Онуфрія він надрукував гарно оформлене видання «Апостола», яке являє собою велику історичну цінність як первісток книгодрукування в Україні.
Незабаром І. Федоров порадував львів’ян ще однією новинкою – «Азбукою» з граматикою, першим у східнослов’янських народів друкованим букварем. На сьогодні відомий один повний примірник цієї Азбуки. Він знаходиться в бібліотеці Гарвардського університету США.
Зазнаючи фінансових труднощів, І. Федоров перейшов на службу до князя К. Острозького і на початку 1575 р. перебрався зі Львова до Острога. Там в 1578 р. він надрукував буквар для потреб заснованої в Острозі школи.
Славетна «Острозька Біблія» була надрукована окремою книгою в 1581 р. Біблія є шедевром церковної вченості й видавничої справи свого часу, зразком високої поліграфічної майстерності І. Федорова. Це – перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.
Видання знамените і тим, що тут вперше з’явилися друковані поетичні рядки на українській мові. Вони присвячувались князю К. Острозькому і зробив це Г. Смотрицький, який написав віршову і прозову передмови до Біблії. Біблія має 1256 сторінок. До нашого часу дійшло понад 270 примірників. Її тираж не відомий.
Наступні видання Біблії у Москві та Петербурзі були по суті передруком Острозької з незначними фонетичними змінами. Взагалі книгу книг – Біблію – перекладено 2092 мовами. Жодний твір за всю історію людства не здобув такого інтересу читачів.
І. Федоров помер 1583 р. і похований на території Онуфріївського монастиря у Львові.
