Доба бронзи

- з наземним житлом трапляються землянки;

- оброблення металу, прядіння, ткацтво;

-курганні могильники з трупопокладанням і трупоспаленням;

- бронза спричинила організацію торгівлі рідкісним металом – оловом;

- великі переселення народів.

2. Духовне життя людини первісної доби

Складовою частиною історії первісного суспільства, його культури є релігія. Більшість вчених пов'язують появу релігійності з існуванням людини сучасного типу. Люди ранньородової общини не виділяли себе із природи. Територія, рослинний і тваринний світ, земля, її надра - все це сприймалось як єдине ціле.

Виникає віра в надприродне. Релігія допомагає людині розібратись у світі речей, які її оточують.

Первісні форми релігії були такими ж примітивними, як і людина та суспільство того часу. Всі явища і предмети людина оголосила живими особами, що діють як люди. Далі людина переконується, що живим і неживим щось керує - двійники, духи (сильніші, слабші).

Типи релігійних вірувань

Анімізм (від лат. - душа) - одна з примітивних форм релігії, пов'язана з вірою в існування духів, одухотворення усіх предметів і явищ навколишнього світу.

Вся природа уявлялась їм одухотвореною. Переконані в існуванні душі у тварин - звідси звичай не вбивати спійману тварину, тоді душа тварини не буде для людей небезпечною.

Після вбивства тварини інколи просили в неї вибачення.

Первісна людина вірила, що вона складається з 2 частин – тіла і душі, яка може перебувати в різних частинах тіла (наприклад, крові - спостереження за тим, як життя припиняється із витіканням крові із рани).

Якщо душа в очах, то вірили, що можна вректи людину. Душею людина вважала процес дихання.

Думка, що душі людей мають здатність покидати тіло, особливо під час сну. Існував тому звичай не будити сплячу людину. Боялись, що душа не знайде тіла. Первісна людина сприймала сни за дійсність. Душа уявлялась метеликом, птахою. Щоб позбавитись впливу душ померлих, люди залишали житло, змінювали імена, одежу, розфарбовували своє тіло, щоб душа покійника не впізнала їх.

Віра у перевтілення душ покійників у новонароджених.

Фетишизм - віра у надприродні властивості предметів-фетишів. Коли люди хотіли, щоб тварина потрапила у загорожу, то ставили поряд малюнки пораненої тварини. Уява первісної людини породжувала віру, що ці малюнки самі можуть задовольнити їх прагнення.

Фетишами могли бути будь-які явища природи, наділені надприродними властивостями (наприклад, шкаралупа горіха, хвіст дикої тварини, її зуби, кості).

При допомозі фетишу людина начебто може здійснювати владу над природою. У світових релігіях фетишизм зберігся у поклоніннях мощам та іконам (християнство), святим місцям (іслам).

Тотемізм - віра в близькість людини з певним тотемом – твариною, рослиною, явищем природи.

Як правило, кожний рід має свого тотема, з яким кровоспоріднений. Тотемові не поклонялись. Вважали його "батьком", "старшим братом", який їм допомагає. Родині заборонялося вбивати свого тотема, завдавати йому шкоди, їсти.

Проблема: яким чином рід присвоював ім'я того чи іншого тотема?

Магія (грец.- чародійство) - ще одна з форм давньої духовної культури - це віра у здатність людини особливим чином впливати на інших людей, оточуючий світ, тварин, рослин.

Первісна людина вірила, що за допомогою особливих дій та слів можна викликати дощ або вітер, забезпечувати успіх на полюванні або збиранні врожаю, допомогти або пошкодити людині.

Магічні обряди супроводжувались заклинаннями.

Наслідувальна магія - подібне викликає подібне. Наприклад, жінка вагітна, повинна виготовити ляльку, няньчити її, інші ставились до неї як до матері.

Заразлива магія - вплив на людину за допомогою предмета, який зв'язаний з нею (магічні обряди над одежею).

Магія позитивна (чаклунство) і негативна (табу). Наприклад, під час полювання чоловіків їх дружинам заборонялось змащувати маслом голови дітей. Остерігалися, що здобич втече від мисливців, бо стане такою слизькою, як голови дітей.

Магічні обряди поділялась на шкідливі, чорні, злі, лікувальні та ін.

Шкідлива магія, щоб надприродним чином нанести шкоду іншим. Так, виготовляли статуетку, що зображувала противника, і проколювали її гострим предметом.

Лікувальна магія - первісна медицина. Наприклад, змащування розігрітим бджолиним воском грудей хворого.