- •Міжнародні стандарти iso серії 14000.
- •Суть, принципи, мета і завдання стандартизації.
- •Види стандартизації і стандартів.
- •Функції стандартизації.
- •Правові основи стандартизації.
- •5. Основні принципи стандартизації.
- •6. Організація робіт із стандартизації.
- •7. Розвиток національної системи стандартизації та сертифікації України у зв'язку з довгостроковими стратегіями iso .
- •8. Нормативні документи із стандартизації та порядок їх розроблення.
- •9. Зміст стандартів та технічних умов.
- •10. Стандарти і система контролю якості.
- •11. Міжнародні органи стандартизації.
- •12. Міжнародні стандарти з охорони навколишнього середовища.
- •13. Розробка міжнародних стандартів.
- •14. Об'єкти сертифікації.
- •15. Система екологічних стандартів.
- •13 Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека
- •13.020 Захист довкілля
- •16. Система стандартів із захисту довкілля.
- •17. Проведення робіт по сертифікації.
- •18. Система стандартів із управляння навколишнім середовищем.
- •19. Стандартизація професійної безпеки.
- •20. Санітарно-гігієнічне нормування.
- •21. Екологічне нормування.
- •22. Науково-технічие нормування.
- •23. Нормування якості води.
- •24. Нормування якості повітря.
- •25. Нормування якості грунту
- •26. Нормативи екологічної безпеки.
- •27. Нормування розмірів санітарно-захисиої зони.
- •28. Нормування шумових та вібраційних забруднень.
- •29. Нормування зборів і плат за розміщення відходів.
- •30. Суть, мета і завдання нормування.
- •31. Основні вимоги до екологічних критеріїв оцінки життєвого циклу продукції.
- •32. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди.
- •33. Нормування якості продуктів харчування.
- •34. Нормування електромагнітного та радіаційного забруднення.
- •35. Стандарти з якості водних об'єктів.
- •36. Критичні антропогенні навантаження на урбанізовану територію.
- •37. Суть і мета нормування антропогенного навантаження на природне середовище.
- •39. Стандарти з якості атмосферного повітря.
- •40. Міжнародні стандарти iso серії 9000.
- •41. Міжнародні стандарти iso серії 14000.
- •42. Штрихове кодування.
- •43. Маркування гмо продукції.
- •44. Класифікація харчових добавок.
- •45. Маркування харчових добавок.
- •46. Контроль за якістю сертифікованої продукції
- •47. Інформування про відповідність товарів встановленим вимогам.
- •48. Відповідність українських стандартів міжнародним.
- •49. Гармонізація стандартів якості води.
- •50. Можливості та необхідні умови експорту української продукції.
- •51. Роль стандартизації в охороні наколишнього середовща.
- •52. Атестація спеціалістів в галузі сертифікації.
- •53. Знаки маркуваня, що підтверджують екологічність предметів.
- •54. Український класифікатор нормативних документів.
- •55. Гармонізавані стандарти якості продуктів харчування.
- •56. Нормативи пестицидного забруднення продуктів харчування.
- •57. Вимоги, що пред'являються до органу по сертифікації.
- •59. Знаки, що підтверджують відповідність продукції.
- •60. Міжнародні стандарти якості та їх впровадження.
37. Суть і мета нормування антропогенного навантаження на природне середовище.
Нормування – це діяльність по встановленню гранично допустимих впливів людини на природу. Мета нормування – забезпечення науково обгрунтованого поєднання економічних і екологічних інтересів як основи суспільного прогресу – в певній мірі компроміс між економікою і екологією. Визначена таким чином мета нормування антропогенного навантаження на оточуюче природне середовище передбачає наявність граничних умов (нормативів) як на самий вплив, так і на фактори середовища, які відображають і сам вплив, і відгуки на нього екосистем.
Основними об'єктами нормування антропогенного навантаження на природне середовище є рівні концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому середовищі, рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище, рівні вмісту шкідливих речовин у продуктах харчування; рівні викидів та скидів у навколишнє середовище забруднювальних хімічних речовин; рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.
Основним завданням нормування є розробка нормативів. Нормативи лежать в основі вимірювання балансу екологічних і економічних інтересів людини. Вони необхідні для створення гармонічних еколого–економічних систем. Міра розумного поєднання інтересів – це гранично допустимий рівень антропогенних впливів, перевищення яких створює небезпеку для природного середовища та здоров'я людини.
Нормативи (нормативні матеріали) – це комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм збереження і поліпшення якості навколишнього середовища та охорони здоров'я людини, оптимізації негативного впливу антропогенного навантаження на природне середовище. Нормативи антропогенного навантаження на природне середовище являються основою для визначення правомірності поведінки суб'єктів екологічних правовідносин, визначають ступінь ефективності виконання екологічних і правових наказів. Від показників антропогенного навантаження на природне середовище залежить і реалізація екологічних прав людини, і проведення екологічних експертиз, і міра еколого–правової відповідальності, і оцінка екологічного ризику, і багато іншого. Нормативи антропогенного навантаження на природне середовище повинні відображати вимоги до нього різних споживачів і забезпечувати збереження екологічної рівноваги в природних екосистемах в межах їх саморегуляції.
Норматив стає юридично обов'язковим з моменту затвердження його компетентними органами Держкомсанепіднаглядом і Міністерством екології і природних ресурсів України.
Класифікація нормативів. Нормативи класифікуються за такими видами:
нормативи екологічної безпеки:
• гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі
• гранично допустимі рівні акустичного шкідливого впливу на навколишнє середовище
• гранично допустимі рівні електромагнітного шкідливого впливу на навколишнє середовище
• гранично допустимі рівні радіаційного шкідливого впливу на навколишнє середовище гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування;
гранично допустимі викиди та скиди:
• гранично допустимі викиди у навколишнє середовище забруднювальних хімічних речовий;
• гранично допустимі скиди у навколишнє середовище
забруднювальних хімічних речовин;
рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів:
• гранично допустимі рівні шкідливого впливу фізичних факторів на природне середовище;
• гранично допустимі рівні шкідливого впливу біологічних факторів на природне середовище.
Види нормування. Нормування антропогенного навантаження на природне середовище та розробка нормативів ведеться у трьох основних напрямках:
♦ санітарно–гігієнічне нормування – розробка системи норм, правил і регламентів для оцінювання стану навколишнього середовища в інтересах охорони здоров'я людини і збереження генетичного фонду деяких популяцій рослинного і тваринного світу;
♦ екологічне нормування – розробка системи норм, правил і регламентів допустимого навантаження на екосистеми;
♦ науково–технічне нормування – розробка системи норм, правил і вимог, які ставляться безпосередньо до джерел антропогенних впливів на оточуюче середовище.
