42. Штрихове кодування.

Штриховий код — це ідентифікатор товару, призначений для забезпечення можливості машинного зчитування інформації. Цифровий еквівалент коду EAN-13 складається з:

— префікса (перші 2 або 3 цифри), що вказує на національну нумерувальну організацію;

— реєстраційного номера підприємства (наступні 4-5 цифр);

— товарного коду, який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи EAN (з 8 по 12 цифру);

— контрольної цифри (остання тринадцята).

Код товару описується наступним чином: 1 цифра: найменування товару, 2 цифра: споживчі властивості, 3 цифра: розміри, маса, 4 цифра: інгредієнти, 5 цифра: колір. Приклад обчислення контрольної цифри для визначення дійсності товару: 1. Скласти цифри, що знаходяться на парних місцях:  0+4+7+3+7+0=21 2. Отриману суму помножити на 3:  21x3=63 3. Скласти цифри, що знаходяться на непарних місцях, без контрольної цифри: 4+4+5+2+0+2=17 4. Скласти числа, зазначені в пунктах 2 і 3: 63+17=80 5. Відкинути десятки:  80 --> (8)0--> 0 6. Від 10 відняти отримане в пункті 5: 10-0=0 (відкинути десятки) Якщо отримана після розрахунку цифра не співпаде з контрольною цифрою у штрих-коді, це означає, що товар зроблений незаконно.  Можливий також варіант, коли для коду країни-виготовлювача відводиться три знаки, а для коду підприємства – чотири. Товари, що мають надто малий розмір, можуть мати короткий код, що складається з восьми цифр - EAN-8. Для передачі інформації про вантажі між підприємствами використовують EAN-128, який містить в собі, наприклад код товара, терміни придатності, розміри, обсяг, код партії виробника. Як правило, код країни привласнюється Міжнародною асоціацією EAN. Код країни ніколи не складається з однієї цифри. Нерідко на товарі можна побачити надпис, наприклад, «Зроблено в Німеччині», а код, нанесений на етикетку, цій країні не відповідає. Тут підстав може бути декілька. Перша: фірма була зареєстрована і отримала код не у своїй країні, а у тій, куди направлений основний експорт її продукції. Друга: товар був виготовлений на дочірньому підприємстві. Третя: можливо товар був виготовлений в одній країні, але ліцензії фірми з іншої країни. І, нарешті, четверта, коли засновниками підприємства стають декілька фірм з різних держав.

43. Маркування гмо продукції.

Верховна Рада України ввела обов'язкове маркування продукції на вміст або відсутність ГМО в продуктах харчування. За відповідні зміни в Закон "Про безпеку і якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про наявність в харчових продуктах генетично модифікованих організмів) 17 грудня 2009 року проголосували 375 народних депутатів за 226 мінімально необхідних.

Верховна Рада України ввела обов'язкове маркування продукції на вміст або відсутність ГМО в продуктах харчування. За відповідні зміни в Закон "Про безпеку і якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про наявність в харчових продуктах генетично модифікованих організмів) 17 грудня 2009 року проголосували 375 народних депутатів за 226 мінімально необхідних.

Прийнятий закон забороняє оборот харчових продуктів, етикетка яких не містить інформацію про вміст або відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів. Таким чином, на етикетці продукту повинен бути відображений напис "із ГМО" або "без ГМО" відповідно. Дещо раніше Рада ввела штраф за недостовірну інформацію про ГМО в продуктах харчування в розмірі 10-50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За Постановою Кабміну від 1 липня 2009 року збільшено рівень вмісту генетично модифікованих організмів у продуктах харчування для їхнього обов'язкового маркування з 0,1% до 0,9%.

Відповідаючи на запитання, чи достатньо лабораторій в Україні для проведення аналізів на вміст ГМО, перший заступник міністра економіки С.Романюк сказав: «Сьогодні в нас є такі лабораторії, я не можу сказати точну цифру, але такі лабораторії є».

Прийняття цього документа - одна з вимог для вступу України до Світової організації торгівлі.

Довідка:

ГМО - організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений неможливим у природі способом. Наприклад, вже виведено особливий сорт картоплі, який не їсть колорадський жук, а полуниця з генами північних риб легко переносить холод тощо. Продукти з ГМО легше вирощувати, оскільки вони стійкі до погодних умов та шкідників, тому й дешевші, ніж природна сировина. Водночас реальних досліджень щодо впливу їх на людський організм наразі немає. Є лише досліди, які здійснювалися на пацюках, організм яких дуже подібний до людського. За даними громадської організації «Екологічна ліга», у піддослідних тварин виявлялися зміни в репродуктивній функції та алергічні реакції.