59. Знаки, що підтверджують відповідність продукції.

Знаки, що підтверджують відповідність продукції: а)міжнародному стандарту якості; б) інформаційний знак щодо якості продукції. ♦ інформація про правила користування (зокрема про те, що забороняється);  ♦ терміни споживання, дії. На міжнародному рівні продукція повинна бути позначена стандартом серії ISO 9000 "Управління якістю". Таки знаки ставлять в основному на експортні товари. На продукти і товари внутрішньодержавного споживання ставляться знаки відповідності згідно з ДСТУ 2296 (рисі.9.2–1). . 1  2 3 4 Рис. 1.9.2. Знаки відповідності 1 – України, 2,3 – Росії, 4 – Білорусії За вимогами Держстандарту України імпортні товари повинні супроводжуватись інформацією українською мовою.

60. Міжнародні стандарти якості та їх впровадження.

Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров'я і майна людей та навколишнього середовища. Стандартизація якраз і є тією діяльністю, яка виконує ці функції.

Після закінчення Другої світової, в жовтні 1946 р., рішенням ООН була створена Міжнародна організація з стандартизації (180). На засіданні генеральної асамблеї ООН був прийнятий статут І80,який визначив статус організації, її структуру, функції основних органів і методи їх роботи. В статуті 180 записано, що "метою організації є сприяння розвитку стандартизації в світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, а також для розширення співпраці в галузі інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності".

01.01.93 р. Україна прийнята в члени Міжнародної організації 180, а 14.02.93 р. - в члени міжнародної електротехнічної комісії ІЕС, що дає їй право нарівні з іншими 90 країнами світу брати участь у діяльності більш як 1000 міжнародних робочих органів, технічних комітетів з стандартизації і використовувати в своїй роботі понад 12 тисяч міжнародних стандартів [3].

Сьогодні практично нема такої галузі, в якій не були б розроблені стандарти 180.

Із загальної кількості стандартів, розроблених 180 (більше 7500) в різних галузях техніки, вони розподіляються наступним чином:

— машинобудування - 29,5% ;

— хімія - 3,4%;

— неметалічні вироби - 12,2%;

— руди і метали - 9,1%;

— інформаційна техніка - 8,8%;

— сільське господарство - 8,5%;

— будівництво - 3%;

— спецтехніка - 3%;

— охорона здоров'я і медицина - 3,3%;

— основоположні стандарти - 3,3%;

— навколишнє середовище - 3%;

— пакування і транспортування товарів - 1,8% та інші.

У переліку відсутні стандарти в галузі електротехніки, електроніки і зв'язку, так як розробкою стандартів цих галузях займається ІЕС у відповідності з діючим договором між І80 і ІЕС [1].

В Україні станом на 1 січня 2006 року є чинними:

— 1405 сертифікатів на системи управління якістю вітчизняних підприємств, у тому числі у Реєстрі системи УкрСЕПРО зареєстровано 989 чинних сертифікатів на системи управління якістю (ДСТУ І80 9001-2001);

— 49 сертифікатів на системи екологічного управління, у тому числі у реєстрі системи УкрСЕПРО 23 сертифікати на системи екологічного управління (ДСТУ І80 14001¬97) вітчизняних підприємств.

У 2005 році в цілому видано 350 сертифікатів на системи управління якістю в системі УкрСЕПРО, що в 1,3 раза більше ніж у 2004 році (269 сертифікатів). Із цієї кількості 254 сертифікати видано органами із сертифікації Держспоживстандарту України, що в 1,4 раза більше ніж у 2004 році (172 сертифікати). Проте це недостатньо у порівнянні з розвиненими європейськими країнами та країнами-членами ЄС (Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія).

Що стосується систем екологічного управління, то у 2005 році підвідомчими підприємствами Держспоживстандарту сертифіковано лише 7 систем екологічного управління: 3 в Дніпропетровській та 2 у Харківській областях, по одній у АР Крим та м.Києві.

Незважаючи на те, що стандарти 180 розробляються за урядової підтримки, сертифікація за 180 9000 - справа цілком добровільна. Тиск, що примушує підприємство здійснювати сертифікацію, виходить з боку споживачів, а не законодавчих органів. Однак, окремі вітчизняні виробники-експортери вже усвідомили, що наявність сертифікованої системи управління якістю є однією з вимог, яку висувають іноземні партнери до своїх потенційних партнерів. Сьогодні відомі українські підприємства і організації мають впроваджені та сертифіковані системи управління якістю відповідно до вимог стандарту 180 9001. Продукція або послуги таких підприємств користується попитом як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках. Серед них:

— у харчовій промисловості - ЗАТ "Оболонь", НВАО "Масандра", "Союз-Віктан", ЗШВ "Новий Світ", ЗАТ "Артемівський завод шампанських вин", ТОВ "Княжий Град", ККЗБН "Росинка";

— у металургійній промисловості - ДП "Нікопольський трубний завод", КДГМК "Криворіжсталь";

— у сфері послуг - ВАТ "Готель "Прем'єр - палац", ЗАТ "Київстар 08М";

— у фармацевтичній промисловості - : ЗАТ "Борщагівський хімфармзавод", ВАТ "Фармак";

— у легкій промисловості - ВАТ "Київська швейна фабрика "Желань";

— серед закладів освіти: - Університет економіки та права "Крок".

Впровадження та сертифікація систем управління відповідно до вимог національних

або міжнародних стандартів у першу чергу дозволить підвищити конкурентоспроможність продукції вітчизняних виробників. Другим позитивним фактором є потенційна можливість активізації залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій у сертифіковане виробництво. Наприклад, за оцінками міжнародних реєстраторів сертифікація системи управління якістю підвищує ринкову вартість підприємства в середньому на 10 %.

За словами Голови Держспоживстандарту України Миколи Негрича: „Якщо ми хочемо досягти високих стандартів життя, то повинні навчитися, перш за все, жити за міжнародними стандартами якості" [2].