49. Гармонізація стандартів якості води.

Дослідження сучасних вчених свідчать, що саме вода є одним з основних факторів, які безпосередньо впливають на тривалість життя людини, самопочуття і здоров'я. Тому поверхневі і підземні води, джерела водопостачання, вод¬на екосистема загалом потребують постійного контролю¬вання. Міжнародні організації зі стандартизації виробили низку нормативних документів, які регламентують вимо¬ги до якості води з огляду на її цільове призначення.

Одним з принципів державної політики України є на¬ближення вимог національних стандартів на питну воду, технології її очищення, ЗВТ, призначених для оцінювання її якості, до прийнятих в ЄС стандартів і технологій.

В Україні діють такі основні документи, які містять вимоги до якості води: Закон України «Про Загальнодер¬жавну програму "Питна вода України" на 2006—2020 ро¬ки» від 3 березня 2005 року, № 2455—IV; Водний кодекс України від 06 червня 1995 року; Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 26 червня 1991 року, № 1264—XII; Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 ро¬ку, № 2918—III; ДСанШН. «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного во¬допостачання», затверджено наказом Міністерства охоро¬ни здоров'я України від 23 грудня 1996 року, № 383; Нас¬танова щодо наближення до природоохоронного законо¬давства Європейського Союзу / Робочий документ Комісії (липень, 1997). Усі вони мають спільний недолік: норму¬ють набагато менше параметрів якості питної води, ніж аналогічні міжнародні. Нормативні документи Всесвіт¬ньої організації охорони здоров'я встановлюють парамет¬ри 94 показників, нормативні документи Європейського Союзу — 55, а в Україні — лише 20 показників (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Зіставлення законодавчо-нормативних документів України та Європейського Союзу у галузі водного господарства

Сфера нормування Законодавчі і нормативні акти України Директиви Ради ЄС.

Стандарти ISO

(приклади)

1 2 3

Загальні положен

ня Закон України «Про питну воду та питне водопостача¬ння» від 10.01.2002 р. Вод-ний кодекс України від 06.06.1995 р. Основи водної політики ЄС (2000/60/ЕС). ISO 6107—1: 1996 (більше 10 стандартів)

Питна вода ГОСТ 2874—82.«Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю». ДсанПіН. «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Затвер-джено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96, № 383 Щодо якості води,

призначеної для

споживання людиною

(80/778/ЕЕС).

ISO 10695: 2000;

ISO 9697: 1992;

ISO 5663: 1984 та ін.

Продовження таблиці 3.2

1 2 3

Екологіч-ний захист Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. Методика від 28.12.1994 р. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категорія¬ми. — К.: Символ — Т., 1998. Методика визначення екологічно допустимих рівнів відбору води з річок України з метою забезпечення сталого функціонування їх екосис¬тем. — К.: УНДІВЕП, 1999 Щодо оцінки впливу

на довкілля (нових

проектів) 85/37/ЕЕС;

щодо інтегрованого

запобігання та

регулювання

забруднення

(96/61/ЕС).

ISO 11083: 1994;

ISO 11732: 1997;

ISO 14442: 1999;

ISO 16590: 2000 та ін.

Поверхневі води пит¬ного та по-бутового користу¬вання Правила охорони поверхне¬вих вод (типові положення) від 01.03.1991 р.

Правила охорони поверхне¬вих вод від забруднення зворотними водами від 03.04.1997 р.

Гігієнічні вимоги до складу та властивостей водних об'єктів у пунктах господа¬рсько-питного та культурно-побутового водокористування від 04.07.1988 р. Гранично допустимі концен¬трації шкідливих речовин у воді водних об'єктів госпо¬дарсько-питного та культур¬но-побутового водокористу¬вання (1345 речовин) від 04.07.1988 р. Щодо якості води у поверхневих водах — джерелах питної води (74/440/ЕЕС); щодо якості води, при¬датної для купання (76/160/ЕЕС); щодо класифікації, маркування хімікатів і оцінки ризику (67/548/ЕЕС, 93/793/ЕС, 78/631/ЕЕС, 88/379/ЕЕС, 93/67/ЕЕС, 94/1488/ЕС). ISO 10703: 1997; ISO 10634: 1995; ISO 10048: 1991; ISO 8689 — 1: 2000 та ін.

Підземні води Правила охорони підземних вод від 05.12.1996 р. Щодо захисту підземних вод від забруднення певними небезпечними речовинами (80/68/ЕЕС); ISO 10523: 1994; ISO 5667—11: 1993

Морські води Правила охорони внутрішніх морських вод і територіаль¬ного моря від забруднення та засмічення від 29.02.1996 р. Щодо якості води, необхідної для підтримання життя молюсків (79/923/ЕЕС); ISO 16221: 2001; ISO 5667—9: 1992

Рибогоспо¬дарські води Загальні вимоги до складу та властивостей води водотоків і водойм в місцях рибогоспо¬дарського водокористування Щодо якості води у поверхневих водних об'єктах, необхідної для підтримання

Продовження таблиці 3.'.'.

1 2 3

(11 показників) від

01.03.1991 р.

Перелік ГДК і орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм (додаток до Правил охорони поверхневих вод, 1072 ГДК і 48 ОБРВ від

31.12.1992 р.) життя риб (78/659/ЕЕС); ISO 12890:1990 (Якість води. Ви¬значення токсичності ембріонів та личинок прісноводної риби. Напівстатистичний метод);

ISO 14669:1999 (Визначення гострої летальної токсичності для веслоногих ракоподібних); ISO 7346—2:1996

Скиди та стоки Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин від 11.09.1996 р. Перелік забруднюючих речо¬вин, скидання яких нор¬мується (297 речовин) від 11.09.1996 р. Біотестування та визначення рівнів гострої летальної токсичності зворотних вод, які відводяться у водні об'єкти. Методика від 30.05.1995 р. Інструкція про порядок роз¬роблення та затвердження ГДК речовин у водні об'єкти із зворотними водами від 22.12.1994 р. Щодо осаду стічної води (86/278/ЕЕС); щодо оброблення міської стічної води (91/271/ЕЕС); щодо охорони вод від забруднення нітратами від сільськогосподарських джерел (91/676/ЕЕС)

Моніто-ринг та інфор¬мація Порядок здійснення державного моніторингу вод від 20.07.1996 р. Щодо звітності (91/692/ЕЕС) Рішення Ради, яке встановлює процедуру обміну ін¬формацією щодо якос¬ті води у поверхневих водах (77/795/ЕЕС)

Для гармонізації українських нормативних докумен¬тів з міжнародними треба розробити правила охорони по¬верхневих вод від забруднення стоками; нормативи еколо¬гічної безпеки використання поверхневих вод для питних, господарсько-побутових та інших потреб; методики вста¬новлення нормативів гранично допустимих скидів речовин у водні об'єкти; нормативи екологічної безпеки викорис¬тання поверхневих вод для потреб рибного господарства; кодекс екологічно безпечних методів ведення сільськогос¬подарських робіт; правила охорони підземних вод.

Основні показники якості води стандартизують такі міжнародні організації: Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Агентство з охорони навколишнього се¬редовища США (USEPA), Європейський Союз.

«Посібник з контролю якості питної води», виданий ВООЗ у 1984 р. (переглянутий і доповнений в 1993 і 2003 pp.), є основним стандартом, на підставі якого розробляються нормативи інших країн. Результатом багаторічних фунда¬ментальних досліджень ВООЗ стали рекомендації, основані на допустимому добовому споживанні (ДДС) — це кількість речовини в їжі чи воді в перерахунку на масу тіла (мг/кг чи мкг/кг), яка може споживатися щодня протягом усього жит¬тя без помітного ризику для здоров'я людини.

На основі значення ДДС основних потенційно шкідли¬вих для людини речовин із застосуванням складної систе¬ми коефіцієнтів були розроблені норми вмісту основних шкідливих речовин у воді з урахуванням надходження кожної з них з усіх джерел (з їжею, повітрям і т. п.). Такий підхід гарантує, що добове споживання речовини з усіх джерел (включаючи питну воду, що містить таку концен¬трацію цієї речовини, яка дорівнює рекомендованій вели¬чині чи близька до неї) не перевищить ДДС.

Агентство з охорони навколишнього середовища США (USEPA) розробило федеральний регламент щодо якості питної води, який містить два розділи: обов'язковий для дотримання регламент, що охоплює 79 параметрів (органіч¬ні і неорганічні домішки, радіонукліди, мікроорганізми), потенційно небезпечних для здоров'я людини, і рекоменда¬ційний регламент щодо 15 нормованих параметрів, переви-щення яких може погіршити споживчі якості води. Особли¬вістю федерального регламенту є те, що в ньому з 1986 р. для кожного параметра встановлені два нормативи: макси¬мальний рівень, за якого речовина (вплив) гарантовано не буде шкідливо впливати на організм людини, якого бажано досягти (MCLG), і обов'язкове для дотримання значення, що є гранично допустимим рівнем для кожного параметра якості води (MCL). Це значення встановлюється максималь¬но наближеним до першого з урахуванням сучасних техно¬логічних можливостей і економічної доцільності.

Для більшості позицій значення обох нормативів збіга¬ються, однак для деяких параметрів (канцерогени, мікро¬біологія, радіонукліди, значення) перше значно жорсткі¬ше і, як правило, дорівнює нулю, що означає прагнення взагалі уникнути забруднення.

Як параметр, що подається в табл. 3.3, 3.6—3.9 у стовпці USEPA, використано значення другого нормативу (MCL).

«Директива про питну воду» Європейського Союзу, яка стосується «якості води, призначеної для споживання лю¬диною» (80/778/ЕС), була прийнята Європейською Радою 15 липня 1980 року і стала основою водного законодавства європейських країн-членів ЄЄ. У Директиві нормуються 66 параметрів якості питної води, поділених на кілька груп (органолептичні показники; фізико-хімічні параметри; ре¬човини, присутність яких у воді у великих кількостях неба¬жана; токсичні речовини, мікробіологічні показники і пара¬метри пом'якшеної води, призначеної для споживання).

ЄЄ установлює для більшості параметрів два рівні ГДК: рівень G — це довгострокова мета, яку країни-члени ЄС по¬винні досягти в майбутньому, і рівень І — обов'язкові для виконання параметри. У Директиві вони закріплені у виг¬ляді значення МАС для кожного параметра. У порівняль¬них таблицях показників якості води також використову¬ють ці значення з Директиви 80/778/ЕС.

У 1998 р. Рада Європейського Союзу прийняла нову Директиву 98/83/ЕС. «Про якість питної води, призначе¬ної для споживання людиною», у якій перелік обов'язко¬вих для контролю параметрів скорочений, але граничні значення багатьох з них підвищені.

У табл. 3.3 наведено параметри, найчастіше використо-

Таблиця 3.3 Фізико-хімічні показники якості води

Показник Одиниці вимірювання вооз USEPA ЄС гост

2874—82

Водневий показник одиниці рН А 6,5-8,5 6,5-8,5 6-9

Загальна мінералі-зація (вміст солей) мг/л 1000 500 1500 1000

Твердість загальна мг-екв/л — — 1,2 7,0

Окислюваність перманганатна мгОг/л — — 5,0 —

Електропровідність (при 20"С) мкС/см — — — —

Температура °С — — 25 —

Окислювально -відновлювальний потенціал (Eh) мВ — — — —

Кислотність мг-екв/л — — — —

Лужність мгНС03~/л — — 30 —

Ступінь насичення киснем % — — — —

* тире означає, що параметр не нормується.

вувані при підготовці води. Багато з цих параметрів взага¬лі не нормуються, але важливі для оцінювання хімічних властивостей води, бо містять інформацію, без якої немож¬ливо підібрати оптимальну схему очищення води. Зокре¬ма, рН води — один з найважливіших робочих показників її якості, який визначає перебіг хімічних і біологічних процесів, що відбуваються у воді. Залежно від рівня рН во¬ду можна умовно розділити на кілька груп: сильнокисла вода (< 3); кисла вода (3—5); слабо кисла вода (5—6,5); нейтральна вода (6,5—7,5); слабо лужна вода (7,5—8,5); лужна вода (8,5—9,5); сильно лужна вода (> 9,5). Звичай-но рівень рН перебуває в межах, за яких він не впливає на споживчі якості води, але за низького рН вода має високу корозійну активність, за високого — «милкість», непри¬ємний запах, подразнюючі властивості. Тому для питної і гоподарсько-побутової води оптимальним вважається рі¬вень рН у діапазоні 6,5—8,5.

Загальна мінералізація свідчить про сумарний кількіс¬ний показник вмісту розчинених у воді речовин. Цей пара¬метр також називають вмістом розчинних твердих речо¬вин або загальним вмістом солей, тому що розчинені у воді речовини перебувають саме у вигляді солей (бікарбонатів, хлоридів і сульфатів кальцію, магнію, калію і натрію), ли-ше невелика кількість органічних речовин розчиняється у воді. Залежно від мінералізації природну воду поділяють на певні категорії (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Категорії якості води

Категорія води Мінералізація, г/дм3

Ультрапрісна <0,2

Прісна 0,2—0,5

Вода з відносно підвищеною мінералізацією 0,5—1,0

Солонувата 1,0—3,0

Солона 3—10

Вода підвищеної солоності 10—35

Розсіл >35

Твердість води зумовлюється наявністю в ній розчин¬них солей кальцію і магнію (катіонів кальцію (Са2+) і маг¬нію (Mg +). Однак усі двовалентні катіони певною мірою впливають на твердість, взаємодіючи з аніонами з утворен¬ням сполук (солей твердості), здатних випадати в осад. Од¬новалентні катіони (наприклад, натрій Na+) такої власти¬вості не мають.

У світовій практиці використовується кілька одиниць вимірювання твердостійкі співвідносяться одна з одною.

В Україні Держстандартом одиницею твердості води прий¬нято моль на кубічний метр (моль/м3). Один моль на кубіч¬ний метр відповідає масовій концентрації еквівалентів йонів кальцію (1/2 Са2+) 20,04 г/м3 і йонів магнію (1/2 Mg2+) 12,153 г/м3. Числове значення твердості виражається в мі-ліграм-еквівалентах на літр (чи кубічний дециметр), тобто 1 моль/м3 = 1 ммоль/л = 1 мг-екв/л = 1 мг-екв/дм (за кор¬доном використовують німецький градус (сГ), французький градус (Ґ), американський градус, ррт СаС03) (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Співвідношення одиниць твердості

Одиниці твердості води

Моль/м3 (мг-екв/л) Німецький градус, d° Французький градус, f° Американсь -кий градус ррт (мг/дм3) СаС03

1,000 2,804 5,005 50,050 50,050

Органолептичні показники визначають споживчі влас¬тивості води, які безпосередньо впливають на органи від¬чуттів людини (нюх, дотик, зір). Смак і запах не піддають¬ся формальному виміру, тому їхнє визначення проводить¬ся експертним шляхом (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 Органолептичні показники

Показник Одиниці вимірювання вооз USEPA єс СанПиН ДСанПіН гост

2874—82

Запах Бал * ■&•% — 2 2 2

Присмак Бал — ** АА 2 2 2

Кольоро¬вість Градус Pt-Со шкали 15 15 20 20 20 (35) 20

Мутність ЕМФ (по формазину) мг/л (по каоліні) 5(1) 0,5-1 4 2,6 1,5 0,5 (1,5) 1,5

Прозо¬рість см

* — параметр на нормується; ** — величина нормується, але одиниці вимірювання не при¬водяться до прийнятих в Україні.

Мікробіологічні і паразитологічні показники якості води зумовлюються кількістю та видами мікроорганізмів, які у ній присутні. Виокремлення й індентифікація їх окремих патогенних видів є завданням складним і дорогим. Практично для кожного типу мікроорганізмів, які живуть у воді, використовується окрема довготривала методика ідентифікації. З практичної точки зору набагато важливі¬ше часто і швидко проводити один загальний тест, ніж зрідка серію специфічних тестів щодо кожного окремого організму. Як правило, вдаються до непрямого пошуку па¬тогенної флори за індикаторними організмами, наявність яких свідчить про присутність патогенних агентів. Тому нормативи, як правило, вимагають повної відсутності у во¬ді індикаторних організмів (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Нормування якості води за індикаторними організмами

Показник Одиниці вимірю-вання USEPA ЄС СанПиН ДСанПіН ГОСТ

2874—82

Загальне мікробне число CFU* 500 10 (при 22°С) 100 (при 37°С) 50 100 100

Загальні

коліформні

бактерії к-сть у 100 мл б0/»1 Від-сутність Від-сутність З2 З2

Термоста¬більні ко-ліформні бактерії к-сть у 100 мл Від-сутність Від-сутність Від-сутність

Фекальні стрепто-коки к-сть у 100 мл Від-сутність — —

Коліфаги БУО**у

100 мл — — Від-сутність Від-сутність —

Спори клостридій у 20 мл — <1 Від-сутність Від-сутність —

Цисти лямблій у 50 мл Від-сутність — Від-сутність Від-сутність —

* — кількість колоній, що утворюють бактерії; ** — бляшкоутворювальні одиниці.

1 Наявність коліформних бактерій допускається не більше,

ніж у 5% проб, узятих за місяць. При кількості проб за місяць

менше 40 наявність коліформних бактерій не допускається. Усі

проби, в яких виявлені коліформні бактерії, потрібно перевірити

на наявність термостабільних коліформних бактерій. Присут¬

ність останніх не допускається.

2 Кількість у 1 л води, що досліджується (індекс БГКП).

Однак точну інформацію можна отримати лише внаслі¬док комплексного дослідження за кількома біологічни¬ми параметрами, а у разі обґрунтованих підозр — за ок¬ремими специфічними мікроорганізмами.

З водою в організм людини можуть потрапляти і раді¬оактивні елементи, тому ВООЗ встановила певні показни¬ки радіологічної якості води, на які орієнтуються країни, приймаючи національні норми якості води (використову¬ючи при цьому і свої додаткові показники) (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Радіологічні показники якості води

Показник Одиниці вимірю-вання ВООЗ USEPA єс Сан ПиН ДСан ШН ГОСТ

2874—82

Загальна а-ра-діоактивність Бк/л 0,1' 0,5552 — од' од' —

Загальна (5-ра-діоактивність Бк/л 1,0і — — 1,0і 1,0і —

Радій-226 і Ра-дій-228 сумарно Бк/л — 0Д852 — —

Приведена ефективна доза мЗв/рік — 0,043 од4 — —

Тритій Бк/л — — 1005 — —

1 У разі перевищення цих значень проводиться докладний по-

елементний радіохімічний аналіз.

2 У перерахунку з рСі/1 (піко-Кюрі на літр) у Бк/л (Беккерель

на літр) — (1Ки=3,71010Бк).

3 У перерахунку з mRem/year. У нормах USEPA мається

на увазі не загальна доза, а тільки сумарно від джерел — час¬

тинок і фотонів. Віднесена в цю графу внаслідок своєї фізичної

суті (тобто доза, а не радіоактивність), що зрозуміло з одиниці

виміру.

4 Індикаторний параметр, відповідно до Директиви ЄС «Про

якість питної води ...» 98/93/ЕС від 1998 р, не включає тритій,

калій-40, радон і продукти розпаду радону.

5 Індикаторний параметр, відповідно до Директиви ЄС «Про

якість питної води ...» 98/93/ЕС від 1998 р.

Однак частка опромінення, яка може бути отримана з во¬дою, в загальній дозі дуже невелика, тому що природні радіоактивні ізотопи (продукти розпаду урану і торію) зустрічаються в ній у малих кількостях.

Міжнародні організації (ВООЗ, USEPA, ЄС) встанови¬ли також гранично допустимі концентрації вмісту основ¬них неорганічних речовин у питній воді (табл. 3.9). Таблиця 3.9

Гранично допустимі концентрації вмісту основних неорганічних речовин у питній воді (приклад)

Речовина ВООЗ USEPA ЄС ДСанПіН (Україна) ГОСТ

2874—82

Алюміній (А1) 0,2* 0,22 0,24 0,2 (0,5) 0,5

Азот амонійний (NH3 і NH4+) 1,5* — 0,54 — —

Азбест (мільйонів волокон на л) — 7,0' — — —

Барій (Ва) 0,7 2,0' ОД5 од —

Берилій (Be) — 0,004і — — 0,0002

Бор (В) 0,3 — 1,03 — —

Ванадій (V) — — — — —

Вісмут (Ві) — — — ——

Вольфрам (W) — — — — —

Ртуть (Hg) 0,001 0,002і 0,0013 — —

* — межа за органолептикою і споживчими якостями води.

1 Обов'язкові для дотримання параметри, встановлені основ¬

ним стандартом СІЛА (National Primary Water Drinking Regula¬

tions).

2 Параметр установлений так званим «вторинним стандар¬

том» СІЛА (National Secondary Water Primary Drinking Regulati¬

ons), що носить рекомендаційний характер.

3 Обов'язковий для дотримання параметр відповідно до «Ди¬

рективи про якість питної води ...» 98/93/ЕС від 1998 р.

4 Індикаторний параметр відповідно до «Директиви про

якість питної води ...» 98/93/ЕС від 1998 р.

5 Рекомендований рівень відповідно до «Директиви про

якість питної води ...» 80/778/ЕС від 1980 р. (наведено тільки

для елементів, для яких не встановлена гранично допустима

концентрація — МАС (Maximum Admissible Concentration)).

Зазначено максимальні значення, допустимі в точці користу¬

вання.

Гармонізація стандартів якості води дасть змогу уні¬фікувати основні напрями подальших наукових дослі¬джень; розробляти спільні стандарти на рівні ISO, ЄС; забезпечити якість різноманітної продукції, при вироб-ництві якого використовують питну воду та ін.