- •1. Основні визначення і класифікація багатофазних систем. Часові та векторні діаграми.
- •2) Види з’єднань трифазного електричного кола. Співвідношення між фазними і лінійними напругами і струмами симетричної системи
- •3.Розрахунок симетричного трифазного кола. Приклад розрахунку.
- •4.Розрахунок несиметричного трифазного кола при відомій системі фазних ерс генератора.
- •2 Задана система лінійних напруг. Зеднання споживача трикутником.
- •6)Потужності трифазного кола. Баланс потужностей.
- •7. Вимірювання активної потужності трьома, двома і одним ватметром в трифазному колі
- •8. Вимірювання реактивної потужності трифазного симетричного кола
- •11. Опори симетричного трифазного кола для прямої, зворотньої та нульової послідовності. Розрахункові схеми.
- •9)Симетричні складові трифазної системи напруги струмів
- •12. Розрахунок симетричного споживача при несиметричній системі вхідних напруг (динамічне навантаження).
- •13.Розрахунок методом симетричних складових трифазногокола з поперечною несиметрією. Приклад розрахунку.
- •14. Розрахунок методом симетричних складових трифазного кола при несиметрії в лінії.
- •16.Види симетрії несинусоїдних струмів
- •17. Розрахунок миттєвих струмів в лінійному колі з несинус джерелом енергії.
- •18.Діючі знач несинус періодич струмів, напруг.
- •20. Вплив параметрів кола на форми кривих напруги та струму при несинусоїдній напрузі.
- •21. Коэффициенты, характеризующие форму несинусоидальных периодических кривых.
- •22. Резонанс в цепи с несинусоидальной едс.
- •23. Вплив схеми з’єднань обмоток трифазного генератора чи трансформатора на гармонічний склад струмів споживача.
- •24. Причини виникнення перехідних процесів. Закони комутації. Початкові умови.
- •25. Перехідний, вимушений і вільний режими електричного кола
- •26. Послідовність розрахунку перехідного процесу класичним методом. Приклад.
- •28 Вмикання кола r,l на постійну ерс
- •29 Вмикання кола r,l на синусоїдну ерс
- •30)Коротке замикання кола r,l.
- •31)Вмикання кола r-c на постійну ерс.
- •32. Вмикання кола r,c на синусоїдну ерс.
- •35.Коливальний розряд конденсатора на коло r,l
- •37. Підключення кола r, l, c до джерела з постійною ерс (корені характеристичного рівняння дійсні, різні).
- •38. Підключення кола r, l, Cдо джерела з постійною ерс (корені характеристичного рівняння комплексно спряжені)
- •39. Особливості розрахунку перехідного процесу при миттєвій зміні індуктивностічи ємності ділянки кола.
- •40. Перехідні і імпульсні характеристики кола, часові графіки
- •43Пряме перетворення Лапласа та його властивості
- •44Зображення напруг на індуктивності та ємності кола при відомому зображенні струму.
- •45. Закон Ома в операторной форме.
- •46.Закони Кірхгофа в операторній формі.
- •47.Визначення оригіналів струмів по їх зображенням.Формула розкладання
- •48. Порядок розрахунку перехідного процесу операторним методом. Приклад.
- •49. Класифікація чотириполюсників. Рівняння чотириполюсника у формі [y]. Визначення у – параметрів.
- •50. Рівняння чотириполюсника у формі [z]. Визначення z – параметрів.
- •51. Рівняння чотириполюсника у формі [a]. Співвідношення між коефіцієнтами форми [a] .
- •52. Зворотнє включення чотириполюсника. Умова симетрії
- •55. Визначення а – параметрів із режимів неробочого ходу та короткого замикання чотириполюсника
- •56. Характеристичні опори чотириполюсника
- •57. Коефіцієнт поширення чотириполюсника. Вимірювання коефіцієнта згасання в Неперах та Белах
- •58. Рівняння чотириполюсника через вторинні параметри
- •59. Каскадне з’єднання чотириполюсників. Ланцюгова схема
43Пряме перетворення Лапласа та його властивості
В класичному методі розрахунку для будь-якої i чи Uзнаходиться як сума двох складених, при цьому кожна із складених знаходиться окремо, що спрощує знаходження загального рішення.
При визначенні постійних інтегрування необхідно складати та розв’язувати системи рівнянь і ці системи будуть громіздкими, якщо досліджуване коло має три і більше реактивних елементи.
Було б бажано в цьому випадку знайти загальне рішення для перехідних iта U із рівнянь, в яких початкові умови враховані при складанні рівнянь.
Такий метод був запропонований Хевісайдом для розрахунку деяких електротехнічних задач і називається операторним. В ньому дії над дійсними функціями струмів чи напруг замінені діями над їх зображеннями. Математичне обґрунтування було зроблено пізніше вченим Ващенко-Захарченко. Він поширив його на розрахунок перехідних процесів в колах з розподіленими параметрами.
Співвідношення між дійсною функцією оригіналом і її операторним зображенням встановлено з допомогою прямого перетворення Лапласа.
F(p) – операторне зображення
F(p) – функція оригінал
p
– функція
комплексної змінної
Для того, щоб функція оригінал мала операторне зображення необхідно щоб вона задовольняла первинним вимогам :
Функція повинна задовольняти умови Діріхле;
Функція повинна мати обмежений ріст:
Якщо
умови виконуються то (1) існує і функція
має операторне зображення для всіх
значень
.
44Зображення напруг на індуктивності та ємності кола при відомому зображенні струму.
Нехай
функція
має зображення І(р).
Із
математики відомо, що
Нехай маємо індуктивність
Li(t)
----/\/\/\/\/\----->----
-->
Нехай тепер ми маєво вітку з ємністю. Тоді:
--->-----| |--------
i(t)
-->
Якщо
до ()1 виконати пряме перетворення
Лапласа, то
45. Закон Ома в операторной форме.
Нехай маємо ділянку кола на рис.1 .
Рис.1.
Після замикання ключа для миттєвої напруги Uab :Uab(t)=R*i(t)+UL(t)+Uc(t)-e(t) (1)
Нехай i(t)=I(p), e(t)=E(p),тоді UL(t)=L*P*I(p)-L*i(0)=UL(p); Uc(t)=Uc(p)=I(p)/(c*p)+Uc(0)/p
Після застосування Лапласса до (1): Uab(p)=R*I(p)+L*p*I(p)-L*i(0)+I(p)/(c*p)+U(0)/p-E(p) (2)
Для (2) можна розрахувати таку розрахункову схему :
В схемі рис. 2 крім операторних елементів для індуктивності L*p і ємності 1/C*p з‘явилися внутрішні операторні ЕРС цих елементів.
Для індуктивності L*i(p),для ємності Uc(0)/p. Додатні напрямки цих операторних ЕРС пов‘язані з додатнім напрямком зображення струму. Для операторної ЕРС індуктивності L*i(0) додатній напрямок збігається з додатнім напрямом струму; для операторної ЕРС ємності додатний напрямок протилежний додатньому напрямку струму. Якщо (2) розв’зати відносно зображення струму, отримаємо : I(p)=(E(p)+L*i(0)-Uc(0)/p+Uab(p))/R+L*p-1/(C*p) (3)
Вираз R+L*p-1/(C*p) (4)
називають операторним опором вітки. Порівнюючи (4) з виразом Z(jw) =R+j*w*L+1/(j*w*C) (5)
бачимо, що комплексний опір Z(jw) є частковим варіантом операторного опору, коли p=j*w. Якщо у вітці відсутня ЕРС і маємо нульові початкові умови i(0)=0, Uc(0)=0, то формула (3) для зображення I(p) спрощується, і має вигляд : I(p)=Uab(p)/Z(p)
