- •1. Основні визначення і класифікація багатофазних систем. Часові та векторні діаграми.
- •2) Види з’єднань трифазного електричного кола. Співвідношення між фазними і лінійними напругами і струмами симетричної системи
- •3.Розрахунок симетричного трифазного кола. Приклад розрахунку.
- •4.Розрахунок несиметричного трифазного кола при відомій системі фазних ерс генератора.
- •2 Задана система лінійних напруг. Зеднання споживача трикутником.
- •6)Потужності трифазного кола. Баланс потужностей.
- •7. Вимірювання активної потужності трьома, двома і одним ватметром в трифазному колі
- •8. Вимірювання реактивної потужності трифазного симетричного кола
- •11. Опори симетричного трифазного кола для прямої, зворотньої та нульової послідовності. Розрахункові схеми.
- •9)Симетричні складові трифазної системи напруги струмів
- •12. Розрахунок симетричного споживача при несиметричній системі вхідних напруг (динамічне навантаження).
- •13.Розрахунок методом симетричних складових трифазногокола з поперечною несиметрією. Приклад розрахунку.
- •14. Розрахунок методом симетричних складових трифазного кола при несиметрії в лінії.
- •16.Види симетрії несинусоїдних струмів
- •17. Розрахунок миттєвих струмів в лінійному колі з несинус джерелом енергії.
- •18.Діючі знач несинус періодич струмів, напруг.
- •20. Вплив параметрів кола на форми кривих напруги та струму при несинусоїдній напрузі.
- •21. Коэффициенты, характеризующие форму несинусоидальных периодических кривых.
- •22. Резонанс в цепи с несинусоидальной едс.
- •23. Вплив схеми з’єднань обмоток трифазного генератора чи трансформатора на гармонічний склад струмів споживача.
- •24. Причини виникнення перехідних процесів. Закони комутації. Початкові умови.
- •25. Перехідний, вимушений і вільний режими електричного кола
- •26. Послідовність розрахунку перехідного процесу класичним методом. Приклад.
- •28 Вмикання кола r,l на постійну ерс
- •29 Вмикання кола r,l на синусоїдну ерс
- •30)Коротке замикання кола r,l.
- •31)Вмикання кола r-c на постійну ерс.
- •32. Вмикання кола r,c на синусоїдну ерс.
- •35.Коливальний розряд конденсатора на коло r,l
- •37. Підключення кола r, l, c до джерела з постійною ерс (корені характеристичного рівняння дійсні, різні).
- •38. Підключення кола r, l, Cдо джерела з постійною ерс (корені характеристичного рівняння комплексно спряжені)
- •39. Особливості розрахунку перехідного процесу при миттєвій зміні індуктивностічи ємності ділянки кола.
- •40. Перехідні і імпульсні характеристики кола, часові графіки
- •43Пряме перетворення Лапласа та його властивості
- •44Зображення напруг на індуктивності та ємності кола при відомому зображенні струму.
- •45. Закон Ома в операторной форме.
- •46.Закони Кірхгофа в операторній формі.
- •47.Визначення оригіналів струмів по їх зображенням.Формула розкладання
- •48. Порядок розрахунку перехідного процесу операторним методом. Приклад.
- •49. Класифікація чотириполюсників. Рівняння чотириполюсника у формі [y]. Визначення у – параметрів.
- •50. Рівняння чотириполюсника у формі [z]. Визначення z – параметрів.
- •51. Рівняння чотириполюсника у формі [a]. Співвідношення між коефіцієнтами форми [a] .
- •52. Зворотнє включення чотириполюсника. Умова симетрії
- •55. Визначення а – параметрів із режимів неробочого ходу та короткого замикання чотириполюсника
- •56. Характеристичні опори чотириполюсника
- •57. Коефіцієнт поширення чотириполюсника. Вимірювання коефіцієнта згасання в Неперах та Белах
- •58. Рівняння чотириполюсника через вторинні параметри
- •59. Каскадне з’єднання чотириполюсників. Ланцюгова схема
21. Коэффициенты, характеризующие форму несинусоидальных периодических кривых.
При оценке периодических несинусоидальных кривых в електроенергетике, где кривые преимущественно симметричны относительно оси абсцисс, пользуются коэффициентом формы кривой kф, коэффициентом амплитуды kа, коэффициентом искажения kи.
Коэффициент формы определятся как отношение действующего значение к среднему по модулю значению:
Для
синусоиды
Коэффициент амплитуды равен отношению максимального значения к действующему значению:
Для
синусоиды
.
Коэффициент искажения определяется как отношение действующего значения основной гармоники к действующему значению всей кривой:
Для
синусоиды
В электротехнике и радиотехнике для оценки искажений пользуются коэффициентом гармоник, который определяется как отношение действующего значения высших гармоник к действующему значению основной гармоники:
.
При отсутствии постоянной составляющей:
Для
синусоиды
22. Резонанс в цепи с несинусоидальной едс.
При несинусоидальных напряжениях и токах явление резонанса усложняется, так как возможны отдельные резонансы гармонических составляющих.
Предположим,
что источник несинусоидального
напряжения, состоящего из трех гармоник,
подключен к последовательному контуру.
Ток каждой из гармоник
Если,
например, индуктивность Lизменить
от нуля добесконечности, то действующее
значение каждой из составляющих тока
будет изменяться по резонансной кривой
от
при L=0
до
при
и далее будет снижаться до нуля при
На
рисунку штриховой линией построены
резонансные кривые для трёх гармонических
составляющих периодического
несинусоидального тока. Значение
индуктивности Lпри
резонансах
обратно пропорциональна квадрату номера
гармоники:
Кривая общего действующего тока
При достаточно малом r имеет три резко выраженных максимума, соответствующих резонансным значениям индуктивности.
Аналогичные зависимости получаются и при изменении емкости или частоты, если, конечно, в последнем случае форма кривой напряжения остается неизменной.
В
цепях, содержащих источники несинусоидальных
ЕДС и токов, резонансные явления могут
применяться для выделения требуемых
частот и, наоборот, для подавления
нежелательных частот.
23. Вплив схеми з’єднань обмоток трифазного генератора чи трансформатора на гармонічний склад струмів споживача.
Н
езв’язаною
називають багатофазну систему, окремі
фази якої не мають кондуктивного зв’язку
між собою. Приклади таких систем
(трифазних) наведено на рисунку.
На практиці їх майже не використовують через низькі економічні показники. У першу чергу це стосується великої кількості з’єднувальних проводів (їх шість). Практичне застосування мають зв’язані багатофазні системи, остновними видами з’єднання елементів яких є зірка та багатокутник, реалізация котрих у трифазних колах має вигляд трипроменевої зірки або трикутника. Зв’язана трифазна система – три- або чотирипровідна. Зв’язування трифазної системи зіркою здійстнюють так:
з’єднують однойменні затискачі обмоток фаз генератора між собою, створюючи точку О, яку називають нульовою, чи нейтральною;
створюють нульову (нейтральну ) точку О’ у трифазного споживача;
з’єднують між собою генератор і споживач.
Провід О-О’, який з’єднує нейтральні точки генератора і споживача, називають нульовим або нейтральним. Таку ж назву дістав і струм, що проходить через цей провід. Проводи А-А’, В-В’, С-С’, що з’єднують затискачі фаз генератора із затискачами фаз споживача, називають лінійними. Відповідно лінійними називають і струми цих проводів. Фазними називають струми, які проходять у фазі генератора чи у фазі споживача. Користуючись схемою, неважко помітити, що фаза генератора, лінія та фаза навантаження з’єднані між собою послідовно. Оскільки основною ознакою послідовного з’єднання є проходження через усі елементи одного і того самого струму, доходимо висновку, що у разі з’єднання трифазного кола зіркою фазний і лінійний струми будуть однаковими. Напруги на затискачах окремих фаз генератора чи споживача називають фазними напругами, напруги між лінійними проводами – лінійними напругами. У разі з’єднання трифазного кола зіркою фазні і лінійні напруги будуть різними. Зв’язування трифазної ситсеми трикутником здійстнюють, з’єднуючи кінець попередньої фази з початком наступної як у генераторі, так і в навантаженні. Після цього, як і для зірки, лінійними проводами з’єднують між собою затискачі відповідних фаз генератора і навантаження. Зауважимо, що у разі з’єднання трифазного кола трикутником, однаковими будуть фазна та лінійна напруги, що ж стосується фазнх і лінійних струмів – вони будуть різними.
