53. Західноукраїнські землі у 20-30-х рр.

У цей період західноукраїнські землі знаходяться у складі 3 держав: Чехословаччина – Закарпаття; Польща – Галичина, Західна Волинь, Поділля, Холмщина; Румунія – Пн Буковина, Бесарабія. Всі країними проголосили себе унітарними (тобто такими, що не мають в своєму складі. Майже в усіх трьох державах закривались українські школи й інші навчальні заклади, висілялись в центральні райони, а присилали румун, чехів, поляків. Економічний розвиток: - 80% населення займалось с\г – Промисловість була не розвинута – Знаряддя праці на рівні 19 ст. – Малоземелля – В Румунії продаж великих маєтків (лише румунам) – Лише Чехословаччина вкладала інвестиції в Закарпаття (було побудовано гідроелектростанції, мости, наділяли українців землею) – Нафтовидобувна промисловість – Розвиваються нові галузі: паперова, калійні добрива (Івано-Франківськ), граніт (на Волині) – Кооперативний рух (У Польщі загалом). Культурна сфера: - Не могли тут отримати українську вищу освіту (виключення – Прага): радикалізація української молоді (молодь почала займатись тероризмом щоб розхитати устрої держав, але була неорганізована). У 1929 р. у Відні – Організація українських націоналістів (ОУН). Очолив Коновалець. Мета: незалежність держави, а мета виправдовує засоби. У 1938 – Закарпаття отримало автономію – Карпатська Україна – під керівництвом Волошина. У 1939 р. – проголошено незалежність Карпатської України.

54. Об'єднання українських земель та радянізація Західної України в 1939-1941 рр. Особливості національного руху в Західній Україні.

Згідно з Пактом і таємним протоколом радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили в Західну Україну. 28 вересня 1939 р. союз Німеччини і СРСР був скріплений Договором про дружбу і кордон, який уточнив сфери впливу цих держав і розмежувальну лінію між ними на території Польщі „по лінії Керзона”: у сферу впливу СРСР переходили Литва, Бесарабія і Північна Буковина, у сферу впливу Німеччини – Лемківщина, Холмщина, Посяння і Підляшшя. (У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бессарабію, які були загарбані Румунією у 1918–1919 рр). 22 жовтня 1939 р. у Галичині й Воліни було проведено вибори до народних сборів. Вони проходили за демократичною формулою, з таємним голосуванням, але кожна кандидатура ретельно вивчалася компартійними і спеціальними органами. На підставі звернення Народних зборів в жовтні V позачергова сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР. ЗУЗ було поділено на 6 областей: Львівська, Станіславська, Тернопільска, Волинська, Рівненська, Дорогобицька. Менше ніж через рік за цим же сценарієм Пн. Буковина і Придунайські землі (утворились Чернівецька ті Ізмаїльска області) Заходи: Конфіскація поміщицьких і монастирських земель і розподіл їх, створення перших колгоспів, націоналізація великих промислових підприємств і всіх банків; створення робітничих, селянських комітетів; запровадження 8-годинного робочого дня; укрупнення і реконструкція підприємств, створеня робітничих загонів, селянської міліції, ліквідація старого адміністративного апарату, установлення контролю над виробництвом і розподілом. Позитивні наслідки радянізації: Була розширена мережа шкіл, вводилось безкоштовне медичне обслуговування, українізація вищої освіти, Львівський університет ім. Яна Казимира було перейменовано на ім. Івана Франка; Львівський оперний театр перейменований в Театр опери і балету ім. Франка. Негативні: Були заборонені всі політичні партії, культурно-освітні організації, греко-католицька церква, заклади «Просвіта», понад 80 різноманітних видань. Репресіх проти населення (арештовано 10% населення).