64.Дисидентський рух в Україні.

Загалом в українському дисидентському русі, на думку його дослідника Ю. Зайцева, можна виокремити чотири основні напрями: самостійницький, національно-культурницький, правозахисник, релігійний. Найрадикальнішим, а тому й найбільш переслідуваним, був самостійницький напрям. Його прихильники виступали за державну незалежність України, яку планували здобути мирними засобами. Яскравими представниками цього напряму були правник Л. Лук'яненко, історик В. Мороз, журналіст В. Чорновіл, вчителька О. Мешко, мистецтвознавець В. Горинь, психолог М. Горинь, поет В. Стус та ін.

Національно-культурницький Напрям, представлений насамперед такими шістдесятийками, як літературні критики І. Дзюба та І. Світлим ний, літературознавець М. Коцюбинська, мовознавець 3. Франко та ін., базувався на необхідності духовного і культурного відродження українського народу, передусім його національної самобутності, історії, традицій, мови. Поборники національно-культурних прав протестували проти цілеспрямованої русифікаторської політики, нищення пам'яток історії та культури, незаконних арештів, утисків національної інтелігенції тощо.

На захист невід'ємних прав людини, за дотримання конституції і законів, примат особи перед державою виступали представники право захисного напряму. Серед них виділялися генерал П. Григоренко, інженер М. Маринович, математик Л. Плющ, психіатр С. Глузман та ін.

Окремий різновид дисидентського руху становив релігійний напрям, що обстоював права віруючих, легалізацію Української греко-католицької та Української автокефальної православної церков, протестантських віросповідань та течій, повернення відібраних державою храмів та відбудову зруйнованих тощо. Серед чільних діячів цієї течії були священики В. Романюк, Й. Терля, пастор Г. Вінс та ін.

Мета дисидентського руху:

1. Демократизація життя в країні.

2. Вільний розвиток української мови та культури.

3. Дотримання політичних прав та свобод.

Причини виникнення дисидентського руху:

1. Смерть Сталіна та процеси десталінізації.

2. Посилення антикомуністичної боротьби в країнах Європи.

3. Лібералізація суспільно-політичного життя.

4. Зростання національної самосвідомості українців.

Методи боротьби дисидентів

Листи - протести до керівників країни, Листи керівникам країн та міжнародних організацій, Самвидав, Масові заходи, Вивішування національної символіки, Розповсюдження листівок, Індивідуальні протести, Робітничі виступи.

Особливості дисидентського, національно-визвольного руху в Україні в 50-60-ті роки.

Мирна форма боротьби, Невелика кількість учасників, Були створені підпільні організації, Більшість учасників – інтелігенція, На початку діяльності виступали не за злам системи, а за її поліпшення.

65. Перебудова в Україні.( 1985-1991 рр.)

Смерть Л.Брежнєва в 1982 р. Наступником стає Ю.Андропов. У 1984р. він помирає. Ю. Андропова змінив К. Черненко, який у 1985 р. теж помирає. Настав час М. Горбачова. Шляхи виходу з кризи: Прискорення соціально-економічного розвитку на основі форсування науково-технічного прогресу. Створення за три п’ятирічки виробничого потенціалу, що дорівнював би вже накопиченому за роки радянської влади. Створення нових виробничих потужностей в електроенергетиці, галузях важкої промисловості та хім..індустрії. Розв’язання житлової проблеми. Забезпечення предметами повсякденного вжитку всіх жителів країни. Виконання продовольчої програми. В сусп..-політ. житті: звільнення політв’язнів. оновлення партапарату. практика виборців партійних керівників таємним голосуванням з кількох кандидатур. Визнання неспроможності існування концепції «розвинутого соціалізму». Переосмислення історичного минулого, критичний аналіз радянського устрою. Прояви гласності: Видано твори раніше заборонених письменників і поетів. Почав працювати Український культурологічний клуб в Києві, в діяльності якого активно брали участь інтелігенція, дисиденти, політв’язні. Відновила роботу громадська група сприяння Гельсінських угод – «Український гельсінський союз». Поява незалежних від партійних структур політ клубів, громадсько-політичних об’єднань. Відбулися установча конференція «Товариства укр.. мови ім.. Шевченка», «Меморіалу». Створення масового громадсько-політичного руху на підтримку перебудови – РУХу. \\26 квітня 1986 р. вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції.\\. В другій половині 80-х – погіршення економічної ситуації (не було вироблено чіткого плану проведення нових змін, нічого не зроблено для структурної перебудови промисловості, зношеність основних фондів підприємств, не вдалось впровадити в виробнгицтво найновіших досягнень вітчизняних вченів). Реформи в політ. системі: Вищим законодавчим органом держави оголошувався З’їзд народних депутатів. Передбачався поступовий перехід влади від партапарату до конституційних органів. Партія визнавала політичний плюралізм і багатопартійність. (УРП, СДПУ, УНП, ДСУ, ПДВУ, УМА, ПЗУ).