Запитання для контролю знань

1. Визначити, у яких випадках є доцільним і можливим використання методу гендерного аналізу.

2. Беручи до уваги різні трактування сутності гендерного аналізу, висвітлити його стрижневі характеристики.

3. Розкрити, у чому виявляється критичність гендерного аналізу?

4. Проаналізувати основоположні риси світових моделей гендерного аналізу.

5. Схарактеризувати загальнонаукові принципи гендерного аналізу.

6. Конкретизувати сфери застосування гендерного аналізу.

7. Висвітлити місію, мету й процедурні складові гендерного аналізу в освіті.

8. Обґрунтувати, що гендерний аналіз передбачає застосування гендерної експертизи.

Практичні завдання

1. Довести або спростувати думку деяких науковців про те, що на шляху досягнення гендерної рівності в освітній практиці існують фактичні й реальні життєві перешкоди.

2. Навести приклади, які свідчать, що стереотипне зображення чоловіків як норми, активних і успішних, а жінок як невидимих (їх просто немає, вони відсутні в репрезентації) або маргінальних, пасивних та залежних продовжує відтворюватись у навчальних матеріалах і спеціалізованих джерелах, які використовуються в навчанні на рівні середньої спеціальної та вищої освіти в Україні.

3. Викласти письмово міркування щодо того, якими є наслідки неадекватної репрезентації жінок у навчальних матеріалах?

4. Проаналізувати рекомендації, які надає ЮНЕСКО щодо рівного ставлення до обох статей у шкільних підручниках.

5. Знайти у запропонованих нижче, фіксованих у школі ситуаціях випадки наголошування у вимогах педагога до дитини на статево типізованій (стереотипізованій) поведінці:

А) «Потрібно вимити ці дошки для стендів. Відійдіть, хлопці, віддайте відра та ганчірки дівчатам. Це – не чоловіча справа!»

Б) «Хлопці, про що ви там шепочетесь? Я ще такого не бачила. Якби ви були дівчатками, я б ще зрозуміла, але ж ви – не жінки».

В) «Хлопці, про що ви там шепочетесь? От би підслухати ваші секрети. Проте я змушена вас перервати, бо справи не чекають».

В) «Нас просять розставити стільці по колу. Хлопці, приступайте до роботи. Дівчатка, поступіться хлопцям, це – їхні обов’язки. А ви тим часом прикрасьте столи».

Г) «Нас просять розставити стільці по колу. Бажаючі допомогти, прошу. Для цього потрібні більш витривалі діти».

2.4. Гендерний аналіз та гендерна експертиза як методи професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів Методика гендерної експертизи

Впровадження гендерного знання в навчальних закладах відбувається через застосування спеціальних методів і передбачає зміну традиційних програм і навчального процесу в такий спосіб, щоб вони відображали реальні інтереси та потреби жінки й чоловіка, сприяли формуванню гендерних цінностей і свідомості й ефективно працювали на гендерну рівність.

Керуючись методологією гендерного аналізу освіти, можна перейти безпосередньо до опису процедур, методів та інструментарію гендерної експертизи. Методика гендерної експертизи базується на загальнонаукових принципах гендерного підходу та на комплексі специфічних методів дослідження, що застосовуються в досліджуваній сфері.

Проблемою вивчення гендерної експертизи та гендерного аналізу як методів навчання в останні 15 років активно опікувались російські та українські дослідники. Дослідження здійснювались за такими напрямками: гендерна експертиза підручників та навчальних посібників: Т. Барчунова, В. Власов, В. Гайденко, Н. Козлова, В. Лукашів, О. Семиколєнова та ін.; гендерна експертиза уроку: Л. Дибка, М. Сабунаєва, Л. Штильова; гендерний аналіз педагогічних і художніх текстів: О. Барсукова, Д. Вороніна, О. Гончаренко та ін.; аналіз гендерної свідомості сучасної молоді О. Луценко, Л. Штильова та ін.; гендерний аналіз освітніх програм: О. Желіба, М. Кардаш, Т. Ладиченко та ін. (освітні програми для ВНЗ), С. Вихор, Т. Мелещенко та ін. (освітні програми для ЗНЗ).

Експертиза – це особливий спосіб вивчення дійсності, який дозволяє побачити й зрозуміти те, що неможливо виміряти просто; вона здійснюється компетентними й незалежними спеціалістами (експертами), саме відповідальному рішенню експертів надається вирішального значення [7, с. 9].

Експертиза в освіті – це сукупність процедур, що необхідні для дослідження й оцінки складових системи освіти з метою отримання професійного висновку про її стан і можливості та прогнозування подальшого розвитку.

Методи збору й аналізу інформації під гендерним кутом зору визначаються залежно від специфіки об’єкта освіти та спеціально підібраних індикаторів.

Для здійснення гендерного аналізу в освіті необхідні індикатори, які повинні вимірювати відповідні якісні та кількісні параметри.

Орієнтовна програма гендерного аналізу практичного заняття

Методика організації навчально-виховного процесу формує психолого-педагогічну основу ідеології гендерного рівноправ’я або закріплення гендерної нерівності. Однією зі складових методичної роботи щодо впровадження гендерного підходу в роботу ВНЗ є оволодіння майбутнім соціальним педагогом навичками гендерного аналізу уроку. У якості компонентів практичного заняття, які є найбільш контрольованими чинниками гендерної соціалізації, і підлягають гендерному аналізу, можна зазначити:

• зміст навчальної інформації;

• педагогічну взаємодію на уроці між учнями й педагогом;

• гендерний аспект взаємодії між учнями й тип відносин, що підтримуються;

• топографію кабінету;

• візуальний ряд освітнього середовища.

При цьому до «прямого» або явного навчального плану заняття, у гендерному вимірі, можна віднести все те, що викладач планує здійснити з метою впливу на гендерну ідентичність учнів. Це можуть бути поєднання мети навчання й виховання, а також дидактичний матеріал, що відповідно підібраний до змісту практичного заняття, форми та методики його проведення. Так, наприклад, для посилення мотивації дівчат до досягнень та підвищення їх самооцінки деякі педагоги спеціально приносять на заняття портрети жінок – визначних педагогів, письменниць тощо і розповідають їх біографії, пропонують вирішити завдання, що пов’язані з іменами жінок.

Усі компоненти заняття й супутнього середовища, які викладач не планує використовувати для впливу на гендерні уявлення та ідентичність учнів, необхідно аналізувати на наявність гендерно забарвлених компонентів прихованого навчального плану.

Визначивши загальний спектр факторів, що впливають на гендерну соціалізацію студентів під час заняття, для кожного з них розробляються (добираються) гендерно чутливі індикатори. Спираючись на розробки Л. Штильової [79, с. 247-248], М. Сабунаєвої [63, с. 421-422] та «Перелік порад для викладачів» Мерселі Дженкінс [81, с. 44-46], визначаємо гендерно чутливі індикатори практичного заняття (табл. 2.4.1).

Таблиця 2.4.1