Гендерно чутливі індикатори гендерної експертизи методичного / навчального посібника

Індикатори-показники статусів та стосунків жінок і чоловіків у суспільстві	Де та як формуються (текст, ілюстрація, завдання, приклади та ін.)	Як транслюються (приклади)
Соціальні ролі Статуси Сфери діяльності Відносини Відповідальності

Гендерний аналіз дискурсу шкільних підручників може бути доповнено, на думку фахівців, якісною оцінкою їхнього змісту, яка може бути сформована на підставі низки даних:

Таблиця 2.4.3

Типи дискурсу підручників щодо наявності / браку

гендерного компонента [64, с. 61-62].

Загальна характеристика дискурсу	Наявність / брак ґендерного компонента у змісті та структурі підручника
Гендерно нейтральний «гендерно сліпий» (gender blind)» *	У змісті відсутній гендерний компонент
Гендерно маркований чи гендерно стереотипний	Зміст базується на гендерних стереотипах. Жінки та чоловіки представлені нерівномірно
Гендерно маркований чи змішаний	Зміст включає й деякі гендерні стереотипи, і гендерно збалансовану інформацію
Гендерно маркований, трансформаційний чи гендерно чутливий	Зміст базується на позиціях гендерної рівності. Гендерний компонент ураховано послідовно. Жінки та чоловіки представлені рівномірно

Примітка. Іноді брак гендерного компонента в змісті того чи іншого тексту позначають терміном «гендерно сліпий» (gender blind). Відповідно, на думку деяких авторів (С. Вихор, В. Власов, Т. Мелещенко, О. Семиколєнова та ін.), терміни «гендерно нейтральний» та «гендерно сліпий» доцільно використовувати як синоніми.

Наведемо модель, якою користувались для проведення програми гендерної експертизи підручників на кафедрі соціальної педагогіки і гендерних студій Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Модель була розроблена із застосуванням досвіду О. Луценко та Н. Павлущенко [47; 57], а також досвіду колективу російських науковців під керівництвом Л. Штильової [79, с. 250].

Схема здійснення гендерної експертизи методичного / навчального посібника:

1. Повна назва, вихідні дані, вікова категорія його аудиторії. Реалізації якої навчальної програми покликаний сприяти?

2. Аналіз тексту:

• Почніть із простого підрахунку речень, у яких згадуються особи чоловічої і жіночої статі. Для наочності рекомендується усі кількісні результати виражати у відсотковому відношенні до цілого (тексту, який приймається за 100%).

• Проаналізуйте характер забарвленості звернень: у яких ситуаціях демонструються представники різних статей, як вони себе поводять, яким є описуваний ступінь їх самостійності та ініціативності у цих ситуаціях? При цьому рекомендують виділяти речення з нейтральним, позитивним і негативним змістом щодо кожної статі [23]. Виразіть отримане співвідношення у відсотках.

• Здійсніть аналіз окремих речень щодо позитивних і негативних оцінок, які містяться в них, а також тверджень зі стереотипними висловлюваннями. Визначте, які якості приписуються дівчаткам / хлопчикам, які ролі вони виконують, яким є ставлення автора до персонажів різної статі (характеристики, які приписує героям автор або які випливають із контексту ситуацій). Кінцева мета такого аналізу полягає в реконструкції стереотипів у формі зв’язкових текстів та виявленні їх спільних смислів. Можна структурувати цей аналіз через систему типів відносин між окремими реченнями.

Наприклад:

• недискримінаційне ставлення відповідає ситуації, за якої автор говорить про одне й те ж з однаковою оцінкою щодо жінки та чоловіка, хлопчика чи дівчинки;

• дискримінаційне ставлення виражається в реченнях, які говорять про одне й те ж, але з протилежною оцінкою поведінки представників різних статей (подвійний стандарт);

• дискримінаційні (явні або приховані) – з негативною оцінкою жінки.

Як варіант, у разі складності попереднього етапу роботи, можна просто проаналізувати, які стереотипи повсякденної свідомості щодо чоловіків і жінок відтворюються в тексті. Чи наявні в ньому приклади сексизму (у відкритій чи прихованій формах)?

• Заключний етап гендерного аналізу тексту – виявлення того загального змісту, який визначає характер стереотипів у цілому. Поміркуйте над тим, що Ви побачили, одягнувши «лінзи гендерного підходу». Порівняйте смисли стереотипів, які Ви проаналізували на попередньому етапі, визначте, у яких стосунках (опозиції) вони знаходяться.

• Зробіть висновок, резюме свого аналізу, сформулюйте рекомендації щодо педагогічної цінності тексту для виховання особистості, яка самоактуалізується.

Гендерна експертиза ілюстрацій

Наша модель гендерного аналізу включає також аналіз ілюстрацій з метою виявлення змін у типових зображеннях статі та гендерному маркуванні предметів. Гендерне маркування того чи іншого об’єкта дає нам уявлення про те, хто його частіше використовує – чоловіки чи жінки. Важливість гендерного маркування пояснюється тим, що діти спостерігають, з якою частотою певні дії робляться чоловіками та жінками, і з більшою вірогідністю будуть імітувати таку поведінку, яку вважатимуть притаманною людям одного з ними гендеру.

• Кількісний аналіз: хто частіше зображений на ілюстраціях – хлопчики чи дівчатка (жінки чи чоловіки)?

• Визначте, представники якої статі та як часто (у кількісному вимірі) зображуються з предметами домашнього господарства, представники якої статі та як часто (у кількісному вимірі) зображені з предметами праці, що використовуються поза домівкою?

• У яких ситуаціях зображуються хлопчики й дівчатка, чим вони зайняті, які почуття й емоції демонструють? Як хлопчики й дівчатка (жінки й чоловіки) розміщені в просторі картинки, фотографії, скільки місця вони займають на загальній площі зображення?

• Проаналізуйте, які почуття покликані спонукати в учнів ці зображення щодо хлопчиків і дівчат, які гендерно забарвлені уявлення про якості особистості, поведінку, психологічні характеристики людей різних статей при цьому можуть формуватися / закріплюватися.

• Зважте, які стереотипи повсякденної свідомості щодо статей таким чином відтворюються й нав’язуються дітям?

Повний цикл гендерної експертизи завершується узагальненням отриманої інформації, оцінкою змісту й спрямованості впливу кожного фактора на гендерну соціалізацію учнів. Схожа схема експертизи висувалась і іншими дослідниками [39; 41], які пропонували в ролі значущих індикаторів поряд із загальною кількістю зображень, виокремлювати інструментальну сферу, експресивну сферу, сферу навчальної діяльності, сферу відпочинку тощо.

Гендерна експертиза не виключає інших форм аналізу. Важливо, щоб гендерні чинники стали їх складовою.

Критерій ефективності застосування описаних методик – сформованість егалітарного світогляду молодої особистості, який зберігається з плином часу і виявляється у різних ситуаціях, навіть і в тому випадку, якщо антисексизм не підкріплюється в особистісному середовищі або в широкому культурному контексті.