- •Кримінально-виконавче право україни
- •1. Поняття й предмет кримінально-виконавчого права як галузі права.
- •2. Галузеві принципи кримінально-виконавчого права.
- •3. Поняття та значення класифікації засуджених до позбавлення волі.
- •4. Правове положення жінок, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.
- •5. Режим утримання осіб, засуджених до відбування позбавлення волі та залишених у сізо для роботи з господарського обслуговування.
- •6. Право засудженихна одержання посилок, передач і бандеролей.
- •7. Забезпечення законності при виконанні кримінальних покарань.
- •8. Правове регулювання та соціально-реабілітуюча роль загальноосвітнього навчання та професійної підготовки засуджених у виправних установах.
- •9. Поняття злісного порушення засудженими вимог режиму.
- •10. Поняття й види установ, що виконують покарання.
- •11. Правове регулювання застосування до засуджених наручників і гамівної сорочки.
- •12. Правові наслідки запровадження засуджених у дізо, пкт і карцер.
- •13. Режим в увп і його значення для виправлення засуджених.
- •14. Правове положення осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.
- •15. Виховне значення розпорядку дня у виправних установах.
- •16. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з увп: підстави й порядок його здійснення.
- •17. Соціальні та соціально-психологічні наслідки відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
- •18. Правове регулювання порядку надання побачень засуджених з родичами й іншими особами.
- •19. Ізоляція засуджених: підстава, поняття й порядок здійснення.
- •20. Правові критерії, що лежать в основі визначення засудженому виду виправної установи.
- •21. Підготовча робота до звільнення засуджених з виправних установ.
- •22. Система кримінально-виконавчих установ за Кримінально-виконавчим кодексом України.
- •23. Принципи й форми організації праці засуджених у виправних установах.
- •24. Правові наслідки відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
- •25. Соціальні проблеми виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
- •26. Правове положення осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт.
- •27. Основні вимоги режиму відбування покарання у виправній установі.
- •28. Види, підстави й порядок звільнення з увп.
- •29. Правове положення осіб, що відбувають покарання у вигляді громадських робіт.
- •30. Проблема зайнятості засуджених в увп.
- •31. Правове регулювання виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
- •32. Правове регулювання й соціально-реабілітуюча роль переписки засуджених.
- •33. Виховна колонія, як вид виправної установи: контингент засуджених, особливості режиму, праці, виховної роботи, навчання.
- •34. Організаційно-правова структура виправної установи і її значення для досягнення мети виправлення засуджених.
- •35. Критерії ефективності виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
- •36. Роль соціально-психологічної служби у виправній установі у виправленні засуджених.
- •37. Дисциплінарна, матеріальна й кримінальна відповідальність засуджених до позбавлення волі.
- •38. Порядок застосування, виховне значення й види заходів заохочення, що застосовуються до засуджених.
- •39. Порядок подання та розгляду скарг і заяв засуджених в уин.
- •40. Виправний центр, як вид виправної установи: контингент засуджених, особливості режиму, праці, виховної роботи, навчання.
- •41. Ресоціалізуюча роль тривалості побачень засуджених з родичами та іншими особами у виправних установах.
- •42. Поняття, форми та значення прогресивної системи виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
- •43. Актуальні проблеми реформи кримінально-виконавчого законодавства України.
- •44. Правове регулювання та ефективність участі громадськості в діяльності установ, що виконують покарання.
- •45. Поняття правового положення засудженого до покарання у виді арешту.
- •46. Правове регулювання та соціально-педагогічне значення застосування до засуджених заходів стягнення.
- •47. Поняття й критерії виправлення засуджених.
- •48. Основні засоби виправлення засуджених: поняття, значення, взаємозв'язок.
- •49. Збереження зв'язків засуджених із суспільством (побачення, телефонні розмови, відпустка) як фактор їхнього виправлення.
- •50. Завдання, функції й повноваження спостережних комісій, створених при органах місцевого самоврядування.
- •51. Порядок взаємодії органів і установ, що виконують покарання із центрами зайнятості й овд по наданню допомоги особам, звільненим із кримінально-виконавчих установ.
- •52. Регламентація Мінімальними стандартними правилами поводження з ув'язненими контактів засуджених із зовнішнім світом.
- •53. Основні принципи класифікації засуджених і їхній облік при формуванні відділень соціально-психологічною службою.
- •54. Завдання, функції та повноваження спостережних комісій, створених при органах місцевого самоврядування.
- •55. Аналіз Рекомендацій оон щодо довічного позбавлення волі (1995 р.).
- •56. Характеристика Основних принципів поводження з ув'язненими (Резолюція 45/111 Генеральної Асамблеї оон від 14.12.1990 р.)
- •57. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з увп: підстави та порядок його здійснення.
- •58. Основні особливості режиму утримування осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі в секторі максимального рівня безпеки.
- •59. Роль психолога та основні завдання соціально-психологічної служби виправної колонії у виправленні засуджених.
- •60. Правове положення осіб, що відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
- •62. Завдання, функції й правове регулювання діяльності кримінально-виконавчої інспекції.
- •63. Аналіз правил утримування осіб, взятих під варту, та засуджених у сізо.
- •64. Правове регулювання визначення виду кримінально-виконавчої установи.
19. Ізоляція засуджених: підстава, поняття й порядок здійснення.
За частиною 1 ст. 102 КВК України найважливішою вимогою режиму виконання позбавлення волі є ізоляція засуджених. Зміст позбавлення волі знаходить свій вираз саме в ізоляції засудженого від суспільства шляхом поміщення його у кримінально-виконавчу установу закритого типу. Позбавлення волі зумовлює застосування до засудженого досить вагомих правообмежень, що здатні істотно змінити правовий статус особи. Ізоляція при позбавленні волі об'єктивно приводить до обмеження: 1) можливості пересуватися, 2) можливості спілкуватися, 3) вибору місця проживання, 4) ви бору характеру й роду занять, 5) права вільно визначати свій спосіб життя, 6) права розпоряджатися своїм часом. Серед перерахованих найбільш важливим елементом ізоляції при позбавленні волі є істотні обмеження в спілкуванні засудженого з особами, що знаходяться на волі, за межами виправної установи. Без ізоляції засуджених і похідних від неї обмежень не може бути, власне, позбавлення волі. Ізоляція осіб, позбавлених волі, забезпечується системою охорони кримінально-виконавчих установ, яка включає в себе: варту, місце її розташування, пости, де чатові виконують свої обов'язки, сектори спостереження та ведення обстрілу, маршрути руху чергової зміни, інженерно-технічні засоби охорони, пости вартових собак і т. ін. Згідно з Інструкцією з організації охорони установ виконання покарань, затвердженою Державним департаментом України з питань виконання покарань, охорона є комплексом заходів, спрямованих на забезпечення ізоляції засуджених і недопущення вчинення ними втеч та інших злочинів; запобігання проникненню на територію установ сторонніх осіб та заборонених до використання засудженими предметів; забезпечення зберігання матеріальних цінностей установ виконання покарань. Охорону осіб, позбавлених волі, здійснює відділ організації охорони установи виконання покарань, основними функціями якого є: охорона й оборона об'єктів кримінально-виконавчої установи; здійснення пропускного режиму на об'єктах, які перебувають під охороною; конвоювання засуджених із колонії на виробничі об'єкти й назад, охорона їх під час виконання робіт; зустрічне конвоювання за автомобільними маршрутами, а також екстрене конвоювання. Згідно з Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань заходами забезпечення ізоляції засуджених також є огляди та обшуки засуджених, приміщень, територій житлових та виробничих зон, умови роботи вільнонайманого персоналу із засудженими й пропускний режим у колоніях, що визначає умови допуску осіб на їх територію. Засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду. Адміністрація колонії має право, за наявності підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які перебувають на території колонії, а також вилучати заборонені речі і документи. Огляди й обшуки засуджених, приміщень та територій житлових і виробничих зон установ організовуються та проводяться в порядку, установленому Департаментом. За результатами їх проведення складаються акти. Під час огляду та обшуку засуджених, житлових та виробничих об’єктів не допускається не обумовлене потребою пошкодження білизни, одягу, інвентарю та інших предметів. Огляди й обшуки приміщень, де проживають засуджені зі своїми сім’ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.
Пропускний режим у житлових зонах установ виконання покарань і на виробничих об’єктах, де зайняті засуджені, установлюється адміністрацією установ і здійснюється особовим складом чергових змін з нагляду і безпеки та вартою з охорони. Допуск осіб у житлові зони установ виконання покарань і на виробничі об’єкти, де зайняті засуджені здійснюється у час визначений розпорядком дня установи і тільки у робочі дні. Особам, які входять на територію установ виконання покарань і виробничих об’єктів, де працюють засуджені, забороняється проносити з собою будь-які речі, сумки і подібні предмети. Ці речі і предмети здаються на зберігання в спеціально обладнані кімнати на КПП. Учителям дозволяється проносити з собою в житлову зону установи навчальні посібники, потрібні для проведення занять. Адміністрація установи має право проводити особистий огляд осіб, які входять на територію місць позбавлення волі та виробничі об’єкти, що охороняються, або виходять з них. Рішення про проведення особистого огляду приймають начальники установ або їх заступники, а в разі їх відсутності — ЧПНУ. На території віддалених виробничих об’єктів огляд проводиться за рішенням заступника ЧПНУ — начальника варти. Особистий огляд і огляд речей здійснюється молодшими інспекторами, які входять до складу варт з охорони об’єктів колоній, чергових змін з нагляду і безпеки, а також іншими особами з числа особового складу установ за вказівкою начальників установ виконання покарань. Огляд речей здійснюється в присутності їх власників. Особистий огляд проводиться за участю не менше двох представників адміністрації. Огляду повинна передувати пропозиція пред’явити предмети, вироби і речовини, придбання і зберігання яких засудженим заборонено. Особистий огляд здійснюється у приміщенні чергової частини або КПП і тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає огляду. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно. Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов’язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їх гідність. З метою ізоляції засуджених на підприємствах та виробничих об’єктах установ виконання покарань, а також об’єктах інших міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, де використовується праця засуджених, допускається робота працівників кримінально-виконавчої служби, який безпосередньо керує працею засуджених, а також працівників, які працюють за трудовими договорами у межах, потрібних для забезпечення нормальної діяльності виробництва, але не більше 15 відсотків від числа засуджених. Адміністрація установ уживає заходів для того, щоб працівники кримінально-виконавчої служби комплектувалися, як правило, з осіб однієї статі із засудженими. Особи, які працюють спільно із засудженими, повинні дотримуватися порядку спілкування з ними, про що зобов’язані давати. Не дозволяється передача засудженим, а також приймання від них продуктів харчування, грошей, кореспонденції, речей, інших предметів, виробів і речовин. У разі порушення встановленого порядку винні особи притягуються до відповідальності у встановленому порядку.
