- •Кримінально-виконавче право україни
- •1. Поняття й предмет кримінально-виконавчого права як галузі права.
- •2. Галузеві принципи кримінально-виконавчого права.
- •3. Поняття та значення класифікації засуджених до позбавлення волі.
- •4. Правове положення жінок, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.
- •5. Режим утримання осіб, засуджених до відбування позбавлення волі та залишених у сізо для роботи з господарського обслуговування.
- •6. Право засудженихна одержання посилок, передач і бандеролей.
- •7. Забезпечення законності при виконанні кримінальних покарань.
- •8. Правове регулювання та соціально-реабілітуюча роль загальноосвітнього навчання та професійної підготовки засуджених у виправних установах.
- •9. Поняття злісного порушення засудженими вимог режиму.
- •10. Поняття й види установ, що виконують покарання.
- •11. Правове регулювання застосування до засуджених наручників і гамівної сорочки.
- •12. Правові наслідки запровадження засуджених у дізо, пкт і карцер.
- •13. Режим в увп і його значення для виправлення засуджених.
- •14. Правове положення осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.
- •15. Виховне значення розпорядку дня у виправних установах.
- •16. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з увп: підстави й порядок його здійснення.
- •17. Соціальні та соціально-психологічні наслідки відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
- •18. Правове регулювання порядку надання побачень засуджених з родичами й іншими особами.
- •19. Ізоляція засуджених: підстава, поняття й порядок здійснення.
- •20. Правові критерії, що лежать в основі визначення засудженому виду виправної установи.
- •21. Підготовча робота до звільнення засуджених з виправних установ.
- •22. Система кримінально-виконавчих установ за Кримінально-виконавчим кодексом України.
- •23. Принципи й форми організації праці засуджених у виправних установах.
- •24. Правові наслідки відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
- •25. Соціальні проблеми виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
- •26. Правове положення осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт.
- •27. Основні вимоги режиму відбування покарання у виправній установі.
- •28. Види, підстави й порядок звільнення з увп.
- •29. Правове положення осіб, що відбувають покарання у вигляді громадських робіт.
- •30. Проблема зайнятості засуджених в увп.
- •31. Правове регулювання виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
- •32. Правове регулювання й соціально-реабілітуюча роль переписки засуджених.
- •33. Виховна колонія, як вид виправної установи: контингент засуджених, особливості режиму, праці, виховної роботи, навчання.
- •34. Організаційно-правова структура виправної установи і її значення для досягнення мети виправлення засуджених.
- •35. Критерії ефективності виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
- •36. Роль соціально-психологічної служби у виправній установі у виправленні засуджених.
- •37. Дисциплінарна, матеріальна й кримінальна відповідальність засуджених до позбавлення волі.
- •38. Порядок застосування, виховне значення й види заходів заохочення, що застосовуються до засуджених.
- •39. Порядок подання та розгляду скарг і заяв засуджених в уин.
- •40. Виправний центр, як вид виправної установи: контингент засуджених, особливості режиму, праці, виховної роботи, навчання.
- •41. Ресоціалізуюча роль тривалості побачень засуджених з родичами та іншими особами у виправних установах.
- •42. Поняття, форми та значення прогресивної системи виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
- •43. Актуальні проблеми реформи кримінально-виконавчого законодавства України.
- •44. Правове регулювання та ефективність участі громадськості в діяльності установ, що виконують покарання.
- •45. Поняття правового положення засудженого до покарання у виді арешту.
- •46. Правове регулювання та соціально-педагогічне значення застосування до засуджених заходів стягнення.
- •47. Поняття й критерії виправлення засуджених.
- •48. Основні засоби виправлення засуджених: поняття, значення, взаємозв'язок.
- •49. Збереження зв'язків засуджених із суспільством (побачення, телефонні розмови, відпустка) як фактор їхнього виправлення.
- •50. Завдання, функції й повноваження спостережних комісій, створених при органах місцевого самоврядування.
- •51. Порядок взаємодії органів і установ, що виконують покарання із центрами зайнятості й овд по наданню допомоги особам, звільненим із кримінально-виконавчих установ.
- •52. Регламентація Мінімальними стандартними правилами поводження з ув'язненими контактів засуджених із зовнішнім світом.
- •53. Основні принципи класифікації засуджених і їхній облік при формуванні відділень соціально-психологічною службою.
- •54. Завдання, функції та повноваження спостережних комісій, створених при органах місцевого самоврядування.
- •55. Аналіз Рекомендацій оон щодо довічного позбавлення волі (1995 р.).
- •56. Характеристика Основних принципів поводження з ув'язненими (Резолюція 45/111 Генеральної Асамблеї оон від 14.12.1990 р.)
- •57. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з увп: підстави та порядок його здійснення.
- •58. Основні особливості режиму утримування осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі в секторі максимального рівня безпеки.
- •59. Роль психолога та основні завдання соціально-психологічної служби виправної колонії у виправленні засуджених.
- •60. Правове положення осіб, що відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
- •62. Завдання, функції й правове регулювання діяльності кримінально-виконавчої інспекції.
- •63. Аналіз правил утримування осіб, взятих під варту, та засуджених у сізо.
- •64. Правове регулювання визначення виду кримінально-виконавчої установи.
42. Поняття, форми та значення прогресивної системи виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
Теоретичне поняття прогресивної системи визначено досить чітко – це особливий порядок виконання (та відбування) покарання (зміна умов відбування засудженими покарання залежно від їх поведінки), що передбачає певну системну сукупність правил, завданням яких є досягнення основних цілей покарання. Вченими зазначається також, що зміна умов утримання засуджених у процесі відбування покарання є одним із найефективніших елементів системи карально-виховного впливу. Сутність прогресивної системи відбування покарання у вигляді позбавлення волі полягає в зміні умов тримання засуджених залежно від їх поведінки в кращий або гірший бік з метою введення більш жорстокого режиму відбування покарання чи більш м'якого. Вперше ВТК УРСР 1925 року передбачав застосування прогресивної системи виконання та відбування позбавлення волі, її поняття викладене у ст. 4 ВТК УРСР: «Заходи соціального захисту проводяться у виправно-трудових установах за прогресивною (висхідною) системою, відповідно до якої ув'язнені підлягають різноманітному і за загальним правилом щодалі, то більш полегшеному режиму, для чого вони розподіляються по виправно-трудових установах різних типів і розподіляються в них на розряди з подальшим переведенням з розряду в розряд, з установи до установи, залежно від особливості їх особи, соціального стану, змісту судового вироку, причин, мотивів і приводів злочину, так само як і від поведінки у виправно-трудовій установі і успіхів у праці та заняттях». Чинний КВК також побудований за прогресивною системою, хоч й не закріплює цього у своєму змісті.
Найчастіше у науці кримінально-виконавчого права поняття прогресивної системи ототожнюється з відбуванням позбавлення волі (тюремного ув’язнення). Це зумовлено, по-перше, приматом появи в ретроспективі практично всіх відомих правових систем саме тюремного ув’язнення як найбільш суворого покарання; по-друге, усвідомлення суворості цього покарання диктувало необхідність у пом’якшенні карального змісту при сприйнятті засудженим впливу, що справляється на нього, позитивній зміні ним власної поведінки. На меті прогресивної системи відбування покарання ставиться стимулювання процесу виправлення засуджених, диференціація карального впливу на них з урахуванням їх реальної поведінки. Відповідно до цього прогресивна система здійснює декілька найважливіших функцій: стимулює поведінку засудженого (чим більш соціально спрямованою є поведінка, тим менш суворим є режим утримання засудженого); забезпечує реалізацію принципів кримінально-виконавчого права (а особливо принципу індивідуалізації виконання покарання, який і реалізується шляхом зміни умов тримання засуджених в процесі відбування покарання); сприяє закріпленню позитивних результатів карально-виховного впливу (оскільки стимулює засудженого до правослухняної поведінки). Прогресивна система зазвичай реалізується в правозастосуванні у таких формах: зміна умов тримання засуджених у межах однієї УВП; зміна умов тримання засуджених шляхом переводу з однієї УВП до іншої; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини більш м’яким покаранням.