- •Тема 1. Організація інженерно-авіаційного забезпечення.
- •1. Призначення та завдання інженерно-авіаційного забезпечення.
- •2. Управління інженерно-авіаційним забезпеченням. Планування роботи ітс.
- •Планування роботи інженерно-технічного складу.
- •3. Організаційна структура інженерно-авіаційної служби авіаційного полку.
- •1. Класифікація документації ітс.
- •4. Журнал обліку наявності боєкомплектів і витрати авіаційних боєприпасів.
- •2. Обов'язки старшого техніка (техніка).
- •3. Обов’язки начальника техніко-експлуатаційної частини ланки (загону).
- •4. Обов’язки начальника обслуги (групи).
- •1. Розміщення об'єктів іас на аеродромі.
- •2. Розміщення ат на аеродромах і устаткування місць стоянок.
- •3. Протипожежний стан.
- •1. Експлуатація захисних укриттів.
- •2. Охорона літаків та допуск особового складу к роботам на ат.
- •3. Обов’язки чсч та чсп.
- •Тема 2. Технічна експлуатація авіаційної техніки.
- •1. Роботи, що виконуються на ат та їх послідовність.
- •2. Допуск особового складу до експлуатації ат.
- •3. Допуск ат до польотів.
- •4. Закріплення ат.
- •1. Планування та організація польотів в авіаційній частині.
- •2. Призначення та обладнання пункту управління іаз (пуіаз).
- •3. Забезпечення вимог заходів безпеки під час роботи на ат.
- •Оцінка законності допуску ла до польотів.
- •Контрольні польоти та обльоти ла.
- •3. Помилки ітс, які виникають під час підготовки ат до польотів.
- •4. Дії ітс при виникненні несправностей ат.
- •5. Інженерно-технічна підготовка.
- •1. Технічна експлуатація ат за станом.
- •2. Контроль технічного стану ла.
- •3. Призначення та методика проведення оглядів.
- •3. Підготовка ат до зимової (літньої) експлуатації включає: ___________________________________
- •4. Контроль стану ат керівним ітс .
- •1. Попередня підготовка. День роботи на ат.
- •2. Передпольотна підготовка.
- •3. Підготовка до повторного польоту.
- •4. Післяпольотна підготовка.
- •1. Класифікація знозз.
- •2. Аеродромний контроль знозз.
- •3. Утримання і застосування інструменту.
- •1. Порядок заповнення журналу прийому-передачі вла.
- •На допуск технічного складу до роботи на літаках
- •2. Порядок ведення журналу підготовки вла до польотів.
- •3. Порядок ведення формулярів.
- •1. Планування попередньої підготовки.
- •2. Аеродромний контроль зно 33.
- •3. Контрольний огляд літака. Усунення несправностей.
- •4. Заповнення технічної документації.
- •5. Технічний розбір.
- •1. Перелік робіт, які виконує технік літака, під час проведення попередньої підготовки.
- •1. Аеродромний контроль зно 33.
- •2. Дозаправка, дозарядка систем.
- •Перелік робіт, які виконує технік літака, під час проведення передпольотної
- •Перелік робіт, які виконує технік літака, під час проведення підготовки до
- •Перелік робіт, які виконує технік літака, під час проведення післяпольотної
- •Перелік питань до модульної контрольної роботи № 1 (Тема № 1 «Організація іаз», Тема № 2 «Технічна експлуатація ат») Тема № 1 «Організація іаз».
- •Тема № 2 «Технічна експлуатація ат».
- •Тема 3. Експлуатація бойової авіаційної техніки в польоті.
- •1. Авіаційні події та їх класифікація.
- •Класифікація плп.
- •Розслідування льотних подій.
- •2. Фактори, що впливають на безпеку польотів.
- •Вплив відмов ат на бп.
- •1. Влучення в турбулентну атмосферу.
- •2.Влучення в спутний слід.
- •3. Зіткнення з птахами.
- •4. Обліднювання літака.
- •5. Вплив кліматичних умов і місцевості на літак та його обладнання позначається, насамперед:
- •3. Заходи іас по забезпеченню безаварійної льотної роботи.
- •На технічних розборах здійснюють:
- •Технічні розбори проводять:
- •На розборі польотів:
- •4) Спеціальні заняття проводяться щомісяця з метою:
- •1. Класифікація особливих випадків польоту.
- •I. Обледенение самолета в полете и методы борьбы с ним.
- •2.Возникновение и тушение пожара в полете.
- •3. Отказы ат.
- •2. Роль іас у підготовці льотного складу щодо грамотних дій в особливих випадках польоту.
- •1. Особливості технічної експлуатації планера та двигуна.
- •2. Особливості технічної експлуатації авіаційного озброєння та піротехнічних засобів.
- •3. Особливості технічної експлуатації змінного обладнання.
- •Тема 4. Профілактичні роботи на бойовій авіаційній техніці.
- •1.Основні поняття та визначення теорії надійності.
- •2. Контроль робот, виконаних на ат.
- •3. Облік несправностей і профілактика відмов ат.
- •1. Призначення, обґрунтування термінів та обсягу регламентних робіт на бат.
- •2. Планування регламентних робіт.
- •Форма річного плану-графіка.
- •Організація виконання регламентних робіт. Порядок передачі вла в теч ап та
- •1. Заходи безпеки при виконанні рр.
- •2. Методика виконання рр.
- •3. Якість виконання рр. Організація поопераційного контролю.
- •4. Порядок заповнення документації під час виконання рр.
- •1. Основні причини відмов та несправностей ат.
- •3 Причин та характеру впливу на ат експлуатаційні фактори можливо умовно розділити на три групи:
- •2. Аналіз причин відмов та несправностей.
- •3. Заходи іас по забезпеченню заданої надійності ат.
- •4. Методика заповнення картки обліку несправностей ат.
- •1. Робота за бюлетенями.
- •4. Бюлетені по доробках. Вони поділяються на три підгрупи:
- •2. Періодичні роботи. Цільові огляди і перевірки. Паркові дні.
- •3. Підготовка ат і засобів її експлуатації до роботи в зимовий (літній) період.
- •Перелік питань до модульної контрольної роботи № 2 Тема № 3 «Експлуатація бат в польоті».
- •Тема № 4 «Профілактичні роботи на бат».
- •Тема 5. Організація ремонту бойової авіаційної техніки.
- •Організація ремонту бат.
- •2. Отримання і перегонка літаків з заводів промисловості та арп.
- •3. Відправка авіаційної техніки в ремонт.
- •4. Рекламаційна робота.
- •1.Призначення та задачи військового ремонту бат.
- •2. Сили та засоби військового ремонту.
- •3. Забезпечення авіачастин запасними частинами і матеріалами.
- •1. Засоби військового ремонту.
- •2.Методи військового ремонту та фактори, які впливають на їх вибір.
- •3. Пересувні контрольно-ремонтні засоби (пкрз).
- •1. Передача літаків із частини в частину.
- •2. Передача літаків у авіаційній частині.
- •Типовая форма акта.
- •3.Облік авіаційної техніки.
- •4. Розборка та використання ат, яка підлягає списанню.
- •Тема 6. Боєготовність інженерно-технічного складу та ат.
- •1.Підготовка іас до бойових дій.
- •2. Заходи іас по забезпеченню постійної бойової готовності (бг).
- •Укомплектованість ап о/с і бойовою технікою___________________________________________
- •Забезпеченість ап матеріальними засобами і утримання аеродромів в експлуатаційному стані
- •Ступінь відпрацьовування о/с термінів приведення в готовність до виконання бойових задач і готовність чергових сил і засобів до негайних бойових дій _______________________________
- •3. Заходи іас при приведенні авіачастин в різні ступені бойової готовності.
- •4. Забезпечення бойового чергування.
- •1.Задачі іас на різних етапах перебазування.
- •2. Підготовка майна іас до перебазування. Види та порядок перебазування. Перебазування повітряним транспортом.
- •Перебазування автомобільним транспортом.
- •Перебазування залізничним (водним) транспортом.
- •1.Робота іас в умовах розосередження та використання ворогом зму.
- •2. Усунення наслідків застосування зму.
- •3. Експлуатація та відновлення (ремонт) зараженої авіаційної техніки.
- •Авіація Військово-Морських Сил, Військово-транспортна авіація, Армійська авіація, Авіація Прикордонних Військ, безпілотні літаки. Авіація Війсково-Морських Сил
- •Військово-транспортна авіація
- •Армійська авіація
- •Авіація Прикордонних військ.
- •Безпілотні літаки.
- •2. Повітряні пункти управління.
- •Перелік питань до модульної контрольної роботи № 3 Тема № 5 «Ремонт бат».
- •Тема № 6 «Боєготовність ітс та бат»
- •Прийняті скорочення
Перебазування автомобільним транспортом.
Перебазування автомобільним транспортом може здійснюватися_____________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
На кожний автомобіль призначається старший, він підпорядковується начальнику колони. Командиром авіаційної частини призначається відповідальна за перебазування посадова особа. Вона проводить інструктаж начальника колони і старших автомобілів і вручає начальнику колони посвідчення, яке підтверджує його призначення. Начальник колони наносить на карту маршрут, графік руху та інші дані. Для уточнення маршруту руху по можливості проводиться його рекогносцировка.
Розташування автомобілів у колоні повинно забезпечувати необхідну швидкість руху у світлий і темний час доби, зручність управління на марші і постійну готовність до оборони при можливому нападі противника.
Приблизна будова колони на марші:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Головний і тиловий дозори виділяються при перебазуванні в районі фронтової смуги. В задачу дозорів входе охорона колони від раптового нападу противника.
Головний дозор рухається на відстані 5км перед колоною, а тиловий - на відстані 3км позаду.
Схема маршруту наноситься на великомасштабну карту (1:200000 - 1:500000) або кальку.
Дані про маршрут повідомляються старшим начальником що віддає розпорядження на перебазування, і уточнюється законом дорожнього забезпечення (головним дозором).
При завантаженні автомобілів необхідно переконатися в тому, що ширина навантаженого автомобіля (причепа) не перевищує 3м, а висота -4м (від поверхні дороги); вантаж не виступає позаду кузова більше, ніж на 2м; навантаження на шасі не перевищує норм, що встановлені для автомобілів даної марки.
Для автоколони на марші приймаються такі орієнтовані швидкості руху:
- на автомагістралях - до 50км/год;
- на справних шосейних дорогах - до 35км/год;
- на поліпшених профільованих ґрунтових дорогах в суху погоду - до 25км/год;
- на ґрунтових не профільованих дорогах у суху погоду - до 20км/год.
Вночі з повним світлом фар швидкість знижується на 25% порівняно з денною, а під час руху з маскувальним освітленням - до 50%.
В усіх випадках марш повинен відбуватися з максимально можливою для даних умов швидкістю руху. Під час руху дистанція між автомобілями повинна бути 25-50м.
Величина добового переходу залежить від конкретних умов, у яких відбувається марш. При нормальному марші вона може в середньому дорівнювати 200-250км, при форсованому - 250-350км, а іноді більше.
Для збереження сил особового складу, приймання їжі, технічного обслуговування, усунення несправностей, дозаправлення автомобілів і відновлення вихідного порядку в колоні призначаються малі і великі привали.
Малі привали призначаються через кожні 2-3год, а зимою при сильних морозах - через 1-1,5години руху. Тривалість привалів 20-30хв.
Будова колони на малих привалах не порушується: автомобілі зупиняються на правому узбіччі дороги на відстані не менше 10м один від одного або на дистанції, яка встановлена начальником колони.
Великі привали тривалістю 2-4год. призначаються, як правило, на початку другої половини добового переходу.
Під час руху вночі, зимою у сильні морози і на відстань не менше добового переходу великі привали звичайно не призначаються.
Для великих привалів варто вибирати райони із сприятливими умовами з метою захисту від зброї масового ураження і маскування особового складу і автомобілів, а також з урахуванням наявності джерел води.
Особовий склад і автомобілі розміщуються в призначених місцях їх розосередження в порядку, що забезпечує підтримку постійної бойової готовності і найменші витрати часу на витягування колони.
При наявності на маршруті руху рубежів або пунктів регулювання (через 2-3 години руху) начальник колони зобов'язаний прийняти всі заходи щодо проходу рубежу (пункту) головною колоною у встановлений час.
Для керування рухом автомобілів усередині колони застосовуються умовні зорові сигнали відповідно додатку 1 до Стройового статуту Збройних Сил України. Команди, які подаються умовними сигналами, повинні дублюватися у визначеній послідовності особами, що призначені начальниками колон. За своєчасність і правильність дій за умовними сигналами відповідає водій.
Для полегшення орієнтування і дотримування необхідних дистанцій під час руху вночі бампери автомобілів фарбуються в білий колір, на лівій половині заднього борту автомобіля (причепа) наноситься біле коло діаметром 25 - 30см.
При зустрічі з водяними перешкодами, що мають глибину, яка не перевищує зазначену в таблиці 1, і у випадку відсутності мостів обладнуються броди.
Переправи через замерзлі водяні рубежі організуються в залежності від товщини льоду. Тонкий лід може бути посилений настилом із дошок, деревини і інших підручних матеріалів.
Допустима товщина льоду і дистанція між колісними автомобілями при переправі по льоду визначені в таблиці 2.
Марш у горах організується з урахуванням профілю маршруту. Під час руху на підйомах і спусках дистанції між автомобілями збільшуються до 100м. У гірських умовах допускається недовантаження транспортних засобів на 15 - 20%.
