- •Біла і сіра речовина спинного мозку
- •Провідні шляхи спинного мозку
- •Висхідні шляхи спинного мозку:
- •Низхідні шляхи спинного мозку:
- •Кровопостачання спинного мозку
- •Епідеміологія та класифікація хребетно-спинномозкової травми (хсмт).
- •Неврологічна шкала ураження спинного мозку American Spinal Injuries Association (а.S.I.A.)
- •Основні синдроми ураження спинного мозку
- •Неврологічні рівні сегментів спинного мозку, та основні м’язи які вони іннервують.
- •Клінічні ознаки спинномозкової травми
- •Поняття нестабільності хребта
- •Розміщення основних орієнтирних ліній хребта, які необхідні для визначення пошкоджень та нестабільності хребців.
- •Фіксуючі опори хребта
- •Ускладнення і профілактика та наслідки при хребетно-спимнномозковій травмі (хсмт).
- •Постуральна гіпотензія
- •Автономна дисрефлексія
- •Глибокий тромбофлебіт
- •Спастика
- •Гіперкальцемія та гіперкальцеурія
- •Діафорез
- •Контрактури
- •Ускладнення в дихальній системі
- •Особливості фізичної реабілітації осіб із хребетно-спинномозковою травмою.
- •Іммобілізація та транспортування.
- •Ведення потерпілого у відділенні невідкладної допомоги.
- •Принципи та організація реабілітації хворих хсмт.
- •Реабілітаційне обстеження осіб з ураженням спинного мозку
- •Тестування тонусу м’язів
- •Тестування рефлексів
- •Поверхневі рефлекси
- •Паталогічні рефлекси
- •Вимірювання амплітуди руху в суглобах
- •Тестування функції
- •Цілі реабілітації
- •Функція та особливості кровопостачання головного мозку головного мозку
- •Особливості кровопостачання
- •Гострі порушення мозкового кровообігу (гпмк)
- •Види гпмк
- •Ризик виникнення гпмк
- •Перехідні порушення мозкового кровообігу.
- •Ступені приступів перехідних порушень.
- •Види перехідних порушень
- •Загальномозкові симптоми.
- •Вогнищеві симптоми
- •Клінічні ознаки неврологічного дефіциту при (гпмк).
- •Стійки порушення-інсульти.
- •Паренхіматозний крововилив
- •Типи крововиливів:
- •Зони крововиливу по типу гематоми:
- •Зона гематоми
- •Зона геморагічної інфільтрації
- •Зона набряку мозку
- •І шемічні інсульти
- •Синдром ураження середньої мозкової артерії (сма).
- •Синдром ураження передньої артерії
- •Синдром ураження (Задньої мозкової артерії зма)
- •Синдром ураження базилярної артерії
- •Синдром ураження хребтової артерії
- •Синдром ураження внутрішньої сонної артерії
- •Наслідки перенесеного інсульту
- •Особливості діяльності фізичного терапевти в процесі реабілітації осіб з гпмк
- •Одного з складових реабілітаційних обстежень є виявлення ураження черепно-мозкових нервів (чмн).
- •Vіі пара – лицевий нерв – змішаний
- •Vііі пара – присенково-завитковий нерв
- •Особливості фізичної реабілітації осіб із гострим порушенням мозкового кровообігу.
Особливості фізичної реабілітації осіб із хребетно-спинномозковою травмою.
основні поняття про фізичну реабілітацію мета та завдання реабілітації перша
перша допомога при підозрі на травму хребта.
принципи та організація реабілітації хворих ХСМТ.
особливості обстеження осіб ХСМТ.
підбір методів та засобів фізичної реабілітації.
Після усунення безпосередньої небезпеки для життя пацієнта, і перед транспортуванням, необхідно провести первину оцінку стану. Кожний з медичного персоналу повинен вміти зробити наступне:
Визначити ознаки життя, та рівень свідомості
Визначити стан дихальних шляхів, дихання та кровообіг
Визначити розмір зіниць, та їх синхронну реакцію на світло (функція стовбуру головного мозку)
Уважно опитати пацієнта про наявність болю та оніміння
Провести пальпацію в місці підозри на пошкодження, з метою виявлення приблизного рівня ураження, зафіксувати письмово любі прояви паралічу, парезу, та порушення чутливості
Перевірити стан очей та вух
Провести пальпацію голови рук, ніг, грудей та живота
Іммобілізація та транспортування.
Шийний відділ хребта. Транспортування здійснюється лежачи на спині, обов’язково треба зафіксувати голову, наприклад спеціальним комірцем або підкласти з боків голови мішечки з піском, цеглу, так щоб уникнути будь якого руху головою.
Грудний відділ хребта. Транспортування здійснюється лежачи на животі.
Поперековий відділ хребта. Транспортування здійснюється лежачи на спині, зігнувши ноги в коліних та кульшових суглобах, під колінами покласти валик та щоб стопи не впирались до бортика ношів (якщо такий є).
Обов’язково для транспортування потрібний спеціальний щит, або велика дошка, поклавши пацієнта на щит необхідно знерухоміти його, прив’язавши широкими стрічками з тканини які пропускаються під дошкою і зав’язуються над пацієнтом. Перевертання потерпілого виконується без ротації тулуба та голови, тобто перекидати потрібно як колоду, і здійснювати це тільки в край великої необхідності.
Ведення потерпілого у відділенні невідкладної допомоги.
При поступленні хворого у лікувальний заклад лікар проводять наступне обстеження з метою визначення точного рівня пошкодження хребта та спинного мозку
При травмі шийного або верхньо грудного відділу хребта проводять санацію дихальних шляхів, або інтубують при необхідності
Проводять визначення рівня свідомості
Проводять тестування чутливості, рухових функцій, сухожилкових та інших рефлексів
Рентген Rtq
КТ, МРТ
Перевірка шлунково-кишкового тракту, та сечового міхура
Паралельне лікування інших пошкоджень
При потребі пунктують, (лат. Punctio – прокол) голка якою проводять пункцію називають ТРОАКАР в середині якої знаходиться мандрен.
Після встановлення точного лікарського діагнозу, хворого як правило скеровують у відділення нейрохірургії або неврології, в залежності від стану пошкодження хребта та спинного мозку. Нечасто такі пацієнти попадають у відділення травматології.
При нестабільності хребта існує два способи лікування:
Консервативний
Хірургічний
Консервативне лікування включає себе довготривалу іммобілізацію за допомогою корсетів різної конструкції, для кожного відділу хребта існує по декілька видів корсетів.
Для шийного відділу хребта застосовують комірці, які виробляються з м’якого чи жорсткого матеріалу, вони по різному обмежують рух в шиї.
М’який комір – виготовлений із поролону або іншого м’якого матеріалу, і дозволяє виконувати рухи головою у всіх напрямках з невеликим обмеженням (остеохондроз, фіксація хребта металевими пластинами) застосовується при стабільних пошкодженнях хребта. Цей комір був запроваджений в 1991р. BISSELL Healthcare Corporation.
Жорсткий комір – виготовляється із на пів жорсткого пластику, і не дозволяє виконувати рухи головою, в жодному напрямку.
Філадельфійський комір – виготовляється з спеціального матеріалу, який піддається легкій обробці при нагріванні. Комірець складається з передньої та задньої частини, які з метою для кращої фіксації мають пластикові вставки. Філадельфійський комір має кращу фіксацію ніж м’який та жорсткий коміри. Запроваджений в 1991р. BISSELL Healthcare Corporation.
Для фіксації грудного та поперекового відділів хребта застосовують корсети, які також мають різну степінь обмеження руху. В основному корсети розміщують в попереково сакральній ділянці, їх застосовують в основному для:
зменшення болі у спині
обмеження рухів у певних напрямках
збільшення внутрішньочеревного тиску, що сприяє розвантаженню хребта
Всі, хто постійно носять такі корсети, сприяють зменшенню сили м’язів тулуба, що є небажаним.
Люмбально-сакральний корсет та торакально-люмбально-сакральний, складається з однієї або двох частин, передньої (черевної) та задньої (торакально - тазової). Ці частини виготовлені з спеціального матеріалу, пластмаси, матерії або заліза. З’єднанні вони між собою з боків, за допомогою шнурівок, липучок. Задня частина повинна бути розміщена так, щоб верхня частина корсету знаходилась нижче рівня нижнього кута лопаток, і не заважала рухові верхніх кінцівок. Нижня частина або тазова, повинна знаходитись на гребенях тазових кісток так щоб не заважало займати положення сидячи. Передня частина корсету або черевна розміщується верхньою частиною так, щоб вона була на рівні мечоподібного відростка, нижня частина розміщується на рівні лобкового симфізу, так щоб не заважало сідати. Існують різні форми та моделі корсетів.
Жорсткі корсети повинні щільно облягати тіло, щоби уникнути будь якого руху в хребті. Для більшої жорсткості в корсети вшивають різної пружності пластини. Для обмеження згинання та розгинання тулуба пластини розміщують паравертебрально (по обидва боки від хребта), для обмеження бокового згинання тулуба ці пластини розміщують латерально (з боків тулуба), підсилюючи цю конструкцію для обмеження будь якого руху застосовують горизонтальні пластини, що з’єднують паравертебральні та латеральні пластини.
Прикладом таких жорстких корсетів є корсет Knight Spinal (спинальний рицар), запроваджений він в 1988 році. Або Taylor Brace
Чим вище пошкодження хребта, тим повинен бути вищий корсет.
Основні виміри при підборі корсету:
виміряти об’єм на рівні гребенів тазової кістки
виміряти об’єм талії
виміряти об’єм грудної клітки на рівні мечоподібного відростка
виміряти висоту спереду, від гребеня тазової кістки, до краю реберної дуги
виміряти висоту ззаду, від 2-3 сакральних хребців та вище на 2-3 хребця від рівня пошкодження
Хірургічне лікування, проводиться з метою зменшення тиску на спинний мозок кістковими та іншими структурами, та фіксації хребта, і визначається тільки нейрохірургом.
Основні покази до оперативного втручання:
Стиснення спинного мозку
Нестабільність хребта
Зниження висоти тіла хребця більше ніж на половину
Погіршення неврологічного стану
Відкрита репозиція кісток та уламків, та їхнє попадання в канал хребта
Безрезультатність консервативного лікування
Фіксація хребта здійснюється за допомогою металевих пластин, та стержнів, інколи застосовують дріт та лавсанові нитки, поширеним є пересадження кісткових структур, наприклад: у шийний відділ хребта на місце пошкодженого хребця пересаджують частину кіски з гребеня тазової кістки. Часто використовують поєднання двох способів фіксації одночасно, і як правило фіксують на 2-3 хребця вище та нижче пошкодження.
Фіксація хребта здійснюється за остисті паростки, або за тіла хребців (корпородез або спонділодез). Як правило металеві конструкції знімають приблизно через один рік. При попаданні уламків хребця в спинномозковий канал, або є явне стиснення спинного мозку (пухлина), проводять лямінектомію та ревізію. Ї
