- •Біла і сіра речовина спинного мозку
- •Провідні шляхи спинного мозку
- •Висхідні шляхи спинного мозку:
- •Низхідні шляхи спинного мозку:
- •Кровопостачання спинного мозку
- •Епідеміологія та класифікація хребетно-спинномозкової травми (хсмт).
- •Неврологічна шкала ураження спинного мозку American Spinal Injuries Association (а.S.I.A.)
- •Основні синдроми ураження спинного мозку
- •Неврологічні рівні сегментів спинного мозку, та основні м’язи які вони іннервують.
- •Клінічні ознаки спинномозкової травми
- •Поняття нестабільності хребта
- •Розміщення основних орієнтирних ліній хребта, які необхідні для визначення пошкоджень та нестабільності хребців.
- •Фіксуючі опори хребта
- •Ускладнення і профілактика та наслідки при хребетно-спимнномозковій травмі (хсмт).
- •Постуральна гіпотензія
- •Автономна дисрефлексія
- •Глибокий тромбофлебіт
- •Спастика
- •Гіперкальцемія та гіперкальцеурія
- •Діафорез
- •Контрактури
- •Ускладнення в дихальній системі
- •Особливості фізичної реабілітації осіб із хребетно-спинномозковою травмою.
- •Іммобілізація та транспортування.
- •Ведення потерпілого у відділенні невідкладної допомоги.
- •Принципи та організація реабілітації хворих хсмт.
- •Реабілітаційне обстеження осіб з ураженням спинного мозку
- •Тестування тонусу м’язів
- •Тестування рефлексів
- •Поверхневі рефлекси
- •Паталогічні рефлекси
- •Вимірювання амплітуди руху в суглобах
- •Тестування функції
- •Цілі реабілітації
- •Функція та особливості кровопостачання головного мозку головного мозку
- •Особливості кровопостачання
- •Гострі порушення мозкового кровообігу (гпмк)
- •Види гпмк
- •Ризик виникнення гпмк
- •Перехідні порушення мозкового кровообігу.
- •Ступені приступів перехідних порушень.
- •Види перехідних порушень
- •Загальномозкові симптоми.
- •Вогнищеві симптоми
- •Клінічні ознаки неврологічного дефіциту при (гпмк).
- •Стійки порушення-інсульти.
- •Паренхіматозний крововилив
- •Типи крововиливів:
- •Зони крововиливу по типу гематоми:
- •Зона гематоми
- •Зона геморагічної інфільтрації
- •Зона набряку мозку
- •І шемічні інсульти
- •Синдром ураження середньої мозкової артерії (сма).
- •Синдром ураження передньої артерії
- •Синдром ураження (Задньої мозкової артерії зма)
- •Синдром ураження базилярної артерії
- •Синдром ураження хребтової артерії
- •Синдром ураження внутрішньої сонної артерії
- •Наслідки перенесеного інсульту
- •Особливості діяльності фізичного терапевти в процесі реабілітації осіб з гпмк
- •Одного з складових реабілітаційних обстежень є виявлення ураження черепно-мозкових нервів (чмн).
- •Vіі пара – лицевий нерв – змішаний
- •Vііі пара – присенково-завитковий нерв
- •Особливості фізичної реабілітації осіб із гострим порушенням мозкового кровообігу.
Особливості діяльності фізичного терапевти в процесі реабілітації осіб з гпмк
обстеження для визначення функціональних порушень та обмежень;
прогнозування результатів реабілітаційного втручання;
планування реабілітаційного втручання;
реабілітаційне втручання;
оцінювання результатів втручання
Згідно запропонованого алгоритму клінічної діяльності фахівця фізичної реабілітації Герциком Андрієм Мирославовичем процес фізичної реабілітації включає наступні складові:
Фізичний реабілітолог обстежує пацієнта, відповідно до медичного діагнозу і встановлених лікарем і протипоказів та застережень.
Обстеження хворих з ГПМК охоплює наступне:
Загальний анамнез:
Ім’я пацієнта; Вік; Стать; Адреса; Місце роботи; Які захворювання переніс; Стан шкірних покровів; Стан дихальної системи;
Рівень свідомості і пізнавальний стан (сприйняття хворим інформації):
спілкування (виявлення порушень мови);
тестування чутливості;
Вимірювання амплітуди рухів в суглобах уражених кінцівок;
Тестування тонусу і сили м’язів
Виявлення ураження черепно-мозкових нервів
оцінка основних рухових навиків( функціональні можливості пацієнта);
Умови проведення реабілітаційного обстеження.
пацієнт має бути відпочившим;
послідовність і спланованість;
наявність історії хвороби;
Робота в команді;
Лікар невропатолог;
Реабілітолог;
Пацієнт;
Рідні пацієнта;
Помічники реабілітолога;
Вузькі спеціалісти;
Середній і молодший медперсонал;
Працетерапевт;
Логопед;
Соціальний працівник
Команда фахівців залучених до реабілітаційного процесу хворих з ГПМК.
Цілі неврологічного реабілітаційного обстеження.
Цілі реабілітаційного обстеження повинні відрізнятись від „медичної моделі” лікування, натомість вони повинні більше стосуватись так званих „восьми остаточних реабілітаційних (терапевтичних) цілей, які належать до трьох категорій:
Запобігання, виправлення, компенсація.
Запобігання:
Запобігайте прямому і непрямому порушенню;
Запобігайте погіршенню функції.
Виправлення:
Лікуйте основний розлад або порушення;
Полегшуйте існуючі симптоми;
Відновіть функцію
Компенсації:
Вдоскональте функцію;
Зведіть ваду до мінімуму;
Вдоскональте пристосування до постійного порушення і неповносправності.
Психічний статус і сприймання.
Психічний статус найретельнішим чином перевірятиме нейропсихолог, який входить до групи фахівців які проводять обстеження. Подібним чином працетерапевти докладно сприймання, зосереджуючи особливу увагу на тому, як ці функції відбиваються на реабілітаційних заходах.
Складові психічного статусу пацієнтів з ГПМК:
увага; 2 орієнтація; 3 слухова короткочасна пам’ять; 4 слухова довготривала пам’ять; 5 інформаційний запис; 6 обчислювальні операції; 7 розумова гнучкість і абстрактне мислення; 8 розуміння суті задач та їх розв’язування; 9 планування і організація.
5-9}- Ці функції можуть обмежуватися суспільним та освітнім досвідом.
Увага ( цифровий обсяг, миттєве згадування). Перед тим , як оцінити такі складні функції, як пам’ять, абстрактне мислення і т. ін,. Вам потрібно встановити, чи пацієнтові властивий потрібний для цього обсяг уваги. До нейропсихологічних тестувань уваги і миттєвого згадування належить „цифровий обсяг”. У ході цього тестування пацієнтів просять повторювати цифри вслід за реабілітологом, який спочатку називає менше цифр поспіль, а потім збільшує їх кількість: 3, 6, 9; потім 4, 7, 5, 2, 1, а потім 3, 8, 7, 9, 6, 4
( тобто обсяг телефонного номера ). Якщо пацієнт неспроможний повторити послідовність із п’яти цифр, то це вважається нижче за норму. Як правило, фізіотерапевти оцінюють тривалість часу, протягом якого пацієнт спроможний зосереджувати свою увагу підчас реабілітаційного заняття. Цей час може помітно різнитись від 2-3-х хвилин і більше. Вам потрібно буде спланувати свої реабілітаційні заняття таким чином щоби пристосувати їх до перевірки тривалості утримання уваги.
орієнтація (особа, місце, час). Вважається, що реабілітологи (фізіотерапевти) повинні провести такого типу обстеження психічного статусу.
Чи пацієнт впізнає рідних?
Чи пацієнти знають де вони знаходяться?
Чи вони знають який зараз рік, місяць, або пора дня?
слухова короткочасна пам’ять ( здатність засвоювати нове). Один із способів, яким реабілітологи можуть перевірити короткочасну пам’ять наступні: попросіть пацієнта запам’ятати чотири слова наприклад: радість, морква, коліно, лояльність. У міру подальшого тривання реабілітаційного заняття попросіть пацієнта повторити ці слова через 10 хвилин і знову через 30 хвилин. Якщо через 10 хвилин пацієнт пам’ятатиме менш ніж 3 слова , то це вважається менше від норми. Це також надає корисні відомості про те, як довго пацієнт пам’ятає ваші вказівки.
слухова довготривала пам’ять (про давні події). Довготривалу пам’ять оцінюють шляхом згадування особистих відомостей, що можна проводити у сукупності з перевіркою орієнтації:
Де народилися пацієнти?
Де вони працювали?
Як називаються їх чоловік/жінка?
Усвідомлення істотно впливатиме на безпеку пацієнта та його здатність засвоювати новий матеріал. При роботі з пацієнтом із поганою усвідомлювальною здатністю, намагайтесь навчити його користуватись допоміжним пристосуванням та виправленню ненормального типу ходьби.
АГНОЗІЯ – порушення впізнавання подразників, сигналів, що надходять із зовнішнього середовища.
Соматогнозія – нездатність ідентифікувати
Тактильна – дотикова
Астеогноз – неспроможність визначити форму предмета на дотик
Анозогнозія – не усвідомлення хвороби.
Сприйняття:
Сприйняття – це здатність інтерпретувати тілесні відчуття або подразники, які поступають з довкілля.
Порушення сприймання більш поширені при пошкодженні правої півкулі .
Обидві півкулі не є симетричними у сенсі функцій, які вони забезпечують.
Права півкуля |
Ліва півкуля |
Знаходяться центри: |
Знаходяться центри: |
|
|
|
|
|
|
Порушується: |
Порушується: |
|
|
|
|
|
|
