- •Біла і сіра речовина спинного мозку
- •Провідні шляхи спинного мозку
- •Висхідні шляхи спинного мозку:
- •Низхідні шляхи спинного мозку:
- •Кровопостачання спинного мозку
- •Епідеміологія та класифікація хребетно-спинномозкової травми (хсмт).
- •Неврологічна шкала ураження спинного мозку American Spinal Injuries Association (а.S.I.A.)
- •Основні синдроми ураження спинного мозку
- •Неврологічні рівні сегментів спинного мозку, та основні м’язи які вони іннервують.
- •Клінічні ознаки спинномозкової травми
- •Поняття нестабільності хребта
- •Розміщення основних орієнтирних ліній хребта, які необхідні для визначення пошкоджень та нестабільності хребців.
- •Фіксуючі опори хребта
- •Ускладнення і профілактика та наслідки при хребетно-спимнномозковій травмі (хсмт).
- •Постуральна гіпотензія
- •Автономна дисрефлексія
- •Глибокий тромбофлебіт
- •Спастика
- •Гіперкальцемія та гіперкальцеурія
- •Діафорез
- •Контрактури
- •Ускладнення в дихальній системі
- •Особливості фізичної реабілітації осіб із хребетно-спинномозковою травмою.
- •Іммобілізація та транспортування.
- •Ведення потерпілого у відділенні невідкладної допомоги.
- •Принципи та організація реабілітації хворих хсмт.
- •Реабілітаційне обстеження осіб з ураженням спинного мозку
- •Тестування тонусу м’язів
- •Тестування рефлексів
- •Поверхневі рефлекси
- •Паталогічні рефлекси
- •Вимірювання амплітуди руху в суглобах
- •Тестування функції
- •Цілі реабілітації
- •Функція та особливості кровопостачання головного мозку головного мозку
- •Особливості кровопостачання
- •Гострі порушення мозкового кровообігу (гпмк)
- •Види гпмк
- •Ризик виникнення гпмк
- •Перехідні порушення мозкового кровообігу.
- •Ступені приступів перехідних порушень.
- •Види перехідних порушень
- •Загальномозкові симптоми.
- •Вогнищеві симптоми
- •Клінічні ознаки неврологічного дефіциту при (гпмк).
- •Стійки порушення-інсульти.
- •Паренхіматозний крововилив
- •Типи крововиливів:
- •Зони крововиливу по типу гематоми:
- •Зона гематоми
- •Зона геморагічної інфільтрації
- •Зона набряку мозку
- •І шемічні інсульти
- •Синдром ураження середньої мозкової артерії (сма).
- •Синдром ураження передньої артерії
- •Синдром ураження (Задньої мозкової артерії зма)
- •Синдром ураження базилярної артерії
- •Синдром ураження хребтової артерії
- •Синдром ураження внутрішньої сонної артерії
- •Наслідки перенесеного інсульту
- •Особливості діяльності фізичного терапевти в процесі реабілітації осіб з гпмк
- •Одного з складових реабілітаційних обстежень є виявлення ураження черепно-мозкових нервів (чмн).
- •Vіі пара – лицевий нерв – змішаний
- •Vііі пара – присенково-завитковий нерв
- •Особливості фізичної реабілітації осіб із гострим порушенням мозкового кровообігу.
І шемічні інсульти
ТРОМБОТИЧНИЙ ЕМБОЛІЧНИЙ НЕТРОМБОТИЧНИЙ
Ішемічний нетромботичний інсульт виникає за механізмом судинно мозкової недостатності, коли критичне зниження мозкового кровообігу настає внаслідок порушення загальної гемодинаміки або зриву саморегуляції мозкового кровообігу при наявності стенозу, оклюзії або патологічної звивистості великої екстра або інтракраніальної судини. Інсульт може виникнути в результаті тривалого ангіоспазму або стазу крові при порушенні нервової регуляції судинного тонусу. В патогенезі дрібно вогнищевих інфарктів мозку при гіпертонічній хворобі, очевидно, основне значення має зрив саморегуляції мозкових судин, який наростає в період додаткового підвищення артеріального тиску [ 26, 5 ].
Ішемічний тромботичний інсульт розвивається внаслідок тромбозу, причини виникнення якого досить різноманітні. Найбільш важливими із них є зміна судинної стінки, порушення коагуляційної активності і збільшення в'язкості крові, порушення гемодинаміки, падіння серцевої діяльності, зниження артеріального тиску, уповільнення мозкового кровообігу, ангіодистонічні зміни в судинах, фізична перевтома, важкі інфекції. Недостатня рухливість і сон, зниження артеріального тиску сприяють розвитку тромбозу, особливо у людей старшого віку. Ось чому тромботичний інсульт так часто виникає у людей старшого віку і під час сну. Крім того, тромбоз може також розвиватися у зв’язку з масивними кровопусканнями [ 5 ].
Ішемічний емболічний інсульт розвивається лише в тому випадку, якщо є джерело формування ембола. Найчастіше емболія розвивається в зв'язку з наявністю ендокардиту (ревматичного чи септичного), інфаркту міокарда на кінець першого тижня (утворюється некроз тканини), миготливої аритмії, аневризми аорти, тромбофлебіту кінцівок, вен, черепної порожнини, малого таза та ін., бронхоектатичної хвороби, перелому трубчастих кісток, при ураженнях великих ділянок підшкірно-жирової клітковини. Емболія може також виникнути при хірургічних маніпуляціях на легенях, на матці і при ураженні вен малого таза. Вона може розвинутися і при кесонових роботах. Іноді спостерігаються множинні емболії в різні судини мозку [7].
При емболії мозкової артерії порушується кровопостачання в зоні її васкуляції. Розміри інфаркту мозку, а відтак і вираженість клінічних симптомів залежить від можливостей колатерального кровообігу, який починає діяти в момент порушення кровообігу, по мозковій судині. Проте можливості компенсаторного ефекту колатерального кровообігу менші у осіб з поєднаним ураженням магістральних артерій голови й інтракраніальних судин, а також у старшому віці. В окремих випадках може виникнути відносна недостатність кровообігу в зоні судини, яка забезпечує колатеральне кровопостачання ураженого басейну [15].
Клінічна картина ішемічного нетромботичного та ішемічного тромботичного інсультів має спільні риси. Для обох форм інсультів характерні поступовий розвиток і наявність чіткої фази передвісників. Останні виявляються у вигляді болю голови, запаморочення, зниження працездатності, погіршення пам'яті, безсоння, дратівливості, запальності, скороминучих розладів, порушення мови та чутливості. Проте особливо часто спостерігаються різні парестезії (оніміння, поколювання, відчуття повзання мурашок тощо). Передвісники виникають за декілька днів, тижнів і навіть місяців до розвитку гострого порушення мозкового кровообігу. Ішемічному інсульту сприяє сповільнення мозкового кровообігу, тому у багатьох хворих він може розвинутися під час відпочинку чи сну [38, 26].
Провокуючими моментами можуть бути психоемоційне, або фізичне перенапруження, вживання алкоголю, великої кількості їжі і т.д. У цих випадках хворі, прокинувшись, виявляють слабкість однієї чи двох кінцівок, асиметрію обличчя, оніміння окремих ділянок тіла, порушення ковтання чи інші неврологічні симптоми. Якщо захворювання починається не під час сну, а удень, в активному стані, то порушення мозкової функції розвивається повільно, а саме: спочатку вони відчувають утруднення у вимові окремих слів, а далі мова взагалі стає нерозбірливою, розвивається дизартрія, виникають парестезії, які поступово захоплюють половину тіла. До парестезій приєднується м'язова слабкість, яка також із часом поширюється на всю половину тіла до розвитку геміплегії. Уже в стадії інсульту виявляються чіткі вогнищеві симптоми. Ця симптоматика залежить від локалізації ураження і може бути найрізноманітнішою. Вона наростає від кількох хвилин до доби, а іноді до кількох діб. Отже, такі хворі досить часто можуть спостерігати за розвитком хворобливих явищ упродовж як короткого, так і досить тривалого часу. Свідомість, звичайно, зберігається або буває нерідко і порушеною (частіше приголомшення, рідше кома). [24, 7, 20].
Значно рідше симптоми порушення мозкових функцій розвиваються несподівано, в формі апоплектиформного розвитку ішемічного інсульту. Такий характер інсульту поєднується з більш вираженими загально мозковими симптомами: непритомністю, епілептиформними припадками, блюванням та іншими вегетативними розладами [ 13 ].
У зв'язку з тим що більшість ішемічних інсультів розвивається внаслідок порушення загальної гемодинаміки, у багатьох хворих виявляються ознаки недостатності серця. Тони серця приглушені, ритм скорочень серця порушений, часто виявляється миготлива аритмія, пульс слабкого наповнення, аритмічний. При патології сонних артерій відмічають асиметрію у пульсації сонних артерій на шиї та пульсації поверхневих скроневих артерій. Артеріальний тиск коливається у широких межах, здебільшого буває зниженим або нормальним. У хворих на гіпертонічну хворобу рівень його після ішемічного інсульту нерідко знижується [ 7, 32 ].
Зовнішній вигляд хворого з ішемічним інсультом, незалежно від його форми, нетромботичного чи тромботичного генезу, помітно відрізняється від зовнішнього вигляду хворого з крововиливом у мозок. Шкіра та видимі слизові оболонки таких хворих бліді, судороги виникають на боці, протилежному патологічному осередку в мозку, і не супроводжуються втратою свідомості. При руйнуванні кори передцентральної звивини спостерігаються центральні паралічі на протилежній половині тіла, які носять моноплегічний характер, поширюючись на руку чи на ногу залежно від місця ураження [ 20 ].
Вогнищеві симптоми при ішемічному інсульті залежить від ушкодженого басейну , тобто від локалізації та розмирів ішемічного осередку.
У клініці виявляють наступні синдроми:
