Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми та розв’язання типових задач

При вивченні даної теми студенту необхідно спочатку детально уяснити економічний зміст основних понять і визначень СНР, наведених у термінологічному словнику.

Для кращого розуміння показників національного рахівництва необхідно виходити з наступної системи цін, що застосовуються у СНР:

1. факторна ціна = Проміжне споживання + Оплата праці +

+ Прибуток (чистий) + Споживання основного капіталу;

2. основна ціна = Факторна ціна + Інші податки на виробництво – Інші субсидії на виробництво = Факторна ціна + Чисті інші податки на виробництво;

3. ринкова ціна (ціна виробника) = Основна ціна + Податки на продукти – Субсидії на продукти = Основна ціна + Чисті податки на продукти = Факторна ціна + Чисті податки на виробництво і імпорт;

4. ціна покупця = Ринкова ціна + Торгово-транспортна націнка.

Студентові необхідно пригадати методологію побудови статистичних індексів, техніку обчислення аналітичних показників рядів динаміки і методику факторного індексного аналізу (способи абсолютних і відносних різниць), які були розглянуті в рамках навчальної дисципліни “Статистика” (теорія статистики) і будуть застосовуватись в розрахунку і аналізі показників національного рахівництва.

Ознайомлення з даною темою студентові доцільно почати з вив­чен­ня методики побудови основних рахунків, показаною на прикладі розв’язання типового завдання 2 цього розділу.

Перерахунок ВВП і аналогічних йому показників на рівні сектора, галузі економіки або регіону з поточних у постійні ціни необхідний для усунення впливу зміни цін на динаміку макроекономічних агре­гатів. При цьому як постійні ціни приймаються ціни періоду, з яким здійснюється порівняння (тобто базисного періоду). Таким чи­ном, макроекономічні агрегати базисного періоду не перераховуються в постійні ціни, оскільки вони уже виражені в них. У статистиці за­сто­совують три основних способи переоцінки ВВП звітного періоду в постійні ціни:

1) спосіб дефлятування (полягає в діленні ВВП звітного періоду, ви­раженого в поточних цінах, на індекс-дефлятор ВВП):

2) спосіб подвійного дефлятування (передбачає одержання ВВП звітного періоду в постійних цінах як різниці валового випуску про­дуктів, послуг і проміжного споживання звітного періоду; при цьому попередньо валовий випуск і проміжне споживання перераховуються в постійні ціни, для чого валовий випуск звітного періоду в поточних цінах ділиться на індекс цін на елементи валового випуску, а про­між­не споживання звітного періоду в поточних цінах ділиться на індекс цін на елементи проміжного споживання);

3) спосіб екстраполяції (полягає в множенні ВВП базисного пе­ріо­ду на індекс фізичного обсягу ВВП).

Динаміка ВВП вивчається індексним методом шляхом обчислення індексів вартості ВВП, фізичного обсягу ВВП і індекса-дефлятора ВВП (формули цих індексів і приклад їхнього розрахунку наведені в типовому рішенні завдання 2 теми 2.3).

Для проведення аналізу впливу окремих факторів на динаміку ВВП і інших макроекономічних агрегатів застосовуються моделі (взаємо­зв’яз­ки) мультиплікативного типу (у них результативна ознака до­рівнює добуткові декількох факторів, що впливають), у яких першим у ланцюжку факторів впливу виступає первинна ознака і кожні два сусідніх фактори при перемножуванні повинні давати показник, що має економічний зміст. Нижче наводяться основні дво- і трифакторні взаємозв’язки показників, що лежать в основі факторного аналізу ди­наміки макроекономічних агрегатів на рівні економіки країни в ці­ло­му, окремих секторів, галузей економіки і регіонів. У формулах ви­ко­ристані наступні умовні позначення:

	валовий випуск продуктів і послуг
і	валовий (чистий) внутрішній продукт
і	валова (чиста) додана вартість
і	валовий (чистий) регіональний продукт
	частка (питома вага)
	чисті податки на виробництво й імпорт
	чисті інші податки на виробництво
	чисельність працівників або відпрацьований робочий час
	рівень продуктивності праці (виробіток)
	рівень фондоозброєності праці
	рівень фондовіддачі
	середня повна (первісна) вартість основних фондів
	надрядковий символ, що означає належність показника до конкретного сектора, галузі або регіону

Двофакторні взаємозв’язки:

а) для рівня економіки країни в цілому

де ;

для рівня сектора або галузі економіки

де ;

для рівня регіону

де ;

б) для рівня економіки країни в цілому

де ;

для рівня сектора або галузі економіки

де ;

для рівня регіону

де ;

в) для рівня економіки країни в цілому

де ;

для рівня сектора або галузі економіки

де ;

г) для рівня економіки країни в цілому

де ;

для рівня сектора або галузі економіки

де ;

для рівня регіону

де

Трифакторні взаємозв’язки:

а) для рівня економіки країни в цілому

де і;

для рівня сектора або галузі економіки

де і;

для рівня регіону

де і;

б) для рівня економіки країни в цілому

де і;

для рівня сектора або галузі економіки

де і;

для рівня регіону

де і;

в) для рівня економіки країни в цілому

де і;

для рівня сектора або галузі економіки

де і;

для рівня регіону

де і;

г) для рівня сектора або галузі економіки

, де і;

для рівня регіону

де і.

Методика факторного аналізу за мультиплікативними залежностями вивчалась студентами в темі „Індекси” курсу теорії статистики. Приклад розрахунку за двофакторною залежністю методом відносних різниць наведено нижче в типовій задачі 4 і за трифакторною залежністю методом абсолютних різниць – в задачі 5.