Питання для обговорення на практичному занятті

1. Основні статті і класифікації доходів і видатків державного бюджету України.

2. Показники структури і динаміки бюджету.

3. Методи статистичного аналізу факторів, що впливають на доходи і видатки бюджету.

Питання для самостійної підготовки

1. Предмет та завдання статистики державного бюджету.

2. Основні концепції і визначення статистики державного бюджету.

3. Міжнародні бюджетні класифікації.

4. Зв’язок показників державного бюджету з показниками системи національних рахунків.

Література: 1, 2, 3, 6, 7, 8, 14, 17, 18, 19, 20.

Термінологічний словник

Державний бюджет – головний елемент державних фінансів, за­ко­нодавчо встановлений основний фінансовий план формування і вико­ристання коштів для забезпечення функцій державних органів, еконо­мічного і соціального розвитку країни.

Бюджетна система України складається із Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, який об’єднує республіканський бюджет та бюджет районів і міст республіканського підпорядкування, місцевих бюджетів (обласних, міських, районних, районних у містах, селищах та сільських), Зведеного бюджету України, який використовують для аналізу та визначення основ державного регулювання і соціального розвитку.

Бюд­жет­на класифікація – головний методологічний документ, на основі якого повинні складатися і виконуватися бюджети різних рівнів і забезпечуватися єдність показників у міжнародних зіставленнях у галузі статистики державних фінансів. Являє собою єдине систематизоване групування доходів і видатків за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних. Сучасна бюджетна класи­фі­ка­ція, введена на Україні у 1998 році, заснована на рекомендаціях МВФ і являє собою систематизоване угруповання доходів, видатків, видів державного боргу і джерел фінансування державного бюджету.

Доходи бюджету – це частина централізованих грошових ресурсів країни, які необхідні для виконання нею своїх функцій. Складаються з поточних (податкових і непо­даткових) надходжень, доходів від операцій з капіталом, офіційних трансфертів, державних цільових фондів.

Податкові доходи є сукупністю обов’язкових платежів до бюджету, які надходять у визначених законом розмірах у встановлені строки. Податкові надходження є різними видами безповоротних обов’язкових платежів інституційних одиниць. Об’єктами оподаткування виступають доходи, заробітна плата, майно, продаж товарів і послуг, зовнішня торгівля, відрахування на соціальне страхування.

Неподаткові надходження охоплюють сукупність безповоротних оплатних і безоплатних надходжень до Державного бюджету, а саме: доходи від майна, яке перебуває в державній і муніципальній власності; доходи від продажу і послуг (за винятком доходів від продажу основних фондів); надходження від адміністративних штрафів і фінансових санкцій; усі добровільні, безповоротні поточні надходження з недержавних джерел (подарунки, добровільні пожертвування від приватного сектора, фізичних осіб тощо).

Доходи від операцій з капіталом – це доходи від продажу основного капіталу (основних фондів, державних запасів і резервів, землі), а також нематеріальних активів і капітальних трансфертів від недержавних підприємств, некомерційних організацій, приватних осіб, тобто ці надходження є безоплатними, безповоротними, необов’язковими платежами цільового призначення (на будівництво будівель і споруд для бюджетних організацій і установ – лікарень, шкіл тощо).

Офіційні трансферти – це безоплатні, необов’язкові, неповоротні надходження, які мають разовий добровільний характер і здійснюються у формі субвенцій, дарунків, репарацій від інших державних установ чи міжнародних організацій.

Видатки бюджету – поточні і капітальні платежі, що не під­лягають поверненню, пов’язані з розподілом фонду коштів держави і його використанням за видами економічної діяльності, територіальним чи цільовим призначенням.

Поточні витрати являють собою відшкодовані витрати, не пов’язані з придбанням основного капіталу; безоплатні виплати; виплати відсотків з державного боргу та субсидії.

Капітальні витрати – видатки на придбання основного капіталу, землі, резервів, нематеріальних активів.

Дефіцит бюджету визначається як перевищення видатків над доходами. Позитивна різниця між сумарними доходами і сумарними видатками являє собою профіцит бюджету. Дефіцит бюджету оціню­ється не тільки в абсолютній сумі, але і як відносна величина в по­рівнянні з ВВП або з загальною сумою видатків.

Фінансування бюджету – це залучення урядом позикових кош­тів для фінансування видатків бюджету (у випадку його дефіциту) . Поділяється на внутрішнє (позики НБУ та інших банків України, позики державних цільових фондів, інших рівнів влади, випуск і розміщення казначейських зобов’язань та інших державних цінних паперів, зміна залишків грошових коштів на рахунках бюджету, зміна золотовалютних резервів) та зовнішнє (позики міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних держав, іноземних банків і фірм).

Державний борг – неоплачена сума офіційно визнаних прямих зобов’язань органів державного управління, що виникла в результаті їхньої діяльності у попередні роки. Державний борг також підроз­ді­ляється на внутрішній і зовнішній.