- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Структура програми навчальної дисципліни " філософія " (за вимогами естs)
- •Тема 1. 1. Специфіка філософського знання.
- •Тема 1.2. Давньогрецька філософія. 2 год.
- •П л а н
- •3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель).
- •Тема 1.3. Філософія Середньовіччя і Відродження 2 год.
- •П л а н
- •Середньовічний світогляд
- •4. Філософська думка у культурі Київської Русі та в Україні доби Відродження.
- •Тема 1.4. Західноєвропейська філософія XVII-XVIII ст.
- •П л а н
- •1. Основні особливості філософської думки Нового часу. Пріоритет гносеологічної проблематики.
- •3. Основоположник раціоналізму Нового часу р.Декарт.
- •Тема 1.5. Німецька класична філософія 2 год.
- •П л а н
- •2.Іммануїл Кант — засновник німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •Плани семінарських занять
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Першоджерела:
- •Додаткова література:
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •ОсновнІ поняття до змістовного модулю 1
- •Розподіл балів, що присвоюються курсантам та студентам за результатами вивчення навчальної дисципліни «Філософія»
- •Модульний контроль за шкалою ects має такі значення
- •Питання рейтинг-контролю (контрольна співбесіда № 1)
- •Тема 2.1. Перехід до некласичної філософськиї традиції. Філософський модерн
- •Тема 2.2. Постнекласична філософія хх ст. 2 год.
- •П л а н
- •Тема 2.3. Світ людського буття у філософській антропології хх-ххі ст. – 2год.
- •3. Сутнісні сили людини та багатство її проявів.
- •Висновки
- •Тема 2.4. Свідоме та несвідоме. Раціональне та ірраціональне в філософії хх-ххІст. 2 год.
- •П л а н
- •2. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова
- •3. Структура та функції свідомості
- •3. Відкриття несвідомого. З. Фрейд, к.Г. Юнг
- •Плани семінарських занять
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Семінар № 6. Тема 2.2. Постнекласична філософія хх - ххІст. 2 год.
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Питання рейтинг-контролю (контрольна співбесіда №2)
- •Розподіл балів, що присвоюються курсантам та студентам за результатами вивчення навчальної дисципліни «Філософія»
- •Модульний контроль за шкалою ects має такі значення
- •Тема 3.1. Людина як вольова і творча істота. Філософські аспекти свободи волі.
- •2. Світ людських цінностей.
- •Висновки
- •Тема 3.2. Сучасна соціальна філософія. Проблема сенсу історії та критеріїв суспільного прогресу 2 год.
- •П л а н
- •1. Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики
- •Тема 3.3. Пізнаня як філософська проблема 2 год.
- •П л а н
- •1. Поняття пізнання та його види
- •4. Людина і пізнання. Істина і правда
- •Тема 3.4. Методологія накового пізнання та роль науки у сучасному суспільстві 2 год.
- •П л а н
- •1. Специфіка наукового пізнання.
- •3. Методи і форми наукового пізнання.
- •Тема 3.5. Філософсько-методологічні принципи сучасного правознавства 2 год.
- •П л а н
- •Плани семінарських занять
- •Теми рефератів
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Додаткова література:
- •Теми рефератів
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Першоджерела:
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Першоджерела:
- •Додаткова література:
- •П л а н
- •Теми рефератів
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •ОсновнІ поняття до змістовного модулю ііі
- •Питання рейтинг-контролю. (контрольна співбесіда №3)
- •Розподіл балів, що присвоюються курсантам та студентам за результатами вивчення навчальної дисципліни «Філософія»
- •Модульний контроль за шкалою ects має такі значення
- •Розподіл балів, що присвоюються курсантам.
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 1. 3. Філософія Середньовіччя та Відродження
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •ТемА 1.4. Західноєвропейська філософія XVII-XVIII cт.
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання Теми рефератів:
- •Творчо-дослідницькі завдання
- •Додаток Рекомендації до Тем семінарських занять Давньогрецька філософія.
- •Фрагменти для коментування
- •Німецька класична філософія
- •Фрагменти для коментування
- •Філософська думка в Україні
- •Фрагменти для коментування
- •Тести по філософії (1-й варіант)
- •Тести по філософії (2-ої варіант)
- •Основна
- •Додаткова
Тема 1.5. Німецька класична філософія 2 год.
МЕТА
навчальна: розглянути основні ідеї видатних німецьких філософів та визначити їх вплив на розвиток світової філософської думки, їх соціально-культурний резонанс, визначити, в чому Німецька класична філософія постала як особливий, вищий етап у розвитку європейської філософії, як концентрація проблем, ідей та надбань класичного типу філософування.
розвиваюча: навчитися грамотно оперувати основними поняттями філософії; аналізувати особливості філософських учень, шкіл, концепцій, які розглядаються; орієнтуватися в філософській проблематиці в умовах світоглядного плюралізму; правильно визначати світоглядну позицію мислителя, ученого діяча культури;
виховна: формування усвідомленої життєвої позиції курсантів та студентів.
П л а н
Німецька класична філософія як вершина новоєвропейської філософської думки.
Іммануїл Кант — засновник німецької класичної філософії. Основні ідеї І.Канта.
Філософська система та діалектичний метод Г.В.Ф. Гегеля.
Основні поняття: діалектика, система, суб'єкт, об'єкт, a priori, a posteriori, річ - у -собі, явище, антиномія, абсолютна ідея, буття, мислення, сутність, поняття, протиріччя, синтез, заперечення заперечення, розвиток, розум практичний, розум теоретичний, категоричний імператив.
Німецька класична філософія стала закономірним результатом розвитку всієї попередньої європейської філософії. Органічно увібравши в себе вихідну проблематику та найважливіші досягнення попередніх філософів, вона надала їм нового звучання, нової інтерпретації та оригінального вирішення. Німецька класична філософія збагатила європейську культуру цілою низкою ідейних надбань, без яких неможливо уявити собі сучасну інтелектуальну ситуацію в суспільстві.
1. Німецька класична філософія як вершина новоєвропейської філософії
Уявімо собі, що фахівцям у галузі світової філософії поставили запитання: якщо була б гіпотетична можливість зберегти лише одну історичну форму філософії, яку б саме вони залишили за умови, щоб із неї можна було відродити основну проблематику та найважливіші надбання людської думки? — Без сумніву, досить велика кількість їх назвала б німецьку класичну філософію.
Німецька класична філософія - впливовий напрямок філософської думки кінця ХVIII – першої половини ХІХ століть, що підводить підсумок розвитку філософії на цьому відрізку західноєвропейської історії. Це завершуюча ланка в розвитку новоєвропейського філософського раціоналізму і одночасно той витік, з яким генетично пов’язана сучасна західна філософія. На початок діяльності видатних німецьких мислителів накопичився багатий фактичний матеріал в різних науках, який вони використовували в своїх працях. Важливу роль у формуванні німецької філософії зіграли досягнення природознавства і суспільних наук: стали розвиватися фізика і хімія, просунулося вперед вивчення органічної природи. Відкриття у галузі математики, що дозволили зрозуміти процеси в їх точному кількісному виразі, вчення Ламарка про обумовленість розвитку організму навколишнім середовищем, астрономічні, геологічні, ембріологічні теорії, а також теорії розвитку людського суспільства — все це зі всією гостротою і неминучістю висувало на перший план ідею розвитку як теорію і метод пізнання дійсності. В німецькій ідеології відобразилися грандіозні революційні події ХVIII в., і це визначило сміливу постановку найважливіших теоретичних питань, але оскільки рішення цих питань здійснювалося в умовах економічної і політичної відсталості Німеччини, то відповіді, що давалися німецькими мислителями, носили чисто умоглядний характер. Різною мірою ця суперечність властива всім найбільшим мислителям і письменникам тодішньої Німеччини. До основоположників німецької класичної філософії відносять І. Канта, Й.Г. Фіхте, Ф.В.Й. Шеллінга, Г.В.Ф. Гегеля, Л. Фейєрбаха. Кожний з них створив свою філософську систему, відмінну багатством ідей і концепцій. Разом з тим німецька класична філософія є єдиним духовним утворенням, яке характеризується наступними загальними рисами: 1. Своєрідним розумінням ролі філософії в історії людства, в розвитку світової культури. Класичні німецькі філософи вважали, що філософія покликана бути критичною совістю культури, "душею" культури; 2. Досліджувалися не тільки людська історія, але і людська суть. У Канта людина розглядається як етична істота. Фіхте підкреслює активність, дієвість свідомості і самосвідомісті людини. Шеллінг ставить задачу показати взаємозв'язок об'єктивного і суб'єктивного. Гегель розширює межі активності самосвідомості й індивідуальної свідомості: самосвідомість індивіда у нього співвідноситься не тільки із зовнішніми предметами, але й з іншою самосвідомістю, з чого виникають різні суспільні форми. Він глибоко досліджує різні форми суспільної свідомості. Фейєрбах створює нову форму матеріалізму - антропологічний матеріалізм, в центрі якого стоїть реально існуюча людина, яка була суб'єктом для себе і об'єктом для іншої людини. Для Фейєрбаха єдиними реальними речами є природа і людина, як частина природи. Всі представники німецької класичної філософії відносилися до філософії як спеціальної системи філософських дисциплін, категорій, ідей. Кант виділяє як філософські дисципліни, перш за все, гносеологію й етику. Шеллінг - натурфілософію, онтологію. Фіхте виділяє у філософії онтологічний, гносеологічний, соціально-політичний розділи. Гегель виділяє філософію природи, логіку, філософію історії, права, моралі, релігії, держави та ін. Фейєрбах розглядав онтологічні, гносеологічні і етичні проблеми. Німецька класична філософія розробляє цілісну концепцію діалектики. Кантівська діалектика - це діалектика меж і можливостей людського пізнання: відчуттів, розуму і людського розуму. Діалектика Фіхте зводиться до дослідження творчої активності "Я", взаємодії "Я" і "Не-Я" як протилежностей, на основі боротьби яких відбувається розвиток самосвідомості людини. Шеллінг вважав, що природа – це дух, що стає, розвивається. Гегель представив природний, історичний і духовний світ у вигляді процесу. Фейєрбах розглядав зв'язки явищ, їх взаємодії і зміни. Філософські вчення І.Канта, Й.Г.Фіхте, Ф.Шеллінга, Г.В.Ф.Гегеля і Л.Фейєрбаха зв'язані ідейно і генетично, їх поєднує пильна увага до природи духу, що трактується через поняття діяльності і свободи.