Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. Дайте визначення предмету соціальної філософії.

2. У чому полягає специфіка суспільства як системи?

3. Які суспільства за типологією К. Поппера можна вважати “відкритими”? Поясніть свою точку зору.

4. Які типи суспільних відносин ви можете охарактеризувати?

5. Порівняйте зміст категорій “соціальний клас” і “соціальна страта”. Яке з цих понять, на ваш погляд, більш придатне для дослідження соціальної структури нашого суспільства? Чому?

6. Дайте визначення поняттям “етнос”, “народ”, “народність”, “нація”.

7. Які визначення поняття “історія” вам відомі? Яке з визначень ви вважаєте найбільш доцільним? Чому?

8. У чому полягає сутність формаційного підходу до дослідження історії?

9. Як вирішується питання про рушійні сили історії в філософії марксизму?

10. Які об’єктивні чинники зумовлюють спрямованість історії?

11. У чому полягає специфіка цивілізаційного підходу до дослідження історії?

12. Які чинники зумовлюють виникнення, розвиток і загибель культур за думкою О.Шпенглера?

13. Поясніть, у чому полягає сутність ідеї “викликів і відгуків” у розвитку цивілізації, запропонованої А.Дж.Тойнбі.

14. Як вирішується проблема критеріїв суспільного прогресу у рамках сучасної філософії?

Основна література:

1. Бойченко І.В. Філософія історії. Навчальний посібник. – К., 2000.

2. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2-х ч. - Ч.2. - М.,1990.

3. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. - К., 1997.

4. История философии /Под ред. Горлача А.И. – Х., 2002.

5. Крапивенский С.Э. Социальная философия. – Волгоград. 1996.

6. Петрушенко В.Л. Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії. Навчальний посібник. – Львів: НУ“ЛП”, 2002.

7. Причепій Є.М. Філософія: підручник. – Вид. 2-е. – К., 2005.

8. Социальная философия. Учебное пособие для вузов /Под ред. В.Н. Лавриненко. - М., 1995.

9. Философия : Учебник /Под ред. В.Д. Губина и др. - М., 1997. - С. 170-207, 284-306.

10. Філософія: Навчальний посібник / І.Ф. Надольний, інші.- К., 2006.

11. Філософія: Навч.-метод. посібник /Маленкова Л.А. та ін. – Х., 2004.

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

1. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1990. - С. 4-50.

2. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. - К., 1994.

3. Поппер К. Нищета историцизма // Вопросы философии. - 1992. - № 10.

4. Поппер К. Открытое общество и его враги: В двух томах. - М., 1992. - Т.2.

5. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.

6. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. - К., 1995. - Т. 1,2.

7. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993.

8. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

Додаткова література:

1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. - К., 1996.

2. Барулин В.С. Социальная философия. - М., 1993. - Ч.1,2.

3. Бязрова Дж.Б. Проблема прогресса в социальной философии ХХ века // Философия и общество. – 1999. - № 4. – С.110-122.

4. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. - К., 1997.

5. Горак Т.І., Ящук Т.І. Проблема спрямованості людської історії // Філософія. Курс лекцій. - К., 1993. - С. 543-558.

6. Гошовський М.М., Кучерявий І.Т. Ідея прогресу в соціальній філософії. - К., 1993.

7. Еременко А.М. О виртуальности виртуальной истории // Человек. – 2002. - № 3. – С.124-139.

8. Еременко А.М. Событие бытия, событие сознания, событие текста //Человек. – 1995. - № 3.

9. Єременко О.М. Багатовимірність історії //Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 2.

10. Закон України "Про боротьбу з корупцією" //Відомості ВРУ, 1995. - №34.

11. Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: системные кризисы индустриальной эпохи // Вопр. философии. – 1999. - №5. – С.3-18.

12. Левяш И.Я. Цивилизация и культура: логос, топос, хронос // Человек, 2000. - № 5. – С.43- 65.

13. Матеріали виступу Президента України Л.Д.Кучми на першій сесії Верховної Ради України Iv скликання 18 червня 2002 р. і послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір”.

14. Найдыш В.Н. Проблема цивилизации в научной мысли Нового времени // Человек. – 1998. - № 2. - С.6-23.

15. Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1997.

16. Пуляева Вопросы смысла истории в философии Н.А. Бердяєва //Философия и общество. – 2007. - №2. – С. 185-190.

17. Семенов Ю.И. Марксова теория общественно-экономических формаций и современность //Философия и общество. - 1998. - № 3.

18. Шинкарук В.І. Філософія і сучасні історичні реалії // Філос. і соціол. думка. - 1992. - №4

Семінар № 11. ТЕМА 3.3. Пізнання як філософська проблема 2 год.

МЕТА:

навчальна: розкриття специфіки філософського розуміння пізнання, визначення сутності пізнання, його структури і можливостей;

розвиваюча: вміти грамотно оперувати основними поняттями гносеології, використовувати поняття істини для оцінки реальних знань;

виховна: формування усвідомленої життєвої позиції; виховання відповідального ставлення до творчого та глибокого вивчення усіх дисциплін.

Опорні поняття: "ідеальне", "свідомість", "гносеологія", "пізнання", "агностицизм", "раціональне", "чуттєве", "емпіричне", "теоретичне", "раціоналізм", "сенсуалізм", "істина", "поняття", "віра", "суб’єкт і об’єкт пізнання".

ПЛАН

1. Пізнання як предмет філософського дослідження.

2. Структура пізнання. Раціональний і чуттєво-сенсетивний рівні пізнання.

3. Різноманітність форм пізнання. Знання наукове, донаукове і позанаукове.

4. Поняття істини. Критерії істинності знання.