Творчо-дослідницькі завдання

1. Пошук інформації по Інтернету за темами модулю №1.

2. Підготовка наочного приладу у тому числі на електронних носіях (за узгодженням з викладачем)

3. Реферування наукової статті або праці видатного філософа:

3.1. Берлин И. Назначение философии //Вопросы философии. – 1999. - №5. – С.91-98.

3.2. Каган М.С. Философия как мировоззрение //Вопросы философии. 1997. - № 9. – С.36-45.

3.3. Мамардашвили М.К. Из краткого введения в философию //Вопр. философии. – 2000. - №12. – С.49-63.

3.4. Бакина В.И. Взаимоотношения макрокосмоса и микрокосмоса в ранней древнегреческой философии //Вестник Московского университета. Сер.7. Философия. – 2000. - №5. – С.21-30.

3.5. Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия. К постановке вопроса //Вопросы философии. – 2001. - № 6. – С. 52-67.

3.6. Кессиди Ф.Х. Вечный супутник человечества //Вопросы философии. – 2001. - № 9. – С. 98-109.

3.7. Кузнецов В.Н. “Неизвестный “ Платон //Вестник Московского университета. Сер.7. Философия.-2000.-№5.-С.3-20.

3.8. Платон. Пир. Федр // Соч. в 3-х т. – М., 1970. – Т.2.

3.9. Гайденко П.П. Понимание бытия у Фомы Аквинского //Западноевропейская средневековая словесность. – М., 1985.

3.10 Неретина С.С. Средневековое мышление как стратегема мышления современного // Вопр. философии. – 1999. - №11. – С.122-150.

3.11. Хомяков М.Б. Иоанн Скотт Эриугена и рождение схоластики //Вопр. философии. – 2000. - №1. – С.142-146.

3.12. Кузанский Н. О возможности-бытии //Сочинения в 2-х . - Т.1-2. - М., 1980.

3.13. Вахтомин Н.К. Творческая способность мышления в философии Декарта //Вестник Московского университета. Сер.7. Философия. 2000. - №3. – С.78-83.

3.14. Кайдаков С.В. Человек и Бог в философии Спинозы //Человек. 2000. - № 2. – С.102-111.

3.15. Левченкова О.Б. П.Д. Юркевич про моральний вчинок //Ідея правової держави: історія і сучасність: Збірник наукових праць, присвячений 135-річчю з дня народження П.І. Новгородцева. – Київ-Луганськ, 2002. – С. 113-119.

3.16. Вольтер. Кандид //Вольтер. Философские повести. – М., 1960.

3.17. Дидро Д. Мысли к истолкованию природы. Разговор Д’Аламбера и Дидро. // Соч в 2-х т. - М., 1986. - Т.1.

3.18.Васильев В.В. Кант: “Пробуждение от догматического сна” // Вопр. философии. – 1999. - №1. – С.88-105.

3.19. Мудрагей Н.С. Вещь в себе: от непознаваемости к узнаваемости (Кант-Шопенгауэр) // Вопр. философии. – 1999. - №1. – С.106-123.

3.20. Соловьев Э.Ю. Кант: знание, вера и нравственность. //Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует настоящее. - М., 1991.

3.21. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. - М., 1990.

3. 22. Рокмор Т. Об открытии Маркса после марксизма // Вопр. философии. – 2000. - №4. – С.28-36.

3.23. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии //К.Маркс, Ф.Энгельс. Сочинения. -Т. 21.

3.24. .Бубер М. Я и ты //Квинтэссенция-91. – М., 1992.

3.25. Зотов А.Ф., Смирнова Н.М. Феноменология и эволюция самосознания человека европейской культуры //Вестник Московского университета. Сер.7. Философия. – 2000. - №4. – С.48-67.

3.28. Лекторский В.А. О некоторых философских уроках З.Фрейда // Вопр. философии. – 2000. - №10. – С.4-8.

3.27. Панов Е.Н. На острие социальной эволюции: «Я» - «Мы» - «они» //Человек. - 1998. - №2. - С.30-43; №4 .- С.30-42.

3.28.Энгельс Ф. Роль труда в процессе превращения обезьяны в человека //Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Т. 20.

3.29. Юркевич П.Д. Серце та його значення в духовному житті людини, згідно з вченням Божим // Вибране. - К., 1993. - С.73-115.

3.30. Ильенков Э.В. Что же такое личность? //С чего начинается личность. -М., 1984. -С.323-358.

3.31. Киселев Г.С. "Кризис нашего времени" как проблема человека //Вопросы философии. – 1999. - №1. – С.40-52.

3.32. Левин Г.Д. Свобода воли. Современный взгляд // Вопр. философии. - 2000. -№6. -С.71-86.

3.33. Левченко И.Е. Феномен социальной смерти //Социс. – 2001. - № 6. – С. 23-31.

3.34. Малахов В.А. Цінність як категорія культури. //Філос. Думка. - 1982. - №5.

3.35.Фромм Э. Духовная сущность человека. //Филос. Науки. - 1990. - № 7. 3.36.Хабермас Ю. Понятие индивидуальности. //Вопр. философии. - 1989. - № 2.

3.37Єременко О.М. Багатовимірність історії //Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 2.

3.38.Еременко А.М. О виртуальности виртуальной истории // Человек. – 2002. - № 3. – С.124-139.

3.39. Еременко А.М. Хорошо темперованный клавир философско-исторических концепций //Человек. – 2004. - №1. – С. 18-33

3.40.Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: системные кризисы индустриальной эпохи // Вопр. философии. – 1999. - №5. – С.3-18.

3.41. Левяш И.Я. Цивилизация и культура: логос, топос, хронос // Человек, 2000. - № 5. – С.43- 65.

3.42. Найдыш В.Н. Проблема цивилизации в научной мысли Нового времени // Человек. – 1998. - № 2. - С.6-23.

3.43. Семенов Ю.И. Марксова теория общественно-экономических формаций и современность //Философия и общество. - 1998. - № 3.

3.44. Овчаренко В.И. Осознание бессознательного //Вопр. философии. – 2000. - №10. – С.33-36.

3.45..Разин А.В. Сознание и нравственность: антропогенетическое единство //Вестник Московского университета.Сер.7. Философия. – 1999. - №3. – С.91-103.

3.46.Еременко А.М. Мировой компьютер //Человек. – 2000. - № 3. – С. 87-92.

3.47.Овчинников Н.Ф. Знание – болевой нерв философской мысли // Вопр. философии. – 2001. - №1. – С.83-113.

3.48.Ойзерман Т.И. Принцип познаваемости мира // Филос. науки. – 1990. - № 10.

3.49.Хабермас Ю. Познание и интерес // Филос. науки. – 1990. - № 1.

3.50.Хайдеггер М. О сущности истины // Филос. науки. – 1989. - № 4.

3.8.Ойзерман Т.И. Проблемы экологии: генезис идей и современность //Социс. – 2002. - № 3. – С. 3-12.

3.51.Ясперс К. Философская вера // Смысл и назначение истории. - М., 1991.

3.52.Вебер М. Избранные произведения. - ч.3. Разд. "Наука как призвание и профессия". - М., 1990.- С. 707 - 735.

3.53.Йонас Г. Изменившийся характер человеческой деятельности // Человек, 1999. - № 2. – С.5-19; № 3. – С.5-18.

3.54.Лейбин В.М. Римский клуб: Хроника докладов // Философия и общество. – 1997. - № 7. – С.204-221.

3.55.Лоренц К. Восемь смертных грехов цивилизованного человечества. // Вопр. философии. - 1992. - № 8.

3.56.Печчеи А. Человеческие качества. - М., 1980.

3.57.Порус В.Л. Системний смисл поняття "наукова раціональність" // Філос. і соціол. думка. - 1992. - №1-2.

3.58.Адорно Т. К логике социальных наук. // Вопросы философии. - 1992. - № 10.

3.59.Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции. // Структура и развитие. - М., 1978.

3.60.Петров Ю.А. Предмет теории //Вестник Московского университета. Сер.7. Философия. 1999. №1. – С.38-45.

3.61.Попович М.В. Логіка і наукове пізнання. - К., 1971.

3.62.Левченкова О.Б. П.И. Новгородцев и С.Л. Франк о роли социальных идеалов и нравственных идей в жизни общества // Вісник ЛАВС імені 10-річчя незалежності України. Ідея правової держави: історія і сучасність: Спец. випуск у п’яти частинах. Ч. 2. – Луганськ, 2004. – С. 8-14.

3.63.Литвинов О.М. П.І. Новгородцев: суспільний ідеал як конструктивна утопія // Вісник ЛАВС імені 10-річчя незалежності України. – Вип. 2. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. - С. 5-29.

3.64.Рикер П. Торжество языка над насилием //Вопросы философии. – 1996, №4. – С. 27-36.

3.65.Соловьев Э. Ю. Личность и право //Вопросы философии. – 1989, №8. – С. 67-90.

4. Участь у роботі конференції - 1-10 балів;

5. Доповідь на конференції – 10-30 балів;

6. Сканування навчальної літератури з подальшим редагуванням – 10-20 балів;

7. Участь у роботі дискусійного клубу – 1-15 балів;

8. Доповідь у дискусійному клубі – 15-30 балів.

9. Складання кросворду – 5-15 балів.

10. Підготовка до друку наукової статті – 20-30 балів;

Нові надходження (Реферування наукової статті)

1. Агацци Э.Почему у науки есть этическое измерение. Вопросы философии №10, 2009, С. 3-15.

2. Братусь Б.С. Любовь как психологическая презентация человеческой сущности. Вопросы философии № 12, 2009, С.30-43.

3. Гусейнов А.А. Философия между наукой и религией Вопросы философии №8, 2010, С. 4-10.

4. Гусейнов А.А. Философские заметки. Вопросы философии № 10, 2009, С. 93-104.

5. Длугач Т.Б. Надо ли сегодня задумываться над Марксом? Вопросы философии №7, 2011, С.127-137.

6. Жаворонков А.Г. «Воля к власти и наследие Ф. Ницше». Вопросы философии №12, 2009. С. 105-115.

7. А.Ф. Зотов Научная рациональность: история, современность, перспективы. Вопросы философии №5, 2011, С.5-17.

8. Калащян А.Л. Оправдание философии или философская истина и псевдофилософская ложь.// Вопросы философии №5, 2011, С.99-107.

9. Катенина Н.В. Закон нравственный и закон юридический в философско-правовом учении Б.Н. Чичерина. Вопросы философии №2, 2011 С. 139-150.

10. Лекторский В.А. Философия, общество знания и перспективы человека. Вопросы философии №8, 2010, С. 30-34.

11. Мартыненко В.В. Переосмысление философской концепции естественного права. Вопросы философии №8, 2009, С. 28-38.

12. Ойзерман Т.И. К характеристике философии Фридриха Ницше. Вопросы философии №4, 2011, С. 164-176.

13. Оружев З.М. К вопросу о возникновении человеческого разума. Вопросы философии №12,2009. С.68-79.

14. Солопова М.А. Античный атомизм: к вопросу о типологии учений и истоках генезиса. Вопросы философии №8, 2011, С. 157-168.

15. Степин В.С. Наука и философия. Вопросы философии №8, 2010, С. 58-75.

16. Розин В.М. В.А. Кутырев. Бытие или ничто. Вопросы философии №2, 2011 С.182-186.

17. Философия и литература: проблемы взаимных отношений (материалы «круглого стола») Вопросы философии №9, 2009, С. 56-76.

интернет ресурс.

http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=category&sectionid=9&id=23&Itemid=44

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо самостійної роботи курсантів і студентів з дисципліни “ФІЛОСОФІЯ”

Рефера́т( лат — доношу, повідомляю, переказую)— короткий переказ змісту наукової роботи, книги або вчення, оформлене у вигляді письмової публічної доповіді на тему, зроблена на основі огляду відповідних джерел інформації (наукових праць, літератури по темі).

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ:

Достатній теоретичний рівень. Курсант та студент повинні повинен розкрити тему, використовуючи підходи та наукові знання, загальновідомі в науковому дискурсі. Крім того, курсант та студент повінни у повному обсязі розкрити основні поняття і терміни, що стосуються проблеми реферативної роботи, користуючись понятійно-категоріальним апаратом, складеним у межах курсу .

Дослідницький характер. Робота повинна містити: достатню кількість джерел (книг, статей та інших розробок) вітчизняних і зарубіжних авторів; систематизацію та аналіз різних думок і підходів, сформовану на цій основі власної точки зору; порівняння теоретичних поглядів різних вчень, розробку висновків.

Грамотність оформлення. Робота не повинна містити граматичних і стилістичних помилок. Курсант та студент повинні дотримуватися правил цитування, оформлення зносок, списку літератури.

Творчість. У роботі належним чином має бути викладена власна точка зору, висновки на основі досліджуваних концепцій. Студент має показати логіку переходу від концепцій, прийнятих у суспільстві, до власної позиції.

Структура. Робота має містити: вступ, де мають бути викладені актуальність теми дослідження, предмет та метод дослідження, окреслене проблемне поле, поставлені мета та завдання дослідження; основні розділи з логічною структурою викладення матеріалу; висновок із власною точку зору на розв’язання зазначеної в роботі проблеми; список літератури.

Тема реферату обирається курсантом чи студентом самостійно та узгоджуються з викладачами кафедри філософії, які ведуть заняття та консультації.

Для написання реферату необхідно глибоко вивчити й широко використати наявну наукову літературу з обраної теми, особливо філософську спадщину класиків, а також праці сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених.

Обсяг реферату - 10-15 сторінок друкованого тексту; реферат має бути виконаний за відповідною структурою з виділенням абзаців, нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, висновків, списку використаної літератури (не менше 10 джерел); оформлення реферату має відповідати встановленим нормам.

Структура реферату:

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- суть реферату (основна частина);

- висновки;

- список використаних джерел (перелік посилань);

- додатки (за необхідності).

Титульний аркуш.

Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить:

- найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри, де виконана робота;

- назву роботи;

- прізвище, ім'я, по батькові автора та його статус;

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові передбачуваного наукового керівника і (або) консультанта;

• місто та рік.

ВИМОГИ ДО КОНСПЕКТІВ, АНОТАЦІЙ, СТАТЕЙ:

Конспект (від лат. conspectus – огляд) – короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо, тобто скорочений запис певної інформації. Тут знаходять відображення основні положення тексту, які при необхідності доповнюються, аргументуються, ілюструються яскравими прикладами тощо.

Конспект при потребі буває коротким або детальним. Можна зберегти без змін авторські конструкції, цитати. В іншому випадку використовується переказ, інші формулювання, для швидкості та зручності в конспекті можуть подаватися скорочені слова, абревіатури.

При прочитанні та прослуховуванні тексту (лекції, доповіді, виступу) для конспектування звертається увага на опорні (ключові) слова, ті інформаційні центри, що несуть найбільше смислове навантаження (так звані „вузлики на пам’ять”). Вибір ключових моментів залежить від мети та завдань конспектування, власних знань, особистих зацікавлень, можливостей пам’яті тощо.

Для конспектування, як і реферування, використовуються такі способи викладу матеріалу: опис,

оповідь,

міркування.

За своїм обсягом конспект не перевищує 1/3 всього первинного тексту.

Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, мета якого – отримання узагальненої характеристики документу, що розкриває логічну структуру та найсуттєвіший зміст. Анотації використовуються для короткої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.

Як і при реферуванні, тут відбувається фізичне скорочення первинного документу при збереженні його основного смислового змісту. Насамперед важливо подати коротку узагальнюючу характеристику анотованого тексту з погляду його призначення, змісту, виду, форми та інших особливостей.

Описові анотації, узагальнено характеризуючи зміст первинного документу (монографії, статті) і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені, відповідають на питання: „Про що повідомляється у документі?”

Реферативні анотації не тільки подають перелік основних тем, а й розкривають їх зміст. Вони відповідають на два питання: „Про що повідомляється в основному документі?” і „Що саме з даного приводу повідомляється?”. За глибиною подачі інформації реферативні анотації наближаються до рефератів. Схожі тут і методичні прийоми їх подачі.

Текст анотації вирізняється лаконічністю, високим рівнем узагальнення інформації, що представлена в первинному документі.

Стаття. Наукова стаття – один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлюються пріоритетні напрямки розробок ученого, накреслюються перспективи подальших напрацювань.

Обсяг наукової статті – 6–22 сторінки, тобто 0, 35–1 др. арк. (10–40 тисяч знаків).

Необхідними елементами мають бути:

- постановка проблеми у загальному вигляді, її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

- аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми і на які спирається автор;

- виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

- формулювання цілей статі (постановка завдання);

- виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

- висновки даного дослідження;

- накреслення перспектив подальших розвідок у цьому напрямі.