10. Дайте характеристику додаткових методів вивчення психічних особливостей сліпих та слабозорих.

ІІ. Додаткові методи наукових досліджень у тифлопсихології.

Тести бувають індивідуальні та групові, на визначення інтелектуальних здібностей, своєрідностей особистості та психічних станів.

При індивідуальному тестуванні можна безперервно спостерігати за досліджуваним, бачити його міміку, реакції, чути його непередбачені інструкціями висловлювання. Спостереження психолога дають матеріал, який може змінити оцінки, одержані за формальними відповідями, людини, яку тестують.

Групові тести побудовані так, що за їх допомогою можна одночасно проводити дослідження досить великих груп, до кількох сот чоловік. Але навіть при самому строгому виконанні досліджуваними усіх правил, психологи при груповому тестуванні втрачають багато чого і, перш за все, можливість спостереження за окремими досліджуваними.

У тифлопсихології використовуються переважно індивідуальні тести, оскільки під час проведення тестування досліджувані багато зусиль приділяють читанню тексту, написаного крапковим рельєфним шрифтом та такому ж способу відповідей. Адже для цього сліпа людина повинна спочатку витягнути папір з брайлівського приладу і прочитати, а потім, перегорнувши його знову вкласти в прилад, знайти потрібне для відповіді місце і написати відповідь. До того ж експериментатору важко надалі аналізувати написане. Слабозорим також буває важко напружуватись для читання запитань і написання відповідей.

Опитування — велика група психодіагностичних методик, завдання яких представлені у вигляді запитань (або стверджень). Опитувальники призначені для отримання об’єктивних або суб’єктивних даних зі слів досліджуваного. Опитувальники відносяться до числа найбільш розповсюджених діагностичних інструментів в дослідженнях тифлопсихології. Це опитувальники-анкети, біографічні, опитувальники інтересів, опитувальники особистості, мотивів, типологічні, установок, цінностей.

Враховуючи поширеність виникнення афективних станів при глибоких порушеннях зору, тифлопсихологи, прагнучи визначити тип афекту використовують опитувальники загальної занепокоєності (ММРI) та ін. Серед найбільш уживаних різновидів опитування як методу психологічного дослідження — бесіда, інтерв’ю, анкетне та соціометричне опитування.

Бесіда, інтерв’ю та анкетування як методи дослідження у тифлопсихології можуть бути включеними в хід експерименту або використовуватись як самостійні методи.

Бесіда відрізняється від звичайної розмови тим, що вона завжди має мету і заздалегідь підготовлену систему запитань, які формулюються чітко, коротко і точно. Бесіда повинна бути тактовною, її тривалість повинна відповідати віковим можливостям досліджуваної людини (наприклад, бесіда в експерименті з дитиною повинна тривати не більше 10-15 хвилин), викликати інтерес. Бесіду можна проводити з використанням додаткового матеріалу (в роботі з дітьми це можуть бути казки, рельєфні картинки, іграшки), або, як діалог, з використанням наявних у людини уявлень і понять. Результати бесіди також вносяться в протокол.

Різновидом бесіди є інтерв’ю, в якому виявляються думки, погляди, факти з життя респондента, його ставлення до подій, ситуацій, соціальних явищ тощо.

Анкета є одним із способів психологічного опитування. За допомогою анкетування досліджуються інтереси та вподобання, мотиви, ставлення. В анкетуванні відповіді на поставлені запитання даються у письмовій формі. Анонімні анкети використовують з метою отримання більш правдивих відповідей. Зрозуміло, що у тифлопсихології анкетування застосовують лише в тих випадках, коли респонденти з порушеннями зору володіють способами письмового спілкування.

Соціометричне опитування або метод вибору, застосовується для з’ясування взаємин у колективі, оцінних ставлень піддослідних до інших, надання переваги одним членам колективу чи групи перед іншими при виборі керівника, товариша. У тифлопсихології використовують, наприклад, соціометричну методику типу “Вибір товариша по парті”. У тифлопсихології соціометричний метод використовується в письмовій та усній формах.

Метод аналізу продуктів діяльності. Продуктами діяльності є розповіді, казки, вірші, аплікації, вироби з пластиліну, глини, паперу та ін., які придумують самі досліджувані. Метод аналізу продуктів діяльності використовується найчастіше в дослідженнях дитячого віку, як додатковий метод. Він дозволяє розкрити такі сторони психіки, які не можуть бути вивчені за допомогою інших методів. Наприклад, при вивченні сформованості адекватних предметних уявлень у сліпих дітей, їх просять виліпити з пластиліну або глини фігурку того предмету, який вивчався. При з’ясуванні особливостей розуміння подій у розповіді чи казці, слабозорих дітей просять намалювати один з епізодів тощо.

Метод узагальнення незалежних характеристик передбачає отримання, об’єднання та узагальнення даних спостережень за діяльністю сліпих та слабозорих, проведених незалежно одне від одного в різний час, за різних умов та у різноманітних видах діяльності.