Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТИФЛОПСИХОЛОГІЯ.doc
Скачиваний:
102
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
327 Кб
Скачать
☆
  1. Поясніть специфічність загальних закономірностей психічного розвитку при глибоких порушеннях зору.

Зокрема, стосовно психічного розвитку зорово-депривованої дитини загальні закономірності її психічного розвитку проявляються таким чином:

1. Закономірним є нерівномірність (гетерохронія) психічного розвитку дитини. Кожна психічна функція дозріває у відповідності із розвитком організму в цілому, але при цьому одна з них іде попереду, а друга слідує за більш розвиненою. Так, у віці немовляти, інтенсивно розвиваються органи відчуття, а потім на їх основі — предметні дії.

2. Психічний розвиток дитини протікає стадіально. Кожна вікова стадія має свої ознаки. Так, відомо, що в період немовляти у зрячої дитини розвивається ситуативно-особистісне спілкування з дорослим, всередині якого формуються предметні дії дитини. При порушеному зорі в період немовляти спостерігаються відставання, як в розвитку спілкування з дорослим, так і в розвитку предметних дій. А в ранньому дитинстві, коли у зрячої дитини вже сформувалась предметно-маніпулятивна діяльність, у незрячої лише починає формуватись предметно-практична і т.д.

3. Рушійною силою психічного розвитку є виникнення внутрішніх протиріч між старими новоутвореннями і новими, тими, що народжуються. В кожному віці ці протиріччя по-різному проявляються, але завжди існує головне протиріччя: між потребою дитини стати більш дорослою, самостійною і реальною можливістю цього. Це протиріччя сприяє засвоєнню нових знань та способів діяльності.

4. У ході психічного розвитку проходить диференціація та інтеграція процесів, властивостей та якостей. Диференціація полягає в тому, що властивості та якості особистості перетворюються в окремі, самостійні форми діяльності. Так, розвиток сприймання обумовлює розвиток пам’яті, яка надалі, розвиваючись, стає самостійним психічним процесом. Порушене зорове сприймання як вторинне відхилення у розвитку, спричиняє якісні своєрідності розвитку та протікання інших когнітивних процесів (перебудову системи взаємодії аналізаторів, уявлень, уяви, особливості мови, процесів пам’яті, наочно-дійового мислення та ін.).

5. В психічному розвитку проходить зміна причин (детермінант), які його визначають. Змінюється взаємозв’язок біологічного і соціального в розвитку: соціальне починає все більше і більше переважати. Серед соціальних детермінант також змінюється їх співвідношення. Так на кожному етапі розвитку виникають умови для оволодіння дитиною новими видами діяльності, формуються відповідні взаємостосунки з дорослими та однолітками, які все більше впливають на психічний розвиток дитини. Але, як зазначалось вище, при порушеннях зору на взаємодію детермінант розвитку впливає аномальний фактор, який змінює це співвідношення в той чи інший бік, в залежності від умов існування дитини.

6. Психіка дитини дуже пластична. Ця властивість лежить в основі розвитку дитини з нормальним зором і дитини з ушкодженим зором, але в останньому випадку набуває особливого значення, оскільки забезпечує можливість компенсації.