6.3.Міжнародний фінансовий менеджмент

У будь-якій організації керівникам усіх рівнів доводиться приймати фінансові рішення. Більше того, переважна більшість усіх рішень, що приймаються в організації, вимагає фінансових розрахунків. Тобто, більшість менеджерів у тій чи іншій мірі керують фінансами.

Міжнародний фінансовий менеджмент – це система фінансового управління, що проводиться в умовах діяльності компанії на міжнародних ринках, та спрямована на досягнення стратегічних і тактичних цілей у міжнародному масштабі.

Мета міжнародного фінансового менеджменту – досягнення компромісу між цілями підприємства та фінансовими можливостями їх реалізації.

Загальні завдання фінансового менеджменту: 1) фінансовий аналіз та система прийняття рішень; 2) планування використання коротко- та довготермінових фінансових ресурсів; 3) аналіз можливого ризику; 4) контроль і звіт про виконання рішення.

Визнаачють такі чотири основних фінансових аспектів міжнародної торгівлі:

1.Вибір валюти. Вибір валюти, в якій буде здійснюватися угода між продавцем і покупцем, є проблемою виключно міжнародної торгівлі. Експортери та  імпортери  товарів і послуг, як правило, мають різні інтереси. Експортери  вважають за краще отримати оплату в рідній валюті, імпортери воліють розплачуватися своєю валютою. Іноді експортер та імпортер домовляються  оплачувати угоду в третій валюті. Якщо експортери й імпортери відносяться до країн із слабкими або нестабільними валютами, вони вирішують оплатити  операцію вбільш стабільних грошових одиницях.

2. Перевірка платоспроможності покупця. Якщо угода уклається вперше, або партнер маловідомий, доцільно витратити час та кошти для перевірки надійності партнера.

3.Організація фінансування угоди

4. Вибір способу платежу та форми розрахунків. Існують такі форми платежу:

• Авансовий платіж. • Відкритий рахунок. • Документарне інкасо. • Акредитиви. • Кредитні картки. • Зустрічна торгівля.

Авансовий платіж (payment in advance) - платіж, здійснений в оплату послуг, засобів або матеріалів до їх отримання або використання.

Відкритий рахунок (open account) - спосіб платежу, при якому експортер відправляє, а імпортер отримує товар до здійснення платежу. Після цього експортер виставляє імпортеру рахунок з зазначенням суми, форм і термінів оплати.

Документарне інкасо (documentary collection) - спосіб фінансового забезпечення зовнішньоторговельних операцій.Комерційні банки виступають в ролі агентів, що сприяють процесу платежу. Експортер складає документ (вексель / draft або тратта / bill of exchange), згідно з яким покупець зобов'язується виконати платіж до певного терміну. Після відправлення товару експортер передає тратту і відповідну товаросупровідну документацію (пакувальна відомість і транспортна накладна, або коносамент) своєму банку. Банк експортера передає документи банку імпортера, який негайно передає їх покупцю і стягує з нього належну експортерові суму. Приклад використання документарного інкасо показаний на рис.6.5.

Акредитив (letter of credit) - грошове зобов'язання банку, що видається за дорученням імпортера на користь експортера, на основі якого  при  виконанні умов і наявності документів, зазначених у ньому, банк проводить  платіж. Через наявність поручительства банку акредитив є менш  ризикованим способом платежу, ніж документарне інкасо. Банк, що видав  акредитив, виробляє оплату лише у разі повного виконання умов акредитива.  Факт оплати не залежить від виконання умов договору купівлі-продажу.

Рис.6.5. Процес платежу способом документарного інкасо

Кредитні карти використовуються для оплати дрібних міжнародних транзакцій. Компанії-емітенти кредитних карт беруть на себе витрати по отриманню грошових коштів від покупців і ризики неплатежів. При цьому вони не надають допомоги експортерам або імпортерам в оформленні документів, пов'язаних з міжнародною торгівлею.

Зустрічна торгівля (countertade) – товарообмінні операції, умови яких передбачають зустрічні зобов'язання продавців купити у покупця товари на частину або повну вартість товарів, що продаються. Види зустрічної торгівлі включають:

Бартер (barter) - одночасний обмін товарами.

Зустрічна купівля (counter purchase) або паралельний бартер – обмін товарами, при якому одна фірма продає свої товари іншій фірмі в один час, а оплату отримує у формі продукції іншої фірми в більш пізній час.

Зворотний викуп (buy-back) – продаж засобів виробництва в обмін на виготовлену з їхньою допомогою готову продукцію.

Офсетні угоди (offset purchases) – продаж окремих компонентів експортованого товару, які виробляються в країнах-імпортерах.

Види валютних ризиків: транзакційний, трансляційний, економічний.

Транзакційний ризик (transaction exposure) – вплив обмінного курсу валюти на фінансові результати міжнародної операції компаній, що відбуваються після прийняття зобов'язань по здійсненню операцій.Під впливом трансакційного ризику можуть бути різні види ділових операцій: купівля товарів, послуг і активів; продаж товарів, послуг і активів; надання кредиту; запозичення коштів.

Стратегії управління транзакційними ризиками: • прийняття валютного ризику («голий» варіант); • форвардна купівля валюти; • купівля валютного ф'ючерсу; • купівля валютного опціону; • придбання компенсуючого активу.

Трансляційний ризик (translation exposure) – це вплив змін валютних курсів валют на консолідований фінансовий звіт компанії  в цілому, в результаті чого відбувається зміна цінності іноземних дочірніх компаній. Трансляційний ризик виникає внаслідок необхідності  консолідувати  фінансову звітність в єдиній  валюті. 

Економічний ризик – вплив несподіваних змін обмінного курсу валюти  на цінність компанії. Загроза економічного ризику зачіпає всі сфери діяльності  компанії, включаючи глобальне виробництво, маркетинг, фінансове планування, довгострокові інвестиції. Найважливішим елементом управління економічним ризиком є ​​аналіз ймовірних змін обмінних курсів та інших  факторів  економічного середовища ведення бізнесу.