- •Передмова
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Розділ 1 інструментальні методи аналізу в медицині
- •Розділ 2 правила роботи з приладами
- •2.1. Фотоелектроколориметри
- •2.1.2. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2мп
- •2.1.4. Фотометр аналітичний медичний мефан-8001
- •2.2. Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •2.3. Поляриметр
- •2.4. Рефрактометр ирф–22
- •2.5. Прилади для потенціометричного аналізу
- •2.5.2. Універсальний йономір эв–74
- •Контрольні питання до розділів 1 – 2
- •Розділ 3 методи вивчення білкового обміну
- •Визначення загального білка в сироватці крові й інших біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 1 Уніфікований метод визначення загального білка в сироватці крові. Біуретова реакція
- •Лабораторна робота № 2 Рефрактометричний метод визначення загального білка в сироватці крові
- •Лабораторна робота № 3 Визначення загального білка в сечі. Проба Гелера
- •Клініко-діагностичне значення визначення загального білка у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 4 Проби колоїдостійкості білків сироватки крові. Тимолова проба
- •Приклад побудови калібрувального графіка для визначення тимолової проби
- •Клініко-діагностичне значення тимолової проби
- •Лабораторна робота № 5 Визначення білкового спектру сироватки крові методом електрофорезу на папері
- •Приклад розрахунку білкових фракцій у відносних одиницях
- •Приклад розрахунку білкових фракцій в абсолютних одиницях
- •Клініко-діагностичне значення дослідження електрофореграм
- •Приклад опрацювання електрофореграм за допомогою комп'ютера
- •Контрольні питання до розділу 3
- •Розділ 4. Небілкові нітрогенвмісні (Азотисті) сполуки
- •Методи дослідження вмісту сечовини, креатину, креатиніну та сечової кислоти в біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Готування робочого реактиву
- •Клініко – діагностичне значення кількісного визначення сечовини у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 7 Визначення креатиніну в біологічних рідинах за кольоровою реакцією Яффе
- •Б) Хід визначення вмісту креатиніну в добовій сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження концентрації креатиніну у біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 8 Визначення сечової кислоти в сироватці крові за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом
- •Лабораторна робота № 9 Кількісне визначення сечової кислоти в сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 4
- •Розділ 5. Ферменти
- •Визначення активності α-амілази в біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 10 Визначення активності α–амілази зі стійким крохмальним субстратом. Метод Каравею
- •Лабораторна робота № 12 Визначення активності α-амілази в сироватці крові. Метод Кінга
- •Лабораторна робота № 13 Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 14 Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферменту α-амілази
- •Лабораторна робота № 15 Вплив температури на активність
- •Готування розведеної слини
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності α-амілази у біологічних рідинах
- •Визначення амінотрансфераз у сироватці крові
- •Лабораторна робота № 16 Колориметричний метод визначення активності аспартатамінотрансферази у сироватці крові (за Райтманом – Френкелем)
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Розділ 6. Методи вивчення вуглеводного обміну
- •Лабораторна робота № 17 Якісне визначення глюкози в біологічних рідинах. Реакція Тромера
- •Лабораторна робота № 18 Визначення глюкози в біологічних рідинах глюкозооксидазним (уніфікованим) методом
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення глюкози в сечі за кольоровою реакцією з о-толуїдиновим реактивом
- •Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення глюкози в сечі поляриметричним методом
- •Клініко-діагностичне значення визначення глюкози в біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Розділ 7. Обмін ліпідів
- •Біологічна роль ліпідів
- •Лабораторна робота №21 Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту
- •Лабораторна робота №22 Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту. Реакція Герхарда
- •Лабораторна робота №23 Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота №24 Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту
- •Клініко-діагностичне значення визначення кетонових тіл у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Біохімічні показники для дорослих у нормі
- •Література
- •Безпальченко Віолета Михайлівна
- •Практикум Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Лабораторна робота № 7 Визначення креатиніну в біологічних рідинах за кольоровою реакцією Яффе
Мета: Вивчити колориметричний метод кількісного визначення вмісту креатиніну в біологічних рідинах, розрахувати концентрацію креатиніну в сироватці крові та сечі, зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 67).
Принцип методу: У результаті реакції креатиніну з пікриновою кислотою в лужному середовищі утворюється забарвлена сполука, інтенсивність забарвлення якої пропорційна концентрації креатиніну.
Прилади та матеріали: колориметр-нефелометр фотоелектричний ФЭК – 56М, досліджувана сироватка крові, досліджувана сеча.
Реактиви:
-
розчин з масовою часткою натрій гідроксиду (NaOH) 10 % ;
-
розчин з молярною концентрацією хлоридної кислоти (HCl) 0,1 моль/л;
3) насичений розчин пікринової кислоти (2 г пікринової кислоти розчиняють у 100 мл гарячої (70 – 80 0С) дистильованої води для осадження надлишку пікринової кислоти);
4) основний стандартний розчин креатиніну – 8,80 ммоль/л (100 мг креатиніну розчиняють у 100 мл розчину з молярною концентрацією HCl 0,1 моль/л).
5) робочий стандартний розчин одержують розведенням основного розчину дистильованою водою в 100 разів (0,088 ммоль/л). 1 мл робочого розчину креатиніну містить 0,01 мг креатиніну.
а) Хід визначення концентрації креатиніну
в сироватці крові викладено у таблиці 9.
Таблиця 9
Вміст робочих розчинів
та хід визначення креатиніну
|
Інгредієнти, мл |
Досліджувана проба |
Стандартна проба |
Холоста проба |
|||
|
Сироватка крові |
2,0 |
– |
– |
|||
|
Стандартний розчин креатиніну |
– |
2,0 |
– |
|||
|
Пікринова кислота |
6,0 |
6,0 |
4,0 |
|||
|
Перемішують, витримують 5 хвилин і вміщують на 15–20 с у киплячу водяну баню, потім центрифугують |
||||||
|
Центрифугат |
4,0 |
4,0 |
– |
|||
|
10 % розчин NaOH |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|||
|
Ретельно перемішують. Якщо після добавки лугу суміш стає каламутною внаслідок випадання фосфатів, проби слід вдруге відцентрифугувати |
||||||
|
Дистильована вода |
5,8 |
5,8 |
5,8 |
|||
Через 10 хвилин проби колориметрують за довжини хвилі 540 нм (зелений світлофільтр) у кюветі з товщиною шару 20 мм (розд. 2.1.3) проти холостої проби.
Розраховують концентрацію креатиніну в сироватці крові за формулою:
ммоль/л
(88 мкмоль/л),
де
С – вміст креатиніну в сироватці крові;
Едосл.
– екстинкція
досліджуваної
проби; Ест.
– екстинкція
стандартної
проби;
–
концентрація креатиніну в стандартній
пробі, 0,088 ммоль/л.
Норма креатиніну в сироватці крові:
у жінок 0,044 – 0,097 ммоль/л (44 – 97 мкмоль/л),
у чоловіків 0,044 – 0,115 ммоль/л (44 – 115 мкмоль/л).
Б) Хід визначення вмісту креатиніну в добовій сечі
проводять відповідно таблиці 10.
Таблиця 10
Вміст робочих розчинів
|
Інгредієнти, мл |
Досліджу-вана проба |
Стандартна проба |
Холоста проба |
|
Добова сеча |
0,5 |
– |
– |
|
Стандартний розчин креатиніну (8,80 ммоль/л) |
– |
0,5 |
– |
|
Пікринова кислота |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
|
Ретельно струшують |
|||
|
10 % розчин NaOH |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
Проби витримують при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Доводять об'єм у мірній колбі дистильованою водою до 100 мл. Вимірюють екстинкцію за допомогою фотоелектроколориметра в кюветі з товщиною шару 20 мм проти холостої проби за довжини хвилі 540 нм (зелений світлофільтр) (розд. 2.1.3).
Розрахунок кількості креатиніну в сечі
Розраховують концентрацію креатиніну за формулою:
,
де
С – концентрація креатиніну в сечі
(ммоль/л); Едосл.
– екстинкція досліджуваної проби; Ест.
– екстинкція стандартної проби;
–
концентрація основного стандартного
розчину креатиніну (8,80 ммоль/л).
Розраховують добову екскрецію креатиніну за формулою:
![]()
де С – кількість креатиніну в добовій сечі (ммоль/л); Сст. – кількість креатиніну в стандартній пробі (8,80 ммоль/л); Едосл. – екстинкція досліджуваної проби; Ест. – екстинкція стандартної проби; д – добова кількість сечі (мл); а – кількість сечі, яка взята для аналізу (0,5 мл).
Норма вмісту креатиніну в добовій сечі:
4,4 – 17,6 ммоль/доб (0,5 – 2,0 г).
Примітки. Якщо концентрація креатиніну в сироватці крові понад 0,440 ммоль/л, то сироватку розводять фізіологічним розчином. Екстинкцію вимірюють не пізніше, ніж через 20 хвилин після додавання до вмісту пробірок розчину натрій гідроксиду. Якщо величина екстинкції досліджуваних проб перевищує 0,22 – 0,25, то сечу потрібно розводити з наступним урахуванням показника розведення (величину екстинкції множать на показник розведення).
![]()
