- •Передмова
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Розділ 1 інструментальні методи аналізу в медицині
- •Розділ 2 правила роботи з приладами
- •2.1. Фотоелектроколориметри
- •2.1.2. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2мп
- •2.1.4. Фотометр аналітичний медичний мефан-8001
- •2.2. Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •2.3. Поляриметр
- •2.4. Рефрактометр ирф–22
- •2.5. Прилади для потенціометричного аналізу
- •2.5.2. Універсальний йономір эв–74
- •Контрольні питання до розділів 1 – 2
- •Розділ 3 методи вивчення білкового обміну
- •Визначення загального білка в сироватці крові й інших біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 1 Уніфікований метод визначення загального білка в сироватці крові. Біуретова реакція
- •Лабораторна робота № 2 Рефрактометричний метод визначення загального білка в сироватці крові
- •Лабораторна робота № 3 Визначення загального білка в сечі. Проба Гелера
- •Клініко-діагностичне значення визначення загального білка у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 4 Проби колоїдостійкості білків сироватки крові. Тимолова проба
- •Приклад побудови калібрувального графіка для визначення тимолової проби
- •Клініко-діагностичне значення тимолової проби
- •Лабораторна робота № 5 Визначення білкового спектру сироватки крові методом електрофорезу на папері
- •Приклад розрахунку білкових фракцій у відносних одиницях
- •Приклад розрахунку білкових фракцій в абсолютних одиницях
- •Клініко-діагностичне значення дослідження електрофореграм
- •Приклад опрацювання електрофореграм за допомогою комп'ютера
- •Контрольні питання до розділу 3
- •Розділ 4. Небілкові нітрогенвмісні (Азотисті) сполуки
- •Методи дослідження вмісту сечовини, креатину, креатиніну та сечової кислоти в біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Готування робочого реактиву
- •Клініко – діагностичне значення кількісного визначення сечовини у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 7 Визначення креатиніну в біологічних рідинах за кольоровою реакцією Яффе
- •Б) Хід визначення вмісту креатиніну в добовій сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження концентрації креатиніну у біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 8 Визначення сечової кислоти в сироватці крові за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом
- •Лабораторна робота № 9 Кількісне визначення сечової кислоти в сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 4
- •Розділ 5. Ферменти
- •Визначення активності α-амілази в біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 10 Визначення активності α–амілази зі стійким крохмальним субстратом. Метод Каравею
- •Лабораторна робота № 12 Визначення активності α-амілази в сироватці крові. Метод Кінга
- •Лабораторна робота № 13 Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 14 Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферменту α-амілази
- •Лабораторна робота № 15 Вплив температури на активність
- •Готування розведеної слини
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності α-амілази у біологічних рідинах
- •Визначення амінотрансфераз у сироватці крові
- •Лабораторна робота № 16 Колориметричний метод визначення активності аспартатамінотрансферази у сироватці крові (за Райтманом – Френкелем)
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Розділ 6. Методи вивчення вуглеводного обміну
- •Лабораторна робота № 17 Якісне визначення глюкози в біологічних рідинах. Реакція Тромера
- •Лабораторна робота № 18 Визначення глюкози в біологічних рідинах глюкозооксидазним (уніфікованим) методом
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення глюкози в сечі за кольоровою реакцією з о-толуїдиновим реактивом
- •Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення глюкози в сечі поляриметричним методом
- •Клініко-діагностичне значення визначення глюкози в біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Розділ 7. Обмін ліпідів
- •Біологічна роль ліпідів
- •Лабораторна робота №21 Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту
- •Лабораторна робота №22 Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту. Реакція Герхарда
- •Лабораторна робота №23 Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота №24 Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту
- •Клініко-діагностичне значення визначення кетонових тіл у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Біохімічні показники для дорослих у нормі
- •Література
- •Безпальченко Віолета Михайлівна
- •Практикум Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Лабораторна робота №22 Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту. Реакція Герхарда
Мета роботи: Вивчити взаємодію ацетоацетатної кислоти з ферум (III) хлоридом та за отриманими результатами зробити клініко-діагностичний висновок (стор.119).
Принцип реакції: Внаслідок взаємодії ацетоацетатної кислоти з ферум (III) хлоридом за рахунок комплексного зв'язку ферума з енольною формою ацетоацетатної кислоти утворюється забарвлена в червоний колір сполука:
CH3–C–CH2–COOH CH3–C=CH–COOH
||
O OH
Кетоформа Енольна форма
ацетоацетатної кислоти ацетоацетатної кислоти
Характерним для ацетоацетатної кислоти є те, що під час нагрівання або через тривалий термін забарвлення зникає внаслідок довільного декарбоксилювання ацетоацетатної кислоти:
CH3–C–CH2–COOН ® CH3–CН–CH3 + СО2
||
|
O OH
ацетоацетатна кислота пропанол-2
Матеріали та реактиви: сеча нормальна, сеча патологічна (у 100 мл сечі розчиняють, збовтуючи, 0,5 мл ацетооцтового ефіру), піпетки градуйовані на 2 мл, штативи для пробірок та піпеток, фільтрувальний папір, розчин з масовою часткою ферум (III) хлориду 10 %.
Хід визначення
У пробірку наливають 2 мл нормальної сечі, в іншу – 2 мл патологічної сечі. Потім в обидві пробірки по краплях додають розчин ферум (III) хлориду поки не припиниться осадження фосфатів. Осад відфільтровують і до фільтрату вносять ще кілька краплин розчину ферум (III) хлориду. У пробірці з патологічною сечею розчин набуває червоного забарвлення.
У нормі сеча не містить ацетон й ацетоацетатну кислоту.
Лабораторна робота №23 Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах
Мета роботи: Вивчити взаємодію ацетону з йодом та за отриманими результатами зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 119).
Принцип реакції: Внаслідок додавання розчину йоду та лугу до сечі, яка містить ацетон, рідина стає каламутною, випадає осад йодоформу, який має характерний запах. Реакція протікає у дві стадії. Спочатку утворюється трийодоацетон, який легко гідролізується лугом до йодоформу та оцтової кислоти:
СН3–СО–СН3 + 3І2 + 3NaOH → СН3–СО–СІ3 + 3NaI + 3H2O
ацетон трийодоацетон
СН3–СО–СІ3 + NaOH → CHI3 + CH3COONa
йодоформ
Матеріали, реактиви, обладнання: патологічна сеча (до 100 мл сечі додають 2 мл ацетону), розчин з масовою часткою натрій гідроксиду 10 %, розчин з масовою часткою йоду в калій йодиді 10 %, піпетки градуйовані на 1 мл, 2 мл, штатив з пробірками, штатив для піпеток.
Хід визначення
До 2 мл сечі додають 1 мл розчину натрій гідроксиду, а потім розчин йоду в калій йодиді до появи жовтуватого забарвлення. За наявності ацетону суміш каламутніє й набуває запаху йодоформу.
У нормі сеча не містить ацетон.
Примітка: реакція не є специфічною для ацетону, оскільки під час взаємодії йоду з ацетальдегідом і етанолом також утворюється йодоформ.
