- •Передмова
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Розділ 1 інструментальні методи аналізу в медицині
- •Розділ 2 правила роботи з приладами
- •2.1. Фотоелектроколориметри
- •2.1.2. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2мп
- •2.1.4. Фотометр аналітичний медичний мефан-8001
- •2.2. Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •2.3. Поляриметр
- •2.4. Рефрактометр ирф–22
- •2.5. Прилади для потенціометричного аналізу
- •2.5.2. Універсальний йономір эв–74
- •Контрольні питання до розділів 1 – 2
- •Розділ 3 методи вивчення білкового обміну
- •Визначення загального білка в сироватці крові й інших біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 1 Уніфікований метод визначення загального білка в сироватці крові. Біуретова реакція
- •Лабораторна робота № 2 Рефрактометричний метод визначення загального білка в сироватці крові
- •Лабораторна робота № 3 Визначення загального білка в сечі. Проба Гелера
- •Клініко-діагностичне значення визначення загального білка у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 4 Проби колоїдостійкості білків сироватки крові. Тимолова проба
- •Приклад побудови калібрувального графіка для визначення тимолової проби
- •Клініко-діагностичне значення тимолової проби
- •Лабораторна робота № 5 Визначення білкового спектру сироватки крові методом електрофорезу на папері
- •Приклад розрахунку білкових фракцій у відносних одиницях
- •Приклад розрахунку білкових фракцій в абсолютних одиницях
- •Клініко-діагностичне значення дослідження електрофореграм
- •Приклад опрацювання електрофореграм за допомогою комп'ютера
- •Контрольні питання до розділу 3
- •Розділ 4. Небілкові нітрогенвмісні (Азотисті) сполуки
- •Методи дослідження вмісту сечовини, креатину, креатиніну та сечової кислоти в біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Готування робочого реактиву
- •Клініко – діагностичне значення кількісного визначення сечовини у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 7 Визначення креатиніну в біологічних рідинах за кольоровою реакцією Яффе
- •Б) Хід визначення вмісту креатиніну в добовій сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження концентрації креатиніну у біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 8 Визначення сечової кислоти в сироватці крові за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом
- •Лабораторна робота № 9 Кількісне визначення сечової кислоти в сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 4
- •Розділ 5. Ферменти
- •Визначення активності α-амілази в біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 10 Визначення активності α–амілази зі стійким крохмальним субстратом. Метод Каравею
- •Лабораторна робота № 12 Визначення активності α-амілази в сироватці крові. Метод Кінга
- •Лабораторна робота № 13 Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 14 Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферменту α-амілази
- •Лабораторна робота № 15 Вплив температури на активність
- •Готування розведеної слини
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності α-амілази у біологічних рідинах
- •Визначення амінотрансфераз у сироватці крові
- •Лабораторна робота № 16 Колориметричний метод визначення активності аспартатамінотрансферази у сироватці крові (за Райтманом – Френкелем)
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Розділ 6. Методи вивчення вуглеводного обміну
- •Лабораторна робота № 17 Якісне визначення глюкози в біологічних рідинах. Реакція Тромера
- •Лабораторна робота № 18 Визначення глюкози в біологічних рідинах глюкозооксидазним (уніфікованим) методом
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення глюкози в сечі за кольоровою реакцією з о-толуїдиновим реактивом
- •Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення глюкози в сечі поляриметричним методом
- •Клініко-діагностичне значення визначення глюкози в біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Розділ 7. Обмін ліпідів
- •Біологічна роль ліпідів
- •Лабораторна робота №21 Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту
- •Лабораторна робота №22 Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту. Реакція Герхарда
- •Лабораторна робота №23 Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота №24 Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту
- •Клініко-діагностичне значення визначення кетонових тіл у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Біохімічні показники для дорослих у нормі
- •Література
- •Безпальченко Віолета Михайлівна
- •Практикум Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення глюкози в сечі за кольоровою реакцією з о-толуїдиновим реактивом
Мета: Опанувати метод кількісного визначення глюкози в сечі та за отриманими даними зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 110).
Принцип методу: Глюкоза при нагріванні з о-толуїдиновим реактивом у розчині оцтової кислоти дає зелене забарвлення, інтенсивність якого пропорційна концентрації глюкози.
Прилади та матеріали: колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2МП, піпетки градуйовані на 2 мл, 1 мл, 0,1 мл, штатив для пробірок та піпеток, досліджувана сеча, калібратор глюкози (27,75 ммоль/л), о-толуїдиновий реактив (склад: о-толуїдин – 6 г, тіосечовина – 0,15 г, оцтова кислота – до 100 мл).
Хід визначення
Спочатку проводять якісну пробу на наявність глюкози (див. лабораторну роботу № 17 – реакція Тромера). У випадку позитивної якісної проби на глюкозу, перед проведенням досліду сечу розводять фізіологічним розчином в 2 – 10 разів. Ступінь розведення вказує викладач. Аналіз проводять відповідно до таблиці 19.
Всі приготовані розчини нагрівають на киплячій водяній бані 8 хвилин. Охолоджують під водопровідною водою. Фотометрують калібрувальну та досліджувані проби проти холостої проби за довжини хвилі 590 – 650 нм у кюветі товщиною 5 мм (розд. 2.1.2). Результат множать на ступінь розведення.
Розрахунок
кількості глюкози в сечі виконують за
формулою:
,
де
– концентрація глюкози в досліджуваній
пробі (ммоль/л); А – ступінь розведення
сечі, Ест.
– екстинкція калібрувальної проби;
Едосл.
– екстинкція досліджуваної проби;
– концентрація глюкози в калібрувальному
розчині (27,75 ммоль/л).
Таблиця 19
Вміст робочих розчинів
|
Інгредієнти, мл |
Проби |
||
|
Дослід-жувана |
Каліб- рувальна |
Холоста |
|
|
Калібратор глюкози |
– |
0,03 |
– |
|
Фізіологічний розчин |
– |
– |
0,03 |
|
Розведена сеча |
0,03 |
– |
– |
|
о-толуїдиновий реактив |
1,30 |
1,30 |
1,30 |
Норма глюкози в сечі: не більше 1,11 ммоль/л.
Примітки:
1. При низькому вмісті глюкози готують калібрувальні розчини глюкози з концентраціями 5,55 ммоль/л і 16,65 ммоль/л. Для цього наявний у наборі калібратор розводять відповідною кількістю дистильованої води.
2. Наявність білка в сечі на кількісне визначення глюкози не впливає.
Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення глюкози в сечі поляриметричним методом
Мета: Визначити вміст глюкози в сечі поляриметричним методом та зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 110).
Теоретична частина: Глюкоза має властивість, як оптично-активна речовина, обертати площину поляризації вправо. За кутом обертання поляризованого проміню можливо визначити кількість глюкози у сечі.
Прилади та матеріали: поляриметр, піпетки, фільтрувальний папір, досліджувана сеча.
Хід визначення
Сеча повинна бути прозорою, кислої реакції, звільнена від білка. Сечу підкислюють оцтовою кислотою, кип'ятять, охолоджують і фільтрують.
Встановлюють нульове положення у поляриметрі (розділ 2.3.). Трубку приладу заповнюють відфільтрованою сечею (без пухирів повітря), накривають шліфувальним скельцем, загвинчують щільно, насухо витирають і вміщують в поляриметр. При зміні кольору або інтенсивності освітлення частини поля зору обертанням диска зрівнюють поля і визначають кут відхилення поляризованого променю, що виражається в градусах шкали приладу. За довжини трубки 18,94 см кут відхилення в 10 відповідає концентрації з масовою часткою глюкози 1 %, якщо довжина трубки 9,47 см, то отримані результати помножуються на 2, якщо довжина 4,73 см, то множать на 4.
Після закінчення роботи трубку і скло промивають дистильованою водою і висушують. Водопровідною водою промивати не можна, тому що утвориться каламутний наліт.
Користуючись цим методом, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
1. Після заповнення трубки виміри проводять через 2 – 3 хвилини, тому що коливання часток рідини заважає дослідженню.
2. Не варто лишати на тривалий час заповнену сечею трубку, тому що при цьому утвориться помутніння.
Норма глюкози в сечі: 0 – 0,02 %.
