- •Передмова
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Розділ 1 інструментальні методи аналізу в медицині
- •Розділ 2 правила роботи з приладами
- •2.1. Фотоелектроколориметри
- •2.1.2. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2мп
- •2.1.4. Фотометр аналітичний медичний мефан-8001
- •2.2. Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •2.3. Поляриметр
- •2.4. Рефрактометр ирф–22
- •2.5. Прилади для потенціометричного аналізу
- •2.5.2. Універсальний йономір эв–74
- •Контрольні питання до розділів 1 – 2
- •Розділ 3 методи вивчення білкового обміну
- •Визначення загального білка в сироватці крові й інших біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 1 Уніфікований метод визначення загального білка в сироватці крові. Біуретова реакція
- •Лабораторна робота № 2 Рефрактометричний метод визначення загального білка в сироватці крові
- •Лабораторна робота № 3 Визначення загального білка в сечі. Проба Гелера
- •Клініко-діагностичне значення визначення загального білка у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 4 Проби колоїдостійкості білків сироватки крові. Тимолова проба
- •Приклад побудови калібрувального графіка для визначення тимолової проби
- •Клініко-діагностичне значення тимолової проби
- •Лабораторна робота № 5 Визначення білкового спектру сироватки крові методом електрофорезу на папері
- •Приклад розрахунку білкових фракцій у відносних одиницях
- •Приклад розрахунку білкових фракцій в абсолютних одиницях
- •Клініко-діагностичне значення дослідження електрофореграм
- •Приклад опрацювання електрофореграм за допомогою комп'ютера
- •Контрольні питання до розділу 3
- •Розділ 4. Небілкові нітрогенвмісні (Азотисті) сполуки
- •Методи дослідження вмісту сечовини, креатину, креатиніну та сечової кислоти в біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Готування робочого реактиву
- •Клініко – діагностичне значення кількісного визначення сечовини у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 7 Визначення креатиніну в біологічних рідинах за кольоровою реакцією Яффе
- •Б) Хід визначення вмісту креатиніну в добовій сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження концентрації креатиніну у біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 8 Визначення сечової кислоти в сироватці крові за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом
- •Лабораторна робота № 9 Кількісне визначення сечової кислоти в сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 4
- •Розділ 5. Ферменти
- •Визначення активності α-амілази в біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 10 Визначення активності α–амілази зі стійким крохмальним субстратом. Метод Каравею
- •Лабораторна робота № 12 Визначення активності α-амілази в сироватці крові. Метод Кінга
- •Лабораторна робота № 13 Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 14 Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферменту α-амілази
- •Лабораторна робота № 15 Вплив температури на активність
- •Готування розведеної слини
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності α-амілази у біологічних рідинах
- •Визначення амінотрансфераз у сироватці крові
- •Лабораторна робота № 16 Колориметричний метод визначення активності аспартатамінотрансферази у сироватці крові (за Райтманом – Френкелем)
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Розділ 6. Методи вивчення вуглеводного обміну
- •Лабораторна робота № 17 Якісне визначення глюкози в біологічних рідинах. Реакція Тромера
- •Лабораторна робота № 18 Визначення глюкози в біологічних рідинах глюкозооксидазним (уніфікованим) методом
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення глюкози в сечі за кольоровою реакцією з о-толуїдиновим реактивом
- •Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення глюкози в сечі поляриметричним методом
- •Клініко-діагностичне значення визначення глюкози в біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Розділ 7. Обмін ліпідів
- •Біологічна роль ліпідів
- •Лабораторна робота №21 Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту
- •Лабораторна робота №22 Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту. Реакція Герхарда
- •Лабораторна робота №23 Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота №24 Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту
- •Клініко-діагностичне значення визначення кетонових тіл у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Біохімічні показники для дорослих у нормі
- •Література
- •Безпальченко Віолета Михайлівна
- •Практикум Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Лабораторна робота №24 Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту
Мета роботи: Вивчити взаємодію β-оксимасляної кислоти з натрій нітропрусидом та за отриманими результатами зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 119).
Принцип реакції: Після окиснення перекисом водню β-оксимасляна кислота може взаємодіяти з натрій нітропрусидом з утворенням забарвленої у червоний колір комплексної сполуки.
Матеріали, реактиви, обладнання: досліджувана сеча, концентрована оцтова кислота, розчин з масовою часткою перекису Гідрогену (H2O2) 3 %, розчин з масовою часткою натрій нітропрусиду 10 %, розчин з масовою часткою амоній гідроксиду (NH4OH) 25 %, склянка хімічна термостійка, крапельниці, піпетки градуйовані на 1 мл, 10 мл, штатив з пробірками, штатив для піпеток, електрична плитка.
Хід визначення
Сечу заздалегідь звільнюють від ацетону та ацетоацетатної кислоти. Для цього в склянку з 10 мл сечі додають 10 мл води та кілька крапель оцтової кислоти. Розчин випарюють до половини попереднього об'єму, додають 1 мл розчину перекису гідрогену, нагрівають 1 хвилину та охолоджують. Внаслідок цього окислюється β-оксимасляна кислота. Потім у склянку вливають десять краплин розчину натрій нітропрусиду, добре струшують, нашаровують 2 мл досліджуваного розчину. Через деякий час, якщо сеча містить β-оксимасляну кислоту, утворюється кільце пурпурного кольору.
У нормі сеча не містить β-оксимасляну кислоту.
Клініко-діагностичне значення визначення кетонових тіл у біологічних рідинах
Під терміном "кетонові тіла" розуміють ацетон, ацетоацетатну та β-оксимасляну кислоти, які утворюються в печінці. У нормі кетонові тіла в крові містяться в межах 0,85 – 1,7 ммоль/л. У сечі кетонові тіла у нормі не виявляються. Збільшення вмісту кетонових тіл у сироватці крові вище норми (кетонемія) і виявлення їх у сечі (кетонурія) дають підставу припускати наявність патології обміну ліпідів, а саме, пов'язаної з порушеннями процесів травлення або наявністю шлунково-кишкової інфекції.
Це може бути викликане в першу чергу недостатнім надходженням панкреатичної ліпази в кишечник, або порушенням виділення жовчі в кишечник. Посилюється процес утворення кетонових тіл при нестачі в організмі вуглеводів, коли головним джерелом енергії є тканинні резерви жиру. Такі умови виникають при голодуванні, блювотах, безвуглеводній дієті, тяжкому цукровому діабеті.
Запальні процеси (ентерити, ентероколіти) блокують процес нормального всмоктування продуктів розщеплення жирів, що призводить до виявлення кетонових тіл у сечі.
Контрольні питання до розділу 7
1. Класифікація та номенклатура ліпідів.
2. Біологічна роль ліпідів, навести приклади.
3. Перетравлення й всмоктування ліпідів у шлунково-кишковому тракті.
4. Охарактеризуйте терміни: “кетонові тіла”, “кетонурія”, “кетонемія”.
5. Охарактеризуйте патології ліпідного обміну.
6. Наведіть недоліки якісних реакцій на кетонові тіла?
Біохімічні показники для дорослих у нормі
Усі показники позначають концентрацію речовин (активність ферментів) у сироватці або плазмі крові
|
Альбумін |
35-50 г/л |
|
Амоніак |
10-47 мкмоль/л |
|
Амілаза |
< 300 мО/л |
|
Аспартаттрансаміназа (АСТ) |
10-50 мО/л;0,1-0,45 ммоль/(г·л) |
|
Аспартатамінотрансфераза (АсАТ) |
0,1-0,45 мкмоль/(год.·мл) |
|
Аланінамінотрансфераза (АлАТ) |
0,1-0,68 ммоль/(год.·л) |
|
Кисла фосфатаза: загальна простатична |
4-11 мО/л < 4 мО/л |
|
Лужна фосфатаза: чоловіки жінки |
54-137 мО/л; 0,9-2,29 мккат/л 44-126 мО/л; 0,74-2,1 мккат/л |
|
Білірубін: загальний |
3-20 мкмоль/л |
|
Холестерин загальний |
< 5,2 ммоль/л |
|
Ліпопротеїни: високої густини (ЛВГ) низької густини (ЛНГ) |
> 1,2 ммоль/л < 3,5 ммоль/л |
|
Креатинін: чоловіки жінки |
44-115 мкмоль/л 44-97 мкмоль/л |
|
Глюкоза: натще |
2,8-6,0 ммоль/л |
|
Гемоглобін: чоловіки жінки |
130-180 г/л 120-160 г/л |
|
Йони Н+: артеріальна кров |
35–46 нмоль/л (рН=7,36-7,44) |
|
Інсулін: натще при гіпоглікемії |
3–15 мО/л < 3 мО/л |
|
Білок загальний |
60-80 г/л |
|
Тригліцериди натще |
0,4-1,8 ммоль/л |
|
Сечовина |
3,3-6,7 ммоль/л |
|
Сечова кислота: чоловіки жінки |
0,24-0,50ммоль/л; 4-8,5мг/100мл 0,16-0,44ммоль/л; 3-7,5мг/100мл |
|
Кальцій |
2,2-2,6 ммоль/л |
|
Купрум (мідь) |
12-19 мкмоль/л |
|
Магній |
0,7-1,0 ммоль/л |
|
Калій |
3,6-5,0 ммоль/л |
|
Натрій |
135-145 ммоль/л |
|
Цинк |
12-20 мкмоль/л |
