Структура

• Окремі види робіт

• Взаємовідношення

Організаційна поведінка

Технології

• Обладнання

• Комп’ютери та ПЗ

• Матеріали

Мал. 3.1. Визначники організаційної поведінки

Організаційна поведінка опирається на базисні концепції, використовуючи поняття природа людини та природа організації:

Природа людини	Природа організації
Індивідуальні особливості Сприйняття Цілісність особистості Мотивована поведінка Прагнення до співучасті Цінність особистості	Соціальні системи Взаємна зацікавленість та спільність інтересів Етичні принципи

Взаємна зацікавленість та спільність інтересів визначає зміст зверхзадачі організації, яка вирішується лише спільними зусиллями найнятого персоналу та роботодавцями (Малю3.2.). Для того щоб залучити та утримати цінних працівників, організація будує свою діяльність з дотриманням принципів етики ведення бізнесу, розробляючи власні етичні кодекси, спрямовані на забезпечення високих моральних стандартів як для робітників, так і для менеджерів.

Цілі працівників

Етичні принципи

Співро-бітники

Спільна реалізація задачі

Зверхзадача, яка висловлює спільність інтересів

Організація

Цілі організації

Суспільство

Мал.3.2. Взаємна зацікавленість визначає зміст зверхзадачі організації

Базові теоретичні підходи розуміння організаційної поведінки.

Аналіз основних елементів ОП опирається на фундаментальні поняття про природу людини та організації. Тому, у моделях організаційної поведінки можна виділити орієнтації на:

орієнтація на людські ресурси	- підтримка професійного росту та розвитку працівника;
орієнтація на ситуацію	- для досягнення необхідного результату при різних обставинах необхідно робити акцент на специфічні види поведінки;
орієнтація на результати	- програми організаційної поведінки оцінюються за їх результатами;
орієнтація на системність	- всі частини організаційної взаємодії необхідно взаємопов’язати і розглядати комплексно.

Фундаментальною основою будь-якого із видів організаційної концепції є соціальні системи, спільність інтересів та етичні принципи взаємодії (Мал.3.2.).

Підсумовуючі вищевикладені положення, можна більш конкретно сформулювати взаємозв’язок між визначниками організаційної поведінки та організаційними результатами.

Розглядаючи конкретного працівника, ми можемо стверджувати, що його здібності прямопропорційно залежні від наявності знань та вмінь (1), а його мотивація визначається власною життєвою позицією яка проявляється у конкретній ситуації (2). Як наслідок, ми можемо стверджувати, що потенційні результати індивідуального працівника безпосередні залежать від його здібностей та мотивації (3). Розуміння працівником власного потенційного результату та його підсилення через наявність реальних ресурсів та ринкових можливостей дозволяє менеджеру створювати та примножувати організаційні результати (4).

Знання х вміння	= здібності		(1)
Позиція х ситуація	= мотивація		(2)
Здібності х мотивація	= потенційні результати індивіда		(3)
Потенційні результати х ресурси х можливості		=організаційні результати	(4)