- •Контрольна робота
- •1. Оберіть організацію, підрозділ де Ви працюєте або яку досить добре знаєте та зробіть короткий опис цієї організації (0,5-1 ст.).
- •1. Наукові підходи в психології управління
- •Психологічні закони управління
- •Наукові підходи в психології управління
- •2. Індивід, індивідуальність, особистість в управлінні
- •3. Предмет та область дослідження економічної психології. Детермінанти економічної поведінки.
- •Детермінанти економічної поведінки.
- •Мал.1.1. Структура економічної поведінки.
- •Теорії особистості та їх використання в управлінській практиці Психоаналіз, поведінкова школа та гуманістична психологія, як базові теорії системи управління
- •1.1. Психоаналіз
- •1.2. Поведінкова школа (біхевіоризм)
- •1.3. Гуманістична психологія
- •Теорія цілісного підходу до пізнання людини
- •2. Індивідуально-психологічні та психофізіологічні властивості особистості у системі управління
- •2.1. Темперамент
- •2.2. Характер
- •Зовнішні та суб'єктивні прояви поведінки різних соціальних типів
- •2.3. Здібності
- •2.4. Емоції
- •2.5. Вольові якості
- •2.6. Мотиви і мотивація
- •2.7. Соціальні установки
- •Організаційна поведінка, як інструмент прогнозування і впливу на поведінку персоналу на робочому місці
- •1. Головні поняття організаційної поведінки
- •Організаційна поведінка
- •Мал. 3.1. Визначники організаційної поведінки
- •Етичні принципи
- •Співро-бітники
- •Спільна реалізація задачі
- •Зверхзадача, яка висловлює спільність інтересів
- •Цілі організації
- •2. Моделі організаційної поведінки
- •Якість трудового життя
- •Мотивація
- •Мал.3.4. Політика мп ТзОв «Олісма» у сфері якості
- •Політика
- •Елементи філософії організації.
- •Моделі організаційної поведінки
- •Головні положення теорії д.Макгрегорі
- •Моделі організаційної поведінки
- •Авторитарна модель.
- •Опікунська модель.
- •Підтримуюча модель.
- •Колегіальна модель.
- •Використання моделей.
- •Управління через розуміння культури середовища
- •4.1. Психічні аспекти формулювання організаційної культури
- •4.2. Ідентифікація та формулювання змісту організаційної культури
- •7.1. Головні припущення у визначенні поняття лідерство
- •7.2. Історичний ракурс розвитку теорії лідерства
- •Якості лідера за Уорреном Беннісом
- •Сім основних навичок лідера за Барт Нанусом
- •Якості лідерів по Джону Гарднеру
- •7.4.Складові емоційного лідерства
- •Самоусвідомлення
- •Ознаки людини із високим рівнем самоусвідомлення
- •Саморегуляція
- •Мотивація
- •Емпатія
- •4.3.Управління через розуміння культури середовища
- •Критерії виміру та оцінки змісту культури
Саморегуляція
Біологічні імпульси рухають нашими емоціями і ними необхідно управляти. Саморегуляція - складова емоційного інтелекту, яка подібна постійному внутрішньому діалогу, який позбавляє нас залежності від почуттів. Люди, які бувають зайняті у подібному діалозі, також можуть мати поганий настрій, негативні емоційні імпульси, як і всі інші. Проте, вони знаходять шляхи їх приборкати і навіть спрямовувати у корисне русло.
Уявіть виконавчого директора, що став свідком презентації своїми підлеглими-співробітниками жалюгідного звіту для власників фірми. У стані гніву і обурення директор може відчути спокусу стукнути кулаком у стіл, штовхнути убік стілець…, підхопитися і закричати на людей, або скривити гримасу, пронизати всіх поглядом і мовчки вийти…
Керівник, що володіє даром саморегуляції обрав би інший шлях. Він ретельно обирав би слова, описуючи низькі результати команди, не вдаючись у поспішні судження. Потім він зупинився б, щоб обміркувати причини невдач. Вони є об’єктивними чи суб’єктивними? Це із-за недостатніх зусиль? Чи є пом'якшуючі обставини? Якою є моя власна роль у невдачі? Розглянувши всі ці питання, він би скликав свою команду, описав наслідки того що сталося та описав свої почуття у зв'язку із цим і потім виклав власний аналіз проблеми та варіанти ноих продуманих рішень.
Чому так важлива для лідерів саморегуляція?
-
люди, що контролюють свої почуття та емоції (розважливі люди) здатні створити атмосферу довіри і відчуття справедливості;
-
різко скорочуються політиканство і внутрішні конфлікти, а продуктивність праці зростає;
-
до організації притягуються талановиті люди і ніхто не піддється на спокуси «піти»;
-
ніхто не хоче мати репутацію «гарячої голови», якщо всі керівника поважають за його спокійний підхід до будь-якх справ;
-
чим менше дурних настроїв нагорі, тим менше їх у всій організації;
-
люди, що опанували свої емоції, здатні пливти у атмосфері невизначеності та змін. Коли оголошується чергова програма змін, вони не панікують. Вони здатні притримати поспішні судження, вияснити відсутню інформацію, вислухати пояснення нової програми керівництва і рухатися разом з нею;
-
саморегуляції поліпшує внутрішню цілісність особистості, що є не тільки особистою чеснотою, але й надбанням всієї організації. Адже багато «дурних справ», що відбуваються у компаніях, є функцією імпульсивної повдінки.
Підсумовуючи вищевикладене, можна резюмувати перелік ознак емоційної саморегуляції: схильність до рефлексії та виваженість, розсудливість; комфортне відношення до невизначеності та змін; цілісність характеру; здатність сказати «ні» імпульсивним спонуканням.
Подібно самоусвідомленості, саморегуляція часто не отримує належного визнання у оточуючих. На людей, що керують своїми емоціями, часто дивляться як на холодних риб – їхні виважені реакції часто сприймаються як недолік ентузіазму. Але дослідження свідчать, що сильні прояви негативних емоцій ніколи не з'являються серед факторів, що характеризують гарне лідерство.
