- •Контрольна робота
- •1. Оберіть організацію, підрозділ де Ви працюєте або яку досить добре знаєте та зробіть короткий опис цієї організації (0,5-1 ст.).
- •1. Наукові підходи в психології управління
- •Психологічні закони управління
- •Наукові підходи в психології управління
- •2. Індивід, індивідуальність, особистість в управлінні
- •3. Предмет та область дослідження економічної психології. Детермінанти економічної поведінки.
- •Детермінанти економічної поведінки.
- •Мал.1.1. Структура економічної поведінки.
- •Теорії особистості та їх використання в управлінській практиці Психоаналіз, поведінкова школа та гуманістична психологія, як базові теорії системи управління
- •1.1. Психоаналіз
- •1.2. Поведінкова школа (біхевіоризм)
- •1.3. Гуманістична психологія
- •Теорія цілісного підходу до пізнання людини
- •2. Індивідуально-психологічні та психофізіологічні властивості особистості у системі управління
- •2.1. Темперамент
- •2.2. Характер
- •Зовнішні та суб'єктивні прояви поведінки різних соціальних типів
- •2.3. Здібності
- •2.4. Емоції
- •2.5. Вольові якості
- •2.6. Мотиви і мотивація
- •2.7. Соціальні установки
- •Організаційна поведінка, як інструмент прогнозування і впливу на поведінку персоналу на робочому місці
- •1. Головні поняття організаційної поведінки
- •Організаційна поведінка
- •Мал. 3.1. Визначники організаційної поведінки
- •Етичні принципи
- •Співро-бітники
- •Спільна реалізація задачі
- •Зверхзадача, яка висловлює спільність інтересів
- •Цілі організації
- •2. Моделі організаційної поведінки
- •Якість трудового життя
- •Мотивація
- •Мал.3.4. Політика мп ТзОв «Олісма» у сфері якості
- •Політика
- •Елементи філософії організації.
- •Моделі організаційної поведінки
- •Головні положення теорії д.Макгрегорі
- •Моделі організаційної поведінки
- •Авторитарна модель.
- •Опікунська модель.
- •Підтримуюча модель.
- •Колегіальна модель.
- •Використання моделей.
- •Управління через розуміння культури середовища
- •4.1. Психічні аспекти формулювання організаційної культури
- •4.2. Ідентифікація та формулювання змісту організаційної культури
- •7.1. Головні припущення у визначенні поняття лідерство
- •7.2. Історичний ракурс розвитку теорії лідерства
- •Якості лідера за Уорреном Беннісом
- •Сім основних навичок лідера за Барт Нанусом
- •Якості лідерів по Джону Гарднеру
- •7.4.Складові емоційного лідерства
- •Самоусвідомлення
- •Ознаки людини із високим рівнем самоусвідомлення
- •Саморегуляція
- •Мотивація
- •Емпатія
- •4.3.Управління через розуміння культури середовища
- •Критерії виміру та оцінки змісту культури
Мотивація
Якщо шукати ту одну спільну рису, якою воістину володіють всі ефективні лідери, то це мотивація. Їх вабить і манить процедура досягнення успіхів, яких ніхто не очікує – ні вони самі, ні оточення. Слово досягти є ключовим у їх житті. Серед нас велика більшість мотивована, а точніше стимульована, зовнішніми факторам, - більша зарплата або статус, новий важливий титул або приналежність до престижної компанії. Ті ж, хто мають потенціал лідерства, мотивовані глибоким внутрішнім бажанням досягти заради досягнення.
Як розрізнити у поведінці людини походження мотиву? Він є внутрішнім чи зовнішнім? Перша ознака ентузіазму до діяльності - це сам ентузіазм. Такі люди шукають творчих завдань, люблять учитися та демонструють високу гордість, від добре виконаної роботи, проявляють нев'янучу енергію робити усе ще краще. Люди з подібною енергією часто виглядають незадоволеними існуючим станом речей і постійно запитують у себе: «Чому все робиться саме так, а не навпаки?». Вони прагнуть застосовувати нові підходи до своєї роботи.
Наприклад, менеджер однієї косметичної фірми, був незадоволений фактами очікування до двох тижнів звітів про результати продажів від продавців. Тому, він розшукав автоматизовану телефонну систему, котра щодня в 17:00 дзвонила продавцям та автоінформатор нагадував їм здати персональні звіти - скільки контактів, дзвінків і продаж вони здійснили за поточний день. Ця система скоротила час подачі звітів від кількох тижнів до декількох годин.
Дана історія ілюструє дві спільні риси людей, що мотивовані прагненням досягнень. Вони завжди піднімають планку результативності і прагнуть вести облік. Досягнувши бажаної результативності, такі люди у процесі формування звітів про виконану роботу спонукають керівництво «підняти планку». Звичайно, працівники, що поєднують у собі самоусвідомленість та внутрішню мотивацію знають свої межі доступного, але вони ніколи не сприймають цілі, які дуже легко досягти.
Люди, що прагнуть робити краще хочуть мати можливість відстежувати прогрес – свій власний, своїх співробітників, своєї компанії. Вони ведуть облік із використанням зрозумілих і конкретних критеріїв (прибутковість, частка ринку, дохід, собівартість…). Люди із низьким рівнем мотивації до досягнень часто не мають конкретної уяви про результати.
Слід відзначити, що люди із високим рівнем мотивації залишаються оптимістами навіть у ситуаціях, коли результати є нижчими від очікуваних. У таких випадках їх мотивація досягнень поєднується із саморегуляцією, що допомагає перебороти розчарування і депресію, що приходять після невдачі.
Працівників із високим рівнем мотивації також характеризує відданість справі організації. Люди, які люблять свою роботу як таку, почувають себе прихильними і навіть своєрідними власниками своєї організації. Для них відсутні види робіт, які неможливо виконати. Прихильники із великою ймовірністю залишаться в організації, навіть якщо конкуренти будуть спокушати їх більшими заробітками.
Закономірним є те, що мотивація до досягнень призводить до сильного лідерства. Якщо Ви встановлюєте високо планку досягнень для себе, то займаючи відповідну посаду, Ви будете робити теж саме і для організації. Часто, спонукання перевершувати поставлені цілі і вести облік, можуть мати «вірусний характер». Лідери, що володіють цими рисами, часто формують навколо себе команди менеджерів із такими ж рисами. Їх оптимізм та відданість організації, перетворюють лідерство у мистецтво.
