Завдання заг-9

В

Рис. 5.1

читель викладає на столі дитячий кубик і запитує в учня, чи знає він, як називається цей предмет (як правило, дитина відповідає, що це - кубик). Після цього педагог пропонує визначити, скільки сторін (граней) у куба (шість). Далі педагог пропонує учневі розглянути малюнок куба (див.рис. 5.1) і продовжує: “Отже, скільки сторін у куба? (Шість). А скільки їх видно на цьому малюнку? (Три)”. “Покажи верхню сторону (учень показує її олівцем). Покажи нижню сторону куба (її на рисунку не видно). Скільки у куба бічних сторін? (Чотири). Скільки їх видно на рисунку? (Дві). Як їх розмальовано? (У смужку і клітинку)”.

Д

Рис. 5.2.

алі педагог викладає перед учнем рисунок розгортки сторін куба (див.рис.5.2) і пояснює: “На цьому рисунку зображено всі бокові сторони куба: і ті, які видно на рисунку (у смужку і в клітинку), і ті, які не видно - у зірочку і у хвилясті лінії“

Потім педагог пропонує дитині знову розглянути макет куба і визначити, яка його грань зникне (у смужку), і яка з’явиться (у хвилясті лінії), якщо куб повернути ліворуч. Після виконання цього завдання педагог пропонує дитині визначити наступну сторону, що зникне (у клітинку) і з’явиться (у крапки) і т.п.

Шкала оцінювання:

Кількість вірно визначених граней куба	Оцінка
4	5
3	4
2	3
1	2
0	1

Завдання заг-10

Педагог виставляє на столі перед дитиною іграшковий телефонний апарат і пропонує подзвонити додому або до мами на роботу і поговорити з нею.

Шкала оцінювання:

Типи відповідей	Оцінка
Правильне самостійне виконання завдання	5
Виконання завдання за допомогою педагога:
Педагог пропонує подзвонити мамі і задає ситуацію натяком: “Можна подзвонити мамі, можливо, вона скоро прийде за тобою. Можливо купила щось смачне”.	4
Педагог спонукає питанням учня сказати про те, що відповідала мама і підказує, про що у неї запитали (без формулювання відповіді мами: “Запитай, вона скоро прийде? Що сказала мама? Що купила?”	3
Педагог підказує формулювання питань, спонукає відповідати за маму: “Скажи: Мама, ти скоро прийдеш за мною? А вона що сказала?”…	2
Завдання невиконано	1

5.2.2. Діагностика рівнів розвитку у дітей з пмр лінгвістичних здібностей

У науковій літературі лінгвістичні здібності (ЛЗ) трактуються як індивідуально-психологічні здібності особистості, що сприяють оволодінню знаннями, уміннями та навичками в галузі мови і мовлення та їх використанню в практичній мовленнєвій діяльності.

Для визначення рівня сформованості ЛЗ у молодших школярів з ПМР використовують спеціальну методику, що охоплює ті складові мовлення (лексику, фонетику, граматику), стан розвитку яких визначає успішне засвоєння рідної мови як навчального предмета. Цей діагностичний комплекс складається з трьох субтестів, що вміщують одинадцять діагностичних завдань та одинадцять завдань для по­глибленого вивчення.

Перший субтест – розрізнення та вибору фонем – вміщує шість основних і шість поглиблених завдань. Перше з основних завдань спрямовується на оцінку фонематичного сприймання, друге – стану фонематичних уявлень; третє і четверте – стану сформованості фонематичного аналізу; п’яте – звуко-буквеного аналізу; шосте – стану розвитку фонематичного синтезу.

Другий субтест – звуко-буквеного кодування і декодування – вміщує три основних і два поглиблених завдання. За їх допомогою вивчається рівень розвитку в учнів саме тих навчальних здібностей, які забезпечують як правильне співвідношення виділеної із слова фонеми із зоровим образом букви, так і відокремлення цієї букви від усіх інших, особливо схожих за накресленням. З цією метою підібрано завдання для вивчення стану зорового сприйняття, уявлення, аналізу та синтезу. При цьому в завдання цілеспрямовано включено той матеріал, який також дозволяє певною мірою оцінити ступінь сформованості у дитини оптико-просторових уявлень, що є однією з найбільш вагомих передумов розрізнення та засвоєння букв.

Метою застосування ІІІ субтесту – смислового сприймання і розуміння мовлення (вміщує три основних і три поглиблених завдання) – є виявлення рівня сформованості в дитини лексико-граматичної будови мовлення: морфологічних, синтаксичних узагальнень, обсягу словника. Спеціально розроблені завдання дозволяють визначати, якими ЛЗ учень володіє для реалізації переведення внутрішнього смислу в лексичні, морфологічні та синтаксичні одиниці мовлення (в слова і фрази).

Також спеціально розроблено завдання для визначення ступеня сформованості у дитини вміння спостерігати, аналізувати та узагальнювати мовні явища, розуміти і вірно використовувати мовленнєву одиницю (слово). Особливості сформованості граматичної будови мовлення визначаються за допомогою завдань, спрямованих на виявлення рівня здібності встановлювати синтаксичні зв’язки у реченні, сформованості рівня спрямованості дитини на морфологічний та синтаксичний аналіз слів у реченні, наявності смислового здогаду, що спирається на уявлення про закономірності мови, на відчуття мови. Рівень розвитку сприймання речень (поверхневий і глибинний) та стану сформованості зв’язного мовлення визначається за допомогою спеціально підібраних завдань.

Розкриємо зміст і методику діагностичних завдань, спрямованих на визначення рівня розвитку ЛЗ.