- •1. Поняття та предмет мПрП.
- •2. Поняття та види джерел мПрП
- •3. Національні джерела мПрП
- •4. Національне законодавство як джерело мПрП
- •5. Судова та арбітражна практика як джерело мПрП
- •6. Міжнародні джерела мПрП
- •7. Звичай як джерело мПрП
- •8. Особливості міжнародного договору як джерела мПрП.
- •10. Органи уніфікації у МпрП
- •2 Форми органів уніфікації норм права:
- •11. Форми застосування наслідків процесу уніфікації в мПрП.
- •9. Сутність прямого (уніфікованого) методу правового регулювання у мПрП.
- •12. Обставини, що обумовлюють необхідність застосування прямого методу правового регулювання мПрП.
- •13. Переваги прямого методу регулювання відносин у мПрП
- •14. Колізійний метод правового регулювання мПрП.
- •15. Колізійна норма та її побудова.
- •16. Типи колізійних прив’язок (формул прикріплення).
- •17. Принцип автономії волі. Обмеження, що покладаються на його дію в сучасному мПрП.
- •18. «Гнучке» колізійне регулювання. Обставини, що обумовлюють необхідність застосування даного колізійного принципу.
- •19. Процедура застосування колізійних норм
- •20. Знаходження та встановлення змісту норм застосовного іноземного права.
- •22. Первинна та вторинна кваліфікація в МпрП
- •23. Знаходження та встановлення змісту норм застосовного іноземного права.
- •24. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави.
- •2 Види зворотного відсилання:
- •25. Застереження про публічний порядок.
- •26. Обхід закону в мПрП.
- •27. Взаємність і правові режими в мПрП.
- •2 Види взаємності:
- •2) Режим найбільшого сприяння
- •28. Фізичні особи як як суб’єкти мПрП.
- •29. Правовий статус іноземних громадян у мПрП.
- •30. Правовий статус біженця за сучасним мПрП.
- •31. Юридичні особи як суб’єкти мПрП. Національність юридичної особи.
- •32. Критерії встановлення національності юридичної особи за сучасним мПрП.
- •33. Специфічні види юридичних осіб у мПрП.
- •34. Держава як суб’єкт мПрП.
- •35. Інститут права власності в мПрП.
- •36. Класифікація речей в сучасному мПрП.
- •37. Колізійні питання права власності.
- •38. Іноземні інвестиції в мПрП.
- •39. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •40. Міжнародний інвестиційний клімат і його складові.
- •41. Поняття зовнішньоторговельного контракту.
- •42. Право, що підлягає застосуванню до контрактів.
- •43. Колізійні питання форм контрактів
- •44. Колізійні питання змісту контрактів.
- •45.Віденська конв-я про міжнар. Куп-продаж товарів та її значення у суч-му мПрП
- •46.Ризики,що пов*яз. З уклад. Контрактів.Види застереж.Що включ. До контрактів.
- •47.Загальні особливості «неназваних» контрактів.
- •48.Договір франчайзингу та його види.
- •49.Юр.Зміст договору франчайзингу.Його принципова відмінність від інших видів договорів.
- •50.Міжнар. Лізинг.Поняття та види.
- •51.Юр.Конструкція договору лізингу.Права та зобов*язання сторін за цим договором.
- •52.Поняття та види міжнар. Факторингу.
- •53.Правове регулюв.Питань,пов*яз. З використанням «неназваних» контрактів.
- •54.Агентсяка угода.Повноваження агентів,види зазначених повноважень.
- •55. Види агентів та їх правовий статус.
- •56.Правове регулюв. Агентських угод.
- •57. Особливості та види міжнародних перевезень.
- •58. Міжнародні залізничні перевезення.
- •59. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •60. Міжнародні повітряні перевезення.
- •61. Міжнародні морські перевезення.
- •62.Особливості міжнар.Розрахунків.
- •63.Міжнар переказ коштів і його правове регулювання.
- •64.Міжн.Акредитив і його види.Правове регул.Акредитивної форми розрахунків.
- •65.Розрах.За інкасовим дорученням.Правове регул.Цієї форми міжнар. Розрахунків.
- •66.Міжнар.Розрахунки із застосув.Векселів і розрахункових чеків.
- •67. Колізійні питання деліктних зобов’язань.
- •68. Міжнародно-правове регулювання деліктної відповідальності.
- •69. Поняття «абсолютної» вини та підстави звільнення від відповідальності передбачені цим інститутом.
- •70. Укладення шлюбу за мПрП.
- •71. Особисті майнові та немайнові відносини подружжя.
- •72. Недійсність шлюбу та його припинення у мПрП.
- •73. Правовідносини між батьками та дітьми у мПрП.
- •74. Правовідносини з опіки та піклування у мПрП
- •75. Осн. Колізійні питання пов*яз. Зі спадкуванням.
- •76. Правове регулюв. Спадкових відносин.
- •1. На універсальному рівні можна назвати такі конвенції:
- •3. Питанням успадкування присвячена книга шоста чинного цк України.
- •77. Визначення кола спадкоемців у суч. МПрП.
- •78. Перехід спадщини до держави.
- •79. Колізійні норми речового права за законодавством України.
- •80. Колізійні норми зобов’язального права за законодавством України.
- •81. Гнучке колізійне регулювання за зу 23.06.2005.
- •83. Укладення шлюбу за законом від 23.06.2005 та його правові наслідки.
- •84. Припинення шлюбу та визнання його недійсним за законом 23.06.2005.
- •85. Міжнародне усиновлення за правом України.
- •86. Колізійні норми щодо спадкування в Україні.
- •87. Визначення права, що підлягає застосуванню за українським законодавством.
- •88. Застереження про публічний порядок в праві України.
- •90. Особистий закон юридичної особи за правом України.
43. Колізійні питання форм контрактів
У разі визнання контракту недійсним у зв'язку з недотриманням форми всі інші можливі колізійні питання втрачають будь-який інтерес.
1) Перше колізійне питання форми контактів – якому праву вона підпорядковується. Форма контакту визначається за правилом місця укладення угоди (locus formam regit actum). Але бувають випадки коли договір укладається «між відсутніми» (зовнішньоторговельної угоди укладені за допомогою телетайпу, факсу, телефону).
У таких випадках застосування принципу locus regit actum стає неможливим у зв’язку з відсутністю єдиного місця укладення угода.
У національних законодавствах склалися різні види вирішення цього питання:
В одних країнах в таких випадках використовують такий різновид зазначеного принципу місця укладення угоди як місце вчинення «останньої дії» - дії без якої сам контракт вважається неможливим (неіснуючим).
Зокрема, у праві США, Великобританії, Японії цим місцем вважається місце, з якого направлено акцепт (тобто, згода з отриманою раніше пропозицією щодо укладення контракту - офертою) – концепція «поштової скриньки». В інших державах місцем останньої дії вважається місце, в якому оферент отримав згоду контрагента (акцепт) на укладення контракту. Таким чином це колізійне питання остаточно в МПрП ще не вирішене.
За ЦК Укр. укладення договору відбувається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною і він вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Причому договір є укладеним в місці проживання фіз.. особи або за місцезнаходженням юр. особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо ін. не встановлено договором.
2) Другим колізійним питанням форми контракту є питання про письмову форму договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
Загальним правилом в цьому питанні є положення Віденської конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» (1980), за якою не вимагається, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався в письмовій формі або підпорядковувався іншій вимозі щодо форми (до форми договору не висувається жодних вимог).
Не всі держави дотримуються цієї вимоги. Віденська конвенція вирішує це питання, шляхом надання дозволу договірній державі, законодавство якої вимагає, щоб договори купівлі-продажу були укладені або підтверджені в письмовій формі, в будь-який час зробити заяву про те, щоб договір купівлі-продажу, його зміна чи припинення за згодою сторін або оферта, акцепт чи будь-яке інше вираження наміру здійснювалися в письмові формі, якщо хоча б одна із сторін має своє комерційне підприємство в цій державі.
Це колізійне питання здебільшого вирішується шляхом встановлення в національному законодавстві вимоги лише простої письмової форми, за якою, наприклад, контракт, укладений за допомогою телетайпу або факсу, задовольняє письмовій формі.
Коли до контрактів ставиться вимога специфічної форми (в Укр. – договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Ця норма має імперативний характер і недотримання їх вимог призводить до нікчемності договору).
Юридичне значення нікчемного договору полягає в тому, що кожна сторона зобов'язана повернути ін. все отримане за угодою, а коли неможливо повернути отримане, то відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності угоди не встановлені законом.
