50.Міжнар. Лізинг.Поняття та види.

Міжнародний лізинг - договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, коли майно чи платежі перетинають державні кордони. М. л. здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.

За договором лізингу (договором фінансової оренди) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей. Орендодавець в цьому випадку не несе відповідальності за вибір предмета оренди і продавця.

Види: операційний (експлуатаційний) та фінансовий (інвестиційний) . Операційний здійсн. На підставі 2-х договорів - договір купівлі-продажу товарів та договір оренди (власне лізингу) за яким зазначене обладнання надається промисловій фірмі для подальшого використання. Особливостями фінансового лізингу є те,що в ньому беруть участь не 2,а 3 сторони : фірма,що виготовляє обладнання; лізингова фірма (корпорація) ; фірма-користувач відповідного обладнання.

Фін. Лізинг використ. Виключно у сфері підприємн. Діяльності. Цей договір завжди є відплатним,бо в ньому беруть участь професійні учасники торг. Обороту. У лізингових відносинах лізингодавцями виступають лише фін. Корпорації, банки чи їх філії, кредитні. Страхові та інші установи, які мають для цього відповідні фін. Можливості.

Міжнародний фін. Лізинг регулюється Оттавською конвенцією 1988 р.

51.Юр.Конструкція договору лізингу.Права та зобов*язання сторін за цим договором.

Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є:

предмет лізингу;

строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

розмір лізингових платежів;

інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про фінансовий лізинг (ст.6) м. Київ, 16 грудня 1997 року N 723/97- ВР (див. текст) ( Доповнено згідно із Законом N 1381-ІV від 11.12.2003 )

"Права й обов'язки сторін" лізингового договору передбачаються обов'язки лізингодавця: - підписати договір купівлі-продажу з фірмою-постачальником на узгоджених комерційних і технічних умовах; - відправити постачальнику розпорядження про поставку об'єкта угоди. Лізингоодержувач має право після повідомлення постачальника про готовність об'єкта до поставки оглянути його і перевірити комплектність. Він зобов'язаний підписати протокол прийому після введення об'єкта в експлуатацію. Після підписання даного протоколу лізингодавець звільняється від будь-якої відповідальності перед лізингоодержувачем, поскільки останній сам собі підібрав об'єкт угоди і його постачальника. Лізингоодержувач повинен: 1) прийняти всі права лізингодавця по відношенню до постачальника і звільнити його від усіх зв'язаних з цим витрат; 2) провести прийом об'єкта лізингової угоди, здійснити за свій рахунок монтаж і введення обладнання в експлуатацію; 3) при виявленні недоліків, їх перелік вказується в протоколі приймання і повідомляється лізингодавцю, який повинен вимагати від постачальника їх усунення. Лізингоодержувач проводить за свій рахунок технічне обслуговування обладнання і необхідний ремонт, виплачує всі податки, що сплачуються в країні відповідно до лізингового контракту. В статті ''Лізингові платежі" вказується їх склад, розмір, спосіб, форма і періодичність виплат, а також метод визначення лізингових платежів за згодою сторін. Лізингові платежі являють собою виплати лізингодавцю. що проводяться лізингоодержувачем за надане йому право користування майном.