- •1. Поняття та предмет мПрП.
- •2. Поняття та види джерел мПрП
- •3. Національні джерела мПрП
- •4. Національне законодавство як джерело мПрП
- •5. Судова та арбітражна практика як джерело мПрП
- •6. Міжнародні джерела мПрП
- •7. Звичай як джерело мПрП
- •8. Особливості міжнародного договору як джерела мПрП.
- •10. Органи уніфікації у МпрП
- •2 Форми органів уніфікації норм права:
- •11. Форми застосування наслідків процесу уніфікації в мПрП.
- •9. Сутність прямого (уніфікованого) методу правового регулювання у мПрП.
- •12. Обставини, що обумовлюють необхідність застосування прямого методу правового регулювання мПрП.
- •13. Переваги прямого методу регулювання відносин у мПрП
- •14. Колізійний метод правового регулювання мПрП.
- •15. Колізійна норма та її побудова.
- •16. Типи колізійних прив’язок (формул прикріплення).
- •17. Принцип автономії волі. Обмеження, що покладаються на його дію в сучасному мПрП.
- •18. «Гнучке» колізійне регулювання. Обставини, що обумовлюють необхідність застосування даного колізійного принципу.
- •19. Процедура застосування колізійних норм
- •20. Знаходження та встановлення змісту норм застосовного іноземного права.
- •22. Первинна та вторинна кваліфікація в МпрП
- •23. Знаходження та встановлення змісту норм застосовного іноземного права.
- •24. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави.
- •2 Види зворотного відсилання:
- •25. Застереження про публічний порядок.
- •26. Обхід закону в мПрП.
- •27. Взаємність і правові режими в мПрП.
- •2 Види взаємності:
- •2) Режим найбільшого сприяння
- •28. Фізичні особи як як суб’єкти мПрП.
- •29. Правовий статус іноземних громадян у мПрП.
- •30. Правовий статус біженця за сучасним мПрП.
- •31. Юридичні особи як суб’єкти мПрП. Національність юридичної особи.
- •32. Критерії встановлення національності юридичної особи за сучасним мПрП.
- •33. Специфічні види юридичних осіб у мПрП.
- •34. Держава як суб’єкт мПрП.
- •35. Інститут права власності в мПрП.
- •36. Класифікація речей в сучасному мПрП.
- •37. Колізійні питання права власності.
- •38. Іноземні інвестиції в мПрП.
- •39. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •40. Міжнародний інвестиційний клімат і його складові.
- •41. Поняття зовнішньоторговельного контракту.
- •42. Право, що підлягає застосуванню до контрактів.
- •43. Колізійні питання форм контрактів
- •44. Колізійні питання змісту контрактів.
- •45.Віденська конв-я про міжнар. Куп-продаж товарів та її значення у суч-му мПрП
- •46.Ризики,що пов*яз. З уклад. Контрактів.Види застереж.Що включ. До контрактів.
- •47.Загальні особливості «неназваних» контрактів.
- •48.Договір франчайзингу та його види.
- •49.Юр.Зміст договору франчайзингу.Його принципова відмінність від інших видів договорів.
- •50.Міжнар. Лізинг.Поняття та види.
- •51.Юр.Конструкція договору лізингу.Права та зобов*язання сторін за цим договором.
- •52.Поняття та види міжнар. Факторингу.
- •53.Правове регулюв.Питань,пов*яз. З використанням «неназваних» контрактів.
- •54.Агентсяка угода.Повноваження агентів,види зазначених повноважень.
- •55. Види агентів та їх правовий статус.
- •56.Правове регулюв. Агентських угод.
- •57. Особливості та види міжнародних перевезень.
- •58. Міжнародні залізничні перевезення.
- •59. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •60. Міжнародні повітряні перевезення.
- •61. Міжнародні морські перевезення.
- •62.Особливості міжнар.Розрахунків.
- •63.Міжнар переказ коштів і його правове регулювання.
- •64.Міжн.Акредитив і його види.Правове регул.Акредитивної форми розрахунків.
- •65.Розрах.За інкасовим дорученням.Правове регул.Цієї форми міжнар. Розрахунків.
- •66.Міжнар.Розрахунки із застосув.Векселів і розрахункових чеків.
- •67. Колізійні питання деліктних зобов’язань.
- •68. Міжнародно-правове регулювання деліктної відповідальності.
- •69. Поняття «абсолютної» вини та підстави звільнення від відповідальності передбачені цим інститутом.
- •70. Укладення шлюбу за мПрП.
- •71. Особисті майнові та немайнові відносини подружжя.
- •72. Недійсність шлюбу та його припинення у мПрП.
- •73. Правовідносини між батьками та дітьми у мПрП.
- •74. Правовідносини з опіки та піклування у мПрП
- •75. Осн. Колізійні питання пов*яз. Зі спадкуванням.
- •76. Правове регулюв. Спадкових відносин.
- •1. На універсальному рівні можна назвати такі конвенції:
- •3. Питанням успадкування присвячена книга шоста чинного цк України.
- •77. Визначення кола спадкоемців у суч. МПрП.
- •78. Перехід спадщини до держави.
- •79. Колізійні норми речового права за законодавством України.
- •80. Колізійні норми зобов’язального права за законодавством України.
- •81. Гнучке колізійне регулювання за зу 23.06.2005.
- •83. Укладення шлюбу за законом від 23.06.2005 та його правові наслідки.
- •84. Припинення шлюбу та визнання його недійсним за законом 23.06.2005.
- •85. Міжнародне усиновлення за правом України.
- •86. Колізійні норми щодо спадкування в Україні.
- •87. Визначення права, що підлягає застосуванню за українським законодавством.
- •88. Застереження про публічний порядок в праві України.
- •90. Особистий закон юридичної особи за правом України.
85. Міжнародне усиновлення за правом України.
Взагалі у розділі VI Сімейного кодексу України, який має назву «Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства» запроваджена вкрай складна класифікація як усиновлювачів, так і усиновлюваних. Це випадки, коли:
2.1. Має місце усиновлення громадянином України дитини, яка теж є громадянином України, але проживає за межами України. Це усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України. Хоча у такому випадку не зазначено право, якому це усиновлення підкоряється, є всі підстави вважати, що ним буде право України.
2.2. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, якщо усиновлювач не є громадянином України.
Для такого усиновлення точно не зазначено орган, який його здійснює. Проте вказано, що для такого усиновлення потрібен дозвіл Центру з усиновлення дітей. Наскільки можна зрозуміти законодавця, мова йде про Центр з усиновлення дітей при спеціально уповноваженому центральному органові виконавчої влади в галузі освіти.
2.3. Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснене у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина.
Тут ситуація стає ще більш складною. У законі сказано, що таке усиновлення «є дійсним за умови попереднього одержання дозволу Центру з усиновлення дітей». Якби мова йшла про визнання в Україні рішення відповідного органу іноземної держави, ще можна було б висувати подібну вимогу. Але обумовлення у такий спосіб недійсності зазначеного рішення компетентного іноземного органу, який приймає його за принципом lex fori, може бути розціненим відповідною державою як втручання в її внутрішні справи або як недружній акт.
2.4. Усиновлення в Україні дитини, яка є громадянином України.
Таке усиновлення здійснюється на загальних підставах, встановлених гл. 18 цього Кодексу, з урахуванням таких спеціальних правил:
- дитина повинна перебувати не менш як один рік на обліку у Центрі з усиновлення дітей (якщо усиновлювач є родичем дитини або дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, усиновлення може бути здійснено до спливу цього строку);
- дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо протягом одного року з моменту взяття її на облік у Центрі з усиновлення дітей не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти під опіку чи піклування до себе в сім'ю;
- переважне право на усиновлення дитини - громадянина України мають іноземці, які є родичами дитини або громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги;
- на усиновлення дитини іноземцем потрібна згода Центру з усиновлення дітей, і воно проводиться за умови забезпечення дитині прав в обсязі не меншому, ніж це встановлено законами України.
За усиновленою дитиною зберігається громадянство України до досягнення нею вісімнадцяти років.
2.5. Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.
2.6. Усиновлення іноземцем дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства здійснюється в Україні відповідно до законів України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
Незважаючи на подібну ретельність правового регулювання усиновлення, законом, тим не менш, не встановлено правило усиновлення громадянином України дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства, коли така особа проживає за кордоном. Можливо, законодавець керувався при цьому міркуванням, за яким подібні ситуації не є реальними.
3. Законодавцем сформульовано загальне правило, згідно з яким, за відсутності міжнародного договору України про надання правової допомоги з державою громадянства усиновлювача, якщо усиновлювач постійно в Україні не проживає, але здійснив усиновлення, останнє не є таємним. Більш того, якщо діти усиновлені іноземцями і проживають за кордоном, відповідна консульська установа за дорученням МЗС України веде облік цих дітей і здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав до досягнення ними вісімнадцяти років, порядок здійснення якого встановлюється Кабінетом Міністрів України1.
