§ 2. Розірвання шлюбу органом рацСу

Сімейний кодекс (статті 106 і 107) передбачає такі випадки розірвання шлюбу органом РАЦСу:

1) за заявою чоловіка і дружини, які не мають дітей (ч. 1 ст. 106). Уявляється, що це положення може тлумачитись не­однаково на відміну від положення ст. 41 КпШС, відповідно до якої цей орган міг розривати шлюб між дружиною та чо­ловіком, які не мали неповнолітніх дітей. Так, 3. Ромовська вважає, що ч. 1 ст. 106 СК стосується осіб, які не мають спільних дітей, тих, діти яких досягли повноліття¹. На наш погляд, поняття "дитина" і "діти" є неоднозначними. Згідно з ч. 1 ст. 6 СК правовий статус дитини має особа до досяг­нення нею повноліття. Діти ж можуть бути як повнолітніми,

¹ Див.: Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К., 2003. — С 224.

212

213

так і неповнолітніми. Тому треба вважати, що справжній смисл ч. 1 ст. 106 СК є вужчим за його буквальне тлумачення. Адже з неї випливає, що правом розірвання шлюбу в органі РАЦСу наділені дружина і чоловік, які не мають неповнолітніх дітей;

2) за заявою одного з подружжя, якщо другий з них визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, засуджений за вчинення зло­чину до позбавлення волі на строк не менш як три роки (ч. 1 ст. 107).

Реєстрація розірвання шлюбу, передбачена ч. 1 ст. 106 СК, здійснюється за наявності письмової заяви, в якій має бути зафіксована взаємна згода подружжя на це, й за відсутності у них дітей. У такому разі оформлення розлучення і видача под­ружжю Свідоцтва про розірвання шлюбу провадяться на під­ставі постанови органу РАЦСу після спливу одного місяця від дня подання заяви. Цей строк встановлено для того, щоб запо­бігти розлученню під впливом нетривалої сварки. У разі при­мирення дружини і чоловіка протягом цього періоду вони ма­ють право відкликати свою заяву.

Реєстрація розірвання шлюбу за заявою подружжя передбачає особисту присутність кожного з них. Водночас така реєстрація може бути проведена за відсутності одного з подружжя, якщо він через поважну причину (тяжка хвороба, тривале відряд­ження, проживання у віддаленій місцевості тощо) не може з'яви­тися до органу РАЦСу. Однак при цьому від імені цієї особи має бути подана заява про її згоду на розлучення з проханням розірвати шлюб без неї.

Для розірвання шлюбу органом РАЦСу необхідно також, щоб у подружжя не було спільних неповнолітніх дітей. До дітей за походженням прирівнюються діти, усиновлені чолові­ком і дружиною. Наявність в одного з подружжя неповноліт­ньої дитини, батьком або усиновлювачем якої не є другий з них (наприклад, дитини від попереднього шлюбу або позашлюб­ної), не є перешкодою до розірвання шлюбу.

Реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем про­живання подружжя або одного з них. Якщо дружина і чоловік через поважну причину не можуть з'явитися до органу РАЦСу у визначений день, реєстрація на їх прохання переноситься на інший день. Однак строк такого перенесення не може переви­щувати одного року від дня подання заяви. Якщо ж причина неявки визнана неповажною, а бажання дружини і чоловіка розірвати шлюб не змінилося, вони можуть подати до органу РАЦСу нову заяву. При цьому цей орган знову призначає місячний строк для реєстрації розірвання шлюбу.

214

Орган РАЦСу не з'ясовує причин розлучення, не є його обов'язком й примирення подружжя.

За реєстрацію розірвання шлюбу обома або одним з под­ружжя (за домовленістю між ними) сплачується державне мито у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Після цього їм видається Свідоцтво про розірвання шлюбу, а також проставляється штамп у паспорті або іншому документі, що посвідчує особу.

До компетенції органу РАЦСу не належить вирішення спо­рів, що виникають між подружжям у зв'язку з розірванням шлюбу. Так, згідно з ч. З ст. 106 СК шлюб розривається неза­лежно від наявності між дружиною та чоловіком майнового спору (щодо набутого за час шлюбу майна, надання утримання тощо). Будь-який майновий спір має вирішуватися у судовому порядку.

Стаття 107 СК передбачає підстави розірвання шлюбу органом РАЦСу за заявою одного з подружжя. Однією з таких підстав є визнання судом другого з подружжя безвісно відсутнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦК фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Такі справи розглядаються судом за місцем про­живання позивача (другого з подружжя). У заяві має бути зазначено, з якою метою заявнику треба визнати конкретну особу безвісно відсутньою, наведено факти, що свідчать про її безвісну відсутність, або вказано на обставини, які були загроз­ливими для цієї особи, чи ті, що дозволяють припускати її загибель внаслідок нещасного випадку.

Рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, яке набрало чинності, ще не свідчить про припи­нення шлюбу між ними. Воно є підставою для розірвання шлюбу органом РАЦСу за заявою одного з подружжя. Копія рішення або виписка з нього додається до заяви ініціатора розірвання шлюбу.

Якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явила­ся або якщо одержано відомості про її місцеперебування, суд за її місцеперебуванням або суд, який постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за її заявою чи за заявою іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнан­ня особи безвісно відсутньою (ст. 45 ЦК). Шлюб такої особи поновлюється у разі подання спільної з колишнім чоловіком або колишньою дружиною заяви і за умови, що ніхто з них не уклав нового шлюбу.

215

Другою підставою розірвання шлюбу органом РАЦСу за заявою одного з подружжя є визнання судом другого з них недієздатним. Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хро­нічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання такої особи недієздатною передбачений гл. 34 ЦПК.

Після набрання чинності рішенням суду про визнання особи недієздатною будь-які її дії не мають юридичного значення і не породжують жодних правових наслідків. Від імені недієз­датної особи правочини вчиняє її опікун.

До заяви про розірвання шлюбу додається копія рішення суду про визнання другого з подружжя недієздатним або випис­ка з нього. У заяві зазначається адреса опікуна. При одержанні такої заяви орган РАЦСу звертається до опікуна з запитом про наявність між подружжям спору, пов'язаного з дітьми або майном. Строк для відповіді на запит не повинен перевищувати одного місяця. При одержанні відповіді про відсутність спору або неодержанні її протягом встановленого у повідомленні повторного строку орган РАЦСу реєструє розірвання шлюбу.

Третьою підставою розірвання шлюбу органом РАЦСу за заявою одного з подружжя є засудження другого з них за вчинення ним злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки. Воно провадиться лише у тому разі, якщо засудже­ний відбуває покарання у кримінально-виконавчій установі.

До заяви про розірвання шлюбу додається копія вироку суду або виписка з нього. У заяві має зазначатись адреса того з подружжя, хто перебуває у кримінально-виконавчій установі. При одержанні такої заяви орган РАЦСу сповіщає про це за­судженого і встановлює строк для відповіді з приводу наяв­ності або відсутності між подружжям спору щодо дітей. Строк для відповіді не повинен перевищувати одного місяця. У разі одержання відповіді про відсутність спору або неодержання її протягом встановленого у повідомленні повторного строку орган РАЦСу реєструє розірвання шлюбу.

Якщо той з подружжя, хто перебуває у кримінально-виконав­чій установі, порушить спір щодо дітей, розірвання шлюбу провадиться у судовому порядку.