§ 3. Припинення опіки, піклування над дитиною

Згідно зі ст. 250 СК опіка, піклування над дитиною при­пиняється у випадках, встановлених ЦК. А відповідно до ч. 1 ст. 75 ЦК орган опіки та піклування звільняє особу від повно­важень опікуна або піклувальника за її заявою. Опікуни та піклувальники, як вже зазначалося, призначаються лише за їх згодою. Тому продовження опіки та піклування всупереч волі опікуна, піклувальника недоцільне. Заява особи про звільнен­ня її від повноважень опікуна або піклувальника має бути розглянута органом опіки та піклування протягом одного міся­ця. У п. 5.1 Правил опіки та піклування передбачено, що опі­куни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та піклуван­ня за місцем проживання підопічного визнає, що це прохання зумовлене поважною причиною. Згідно з ч. 1 ст. 75 ЦК особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до вине­сення рішення про звільнення її від цього чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування (ч. 2 ст. 75 ЦК). Рішення цього органу про відмо­ву у задоволенні такої заяви відповідно до статей 55 і 124 Конституції може бути оскаржене до суду.

Частина 3 ст. 75 ЦК передбачає, що за заявою органу опіки

378

та піклування суд може звільнити особу від повноважень опіку­на або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'яз­ків, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК підставою припинення опіки є передача за рішенням органу опіки та піклування малолітньої особи батькам (усиновлювачам). Це пов'язано з тим, що згідно з ч. 2 ст. 243 СК і ст. 58 ЦК вона встановлюється над малоліт­ньою дитиною, яка позбавлена батьківського піклування. Під­ставою припинення опіки є також досягнення підопічним 14 років. При цьому особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього (ч. 2 ст. 76 ЦК). Відповідно до ч. З ст. 76 ЦК опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною. При цьому підставою для прийняття органом опіки та піклування рішення про припинення опіки є рішення суду про поновлення дієздатності фізичної особи, що набрало чинності (ч. 4 ст. 260 ЦПК). Пункт 5.4 Правил опіки та піклування встановлює також, що опіка припиняється у разі смерті опікуна або підопічного без рішення органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 77 ЦК піклування припиняється у разі: 1) досягнення фізичною особою повноліття; 2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи; 3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, дієздатність якої була обмежена. В усіх цих випадках піклування припиняється незалежно від поведінки піклувальника.

Як відомо, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізични­ми особами, дієздатність яких обмежена. Тому при досягненні фізичною особою повноліття або при набутті нею до досяг­нення 18 років повної цивільної дієздатності підстави для про­довження піклування припиняються. Поновлення дієздатності особи, дієздатність якої була обмежена, відбувається за рішенням суду (ч. 2 ст. 260 ЦПК), що є підставою для прийняття орга­ном опіки та піклування рішення про припинення піклування (ч. 4 ст. 260 ЦПК). Згідно з п. 5.5 Правил опіки та піклування піклування припиняється також у разі смерті підопічного або піклувальника. У такому разі немає потреби у рішенні органу опіки та піклування.

379