- •Сімейне право України Підручник
- •Розділ і загальні положення
- •Поняття, предмет, метод, функції та принципи сімейного права україни
- •§ 2. Сімейно-правовий метод регулювання суспільних відносин
- •§ 3. Функції сімейного права
- •§ 4. Принципи сімейного права
- •Глава 2
- •Глава 4 сімейні правовідносини
- •§ 1. Поняття сім'ї у соціологічному та юридичному розумінні
- •§ 2. Поняття та особливості сімейних правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти, об'єкти і зміст сімейних правовідносин
- •§ 4. Виникнення, зміна і припинення сімейних правовідносин
- •§ 5. Споріднення і свояцтво, їх юридичне значення
- •§ 6. Акти цивільного стану
- •§ 7. Здійснення сімейних прав
- •§ 8. Позовна давність у сімейному праві
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття шлюбу та умови його укладення
- •§ 2. Порядок укладення шлюбу
- •Глава 6 недійсність шлюбу
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика
- •§ 2. Види особистих немаинових прав та обов'язків подружжя
- •Глава 8
- •§ 1. Правовий режим майна дружини, чоловіка
- •§ 2. Право спільної сумісної власності подружжя
- •§ 3. Правовий режим роздільного майна подружжя
- •§ 4. Припинення спільної сумісної власності подружжя
- •§ 5. Відповідальність подружжя за особистими та спільними боргами
- •§ 6. Правовий режим майна фактичного подружжя
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття аліментних зобов'язань
- •§ 2. Загальні підстави виникнення аліментних зобов'язань
- •§ 3. Аліментні зобов'язання колишнього подружжя
- •§ 4. Способи й розмір надання утримання одним із подружжя другому
- •§ 5. Припинення, позбавлення або обмеження строком права на утримання одного з подружжя
- •§ 6. Спеціальні підстави стягнення аліментів
- •§ 7. Припинення права на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина
- •§ 8. Право на утримання фактичного подружжя
- •Глава 10 шлюбний договір
- •§ 1. Поняття шлюбного договору
- •§ 2. Укладення і зміст шлюбного договору
- •§ 3. Строк дії, зміна умов, припинення та визнання шлюбного договору недійсним
- •Глава 11 припинення шлюбу
- •§ 1. Поняття та підстави припинення шлюбу
- •§ 2. Розірвання шлюбу органом рацСу
- •§ 3. Розірвання шлюбу за рішенням суду
- •§ 4. Момент припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу
- •Глава 12
- •§ 1. Загальні підстави виникнення правовідносин між батьками і дітьми
- •§ 2. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
- •§ 3. Оспорювання батьківства, материнства
- •Глава 13
- •§ 1. Загальна характеристика особистих
- •§ 2. Характеристика окремих особистих немайнових прав та обов'язків батьків
- •§ 3. Права та обов'язки неповнолітніх батьків
- •§ 4. Спори щодо дитини
- •§ 5. Обов'язок дитини, повнолітніх доньки і сина піклуватися про батьків
- •Глава 14
- •§ 1. Підстави, порядок і наслідки позбавлення батьківських прав
- •§ 2. Підстави та порядок поновлення батьківських прав
- •§ 3. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
- •Глава 15 права батьків та дітей на майно
- •Глава 16
- •§ 1. Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання
- •§ 2. Способи виконання батьками
- •§ 3. Обов'язки батьків, пов'язані з їх участю у додаткових витратах на дитину
- •§ 4. Припинення суб'єктивного права дитини на аліменти
- •§ 5. Визначення заборгованості за аліментами
- •§ 6. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей
- •§ 7. Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання
- •Глава 17
- •Глава 18
- •§ 1. Аліментні зобов'язання баби, діда, прабаби, прадіда, внуків і правнуків
- •§ 2. Аліментні правовідносини між братами і сестрами
- •§ 3. Аліментні зобов'язання мачухи, вітчима, падчерки, пасинка
- •§ 5. Розмір аліментів, що стягуються з інших
- •Глава 19 усиновлення
- •§ 1. Поняття та значення усиновлення
- •§ 2. Умови усиновлення
- •§ 3. Облік дітей, які можуть бути усиновлені
- •§ 4. Облік осіб, які бажають усиновити дитину
- •§ 5. Порядок усиновлення
- •§ 6. Таємниця усиновлення
- •§ 7. Правові наслідки усиновлення
- •§ 8. Визнання усиновлення недійсним. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним
- •§ 9. Скасування усиновлення. Правові наслідки скасування усиновлення
- •§ 10. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
- •Глава 20 опіка та піклування
- •§ 1. Поняття опіки та піклування.
- •§ 2. Права та обов'язки опікуна,
- •§ 3. Припинення опіки, піклування над дитиною
- •Глава 21 патронат над дітьми
- •§ 1. Реєстрація та розірвання шлюбу громадян України з іноземцями та шлюбу
- •§ 2. Усиновлення дітей, які є громадянами
- •§ 3. Встановлення опіки, піклування над
- •§ 4. Застосування в Україні законів іноземних держав та міжнародних договорів
- •04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.
§ 6. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей
Згідно зі ст. 198 СК батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати. Таким чином, ця правова норма встановлює підстави виникнення аліментного зобов'язання між зазначеними особами.
Аліментне зобов'язання щодо утримання батьками своїх повнолітніх дітей, яке належить до аліментних зобов'язань першої черги, — це правовідношення, підставою виникнення якого є такі юридичні факти: 1) родинний зв'язок між батьками й дітьми або усиновлення останніх; 2) непрацездатність повнолітніх дочки, сина; 3) потреба повнолітніх дочки, сина у матеріальній допомозі (одержанні аліментів); 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Сукупність наведених вище юридичних фактів утворює юридичний склад, необхідний і достатній для виникнення зазначе-
298
ного аліментного зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих фактів аліментне зобов'язання щодо утримання батьками своїх повнолітніх дочки, сина не виникає.
Родинний зв'язок між батьками й дітьми визначається відповідно до правил, встановлених нормами 12 і 18 глав СК. Непрацездатність одержувача аліментів встановлюється за медичними критеріями (він має бути визнаний у встановленому законом порядку інвалідом І, 11 чи III групи незалежно від того, коли настала його непрацездатність — до чи після досягнення ним повноліття) або за віковими ознаками (одержувач аліментів має досягти встановленого законом пенсійного віку).
Потреба у матеріальній допомозі означає брак коштів, необхідних для підтримання нормальної життєдіяльності особи. Уявляється, що потреба повнолітніх дочки, сина у матеріальній допомозі має визначатися згідно з прожитковим мінімумом, встановленим законом. Тому з урахуванням закріпленого у ч. 1 ст. 10 СК положення про можливість застосування аналогії закону до сімейних відносин, не врегульованих цим Кодексом, при визначенні потреби у матеріальній допомозі треба виходити з критеріїв, закріплених у ч. 4 ст. 75 СК.
Таким чином, повнолітні непрацездатні дочка, син можуть бути визнані такими, що потребують матеріальної допомоги, у тому разі, якщо їх заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи не відповідають прожитковому мінімуму, встановленому законом.
Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх дочки, сина є наявність у них матеріальної можливості надавати їм матеріальну допомогу. Отже, якщо суд встановить, що заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи батьків є нижчими від встановленого законом прожиткового мінімуму, на них не може бути покладено обов'язок надавати матеріальну допомогу їх повнолітнім непрацездатним дочці, сину.
Аліменти повнолітнім непрацездатним дочці, сину, які потребують матеріальної допомоги, у разі визнання їх інвалідами І, II чи III групи присуджуються на строк інвалідності, а непрацездатним за віком — довічно.
За злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання повнолітніх дітей, які перебувають на утриманні батьків, останні притягаються до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК. Новелою сімейного законодавства є закріплення у ньому (ст. 199 СК) обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.
299
Аліментні зобов'язання між батьками та їх повнолітніми дочкою, сином, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги — це правовідношення, підставою виникнення якого є сукупність таких юридичних фактів: 1) продовження навчання дочкою, сином після досягнення ними повноліття; 2) недосяг-нення дочкою, сином 23 років; 3) потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Сукупність цих фактів утворює юридичний склад, необхідний і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання. У разі відсутності хоча б одного з наведених вище фактів аліментне зобов'язання, пов'язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчатися, не виникає.
Так, для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання повнолітні дочка, син, які продовжують навчатися, повинні потребувати матеріальної допомоги. Тому суд, розглядаючи позов про стягнення аліментів, зобов'язаний ретельно перевіряти цю обставину. Якщо буде, наприклад, встановлено, що син навчається у вищому навчальному закладі заочно, однак ніде не працює, але має можливість влаштуватися на роботу, потреба у наданні йому матеріальної допомоги може бути поставлена під сумнів. При визначенні суми матеріальної допомоги, що має надаватися батьками їх повнолітнім дочці, сину, які продовжують навчатися, повинна враховуватись вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його розташування1.
Згідно з ч. 2 ст. 199 СК право на утримання припиняється у разі припинення дочкою, сином навчання (наприклад, у зв'язку з закінченням строку навчання у навчальному закладі, припиненням навчання у зв'язку з наданням академічної відпустки, відрахуванням з навчального закладу через академічну заборгованість тощо).
Відповідно до ч. З ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживають дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчатися. Це положення навряд чи можна визнати правильним, оскільки батьки не є законними представниками своїх повнолітніх дітей і тому не мають права пред'являти позов про стягнення аліментів на них.
1 Див.: Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К., 2003. - С 395.
300
У ст. 200 СК закріплені правила визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. Згідно з нею суд визначає цей розмір у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням стану здоров'я і матеріального становища одержувача і платника аліментів; наявності у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів, що мають стягуватись з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, другим із подружжя, а також їх повнолітніми дітьми. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 182 СК він виходить з того, що розмір аліментів на одну дитину за жодних умов не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Оскільки аліментне зобов'язання, пов'язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, з урахуванням підстав, наведених у статтях 198 і 199 СК, належить до аліментних зобов'язань першої черги, у ст. 201 СК закріплені положення про те, що до відносин, пов'язаних з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, застосовуються норми сімейного законодавства про відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника (ст. 187 СК); про укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину (ст. 189); про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (ст. 190); про час, з якого присуджуються аліменти на дитину (ст. 191); про зміну розміру аліментів (ст. 192 СК).
Крім того, до відносин між батьками та їх повнолітніми дочкою, сином, пов'язаних з наданням останнім утримання, застосовуються норми про стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за ними (ст. 194 СК); про визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) платника аліментів (ст. 195); про відповідальність за прострочення сплати аліментів (ст. 196); про встановлення строку сплати заборгованості за аліментами і звільнення від неї (ст. 197 СК).
