Розділ 1 • Онтологія

Через це виникає проблема вияснення біологічного та соціального простору й часу. Біологічний час — це дослідження в організмах так званих «біоло­гічних годинників» — механізмів, які керують реакціями організмів, їхньою функціональною поведінкою. Завдяки такому механізму в організмі закріп­люються ритми природного середовища.

Біологічний час незворотний. Але, як і фізичний, він виявляє тісний зв'язок із біологічним простором. Тобто змістовність часу та простору тут зростає, як і їхня роль у формуванні біологічних процесів. Фізичний час і простір — це вимір діяльності людини в природних макропроцесах, що має велике зна­чення для координації відносин людини та суспільства.

Не менше значення має біологічний час для використання власного біо­логічного годинника в гармонізації існування з ритмами природи, контролі внутрішніх ритмів нашого організму, його біологічних резервів та потенціалу. Оволодіння можливостями біологічного часу — це шлях до здоров'я, бадьорості, довголіття, до природи.

Соціальний час і простір охоплюють найважливіші сфери буття людей — їх суб'єктивний світ, соціальні зв'язки, історичну та культурну творчість тощо. Не фізичний (астрономічно-календарний), а соціальний час і простір регулю­ють цілеспрямовану діяльність людини, її духовний світ. Соціальні час і простір — це внутрішня «міра зрілості» соціально-історичних спільнот — класу, нації, народності тощо, їх взаємин, засобів побудови структур соціального буття, власного досвіду соціальних суб'єктів, людства в цілому.

________________________________________________________________

Важлива функція соціального часу та простору полягає у створенні та збереженні національної культури. Соціальний час «пронизує» витвори культури та мистецтва, знаряддя виробництва, переходи з потенціальної форми до актуальної через діяльність наступних поколінь. Соціальний час «вимірюється» такими «одиницями», як історична епоха, життя конкретної нації, покоління, індивіда. Він — цілісність минулого, теперішнього і май­бутнього. Соціальний час плине з різною швидкістю: чим більше людей залучається до історичної діяльності, тим швидшим виявляється хід історії, зміна соціального простору і часу.

_________________________________________________________________

Загальні властивості соціального часу: поліритмічність (різні суспільні проце­си відбуваються з різною швидкістю); єдність минулого, теперішнього і майбут­нього; детермінація минулим або майбутнім тощо. Загальні властивості соціального простору — відсутність «тривимірності» (соціальні час і простір вимірюються смисловими, функціональними відношеннями речей і людей, комунікативно-інформаційними «одиницями» тощо); багатошаровість (соціальні час і простір мають «внутрішні» та «зовнішні» вирішення; зв'язок із природним простором тощо). Крім того, це зв'язок з робочим і вільним часом, географічним простором.

Соціальний, «людський» час як носій гуманістичних тенденцій, культур­них детермінант людського спілкування не лише між індивідами, але й між

235