28. Структура правової системи.

Структура правової системи — стійка єдність елементів правової системи та їх постійних зв'язків, що забезпечують її правову цілісність.

Як складне правове явище, правова система містить у собі головні конструктивні і похідні елементи, за допомогою яких досягаються кінцеві цілі правового регулювання. Ці елементи структуруються в її підсистеми, що розкривають динаміку правової системи в цілому.

Структура правової системи, що складається з підсистем, виражених через власні елементи:

1) інституціональна — суб'єктний склад: індивідуальні і колективні (суб'єкти права), включаючи державу, соціальні спільності та ін. суб'єкти права;

2) нормативна (регулятивна) — правові норми і принципи, об'єктивовані в нормативно-правових актах, правових прецедентах, нормативно-правових договорах, правових звичаях та ін.;

3) ідеологічна (доктринальна) — сукупність уявлень про правові норми і принципи, що характеризують ступінь усвідомленості правомірної поведінки суб'єктів права, вступу їх у правовідносини, юридичну діяльність — праворозуміння; правові ідеї, концепції; правосвідомість і правова культура;

4) функціональна (соціологічна) — сукупність причинно-наслідкових зв'язків між суб'єктами права, що виникають у процесі їх юридичної діяльності: правореалізація, правозастосування, правовідносини, правомірна поведінка, юридична практика — через них відбуваються дія норм права в соціальному середовищі, визначається режим функціонування правової системи як частини соціальної системи;

5) комунікативна — закономірності взаємовідносин між взаємодіючими і взаємозумовленими підсистемами, що відсутні у них в ізольованому стані: інтегральні (підсумовуючі) зв'язки між інституціональною, регулятивною, ідеологічною, функціональною правовими підсистемами. Внаслідок того, що кожна із самостійних частин правової системи суспільства має власну структуру, свої принципи організації і діяльності — їх комунікативність виражається у нерозривному зв'язку норм; органів, що їх приймають; концепцій, покладених у їх основу; процедур їх прийняття і застосування; зв'язки правової системи в цілому з політичною, економічною й іншими системами суспільства — системами звичаїв, норовів, традицій; зв'язки з міждержавними регіонально-континентальними правовими системами (у Європі — ЄС, РЄ). Саме внутрішньосистемні зв'язки і відносини на національному і міжнародному рівнях перетворюють сукупність елементів у систему, що має властивості єдності і цілісності. Результатом дії комунікативної підсистеми є законність і правопорядок.

Таким чином, поняття «правова система» має узагальнюючий характер, містить у собі основні, найбільш активні спеціальні і загальні правові засоби (наприклад, правопорушення не входять до складу правової системи, а є частиною правової реальності); характеризується зв'язками між ними, що виникають завдяки суб'єктам права.

29. Типи (сім'ї) правових систем світу.

Правові системи світу можна класифікувати:

За ступенем їх релігійної підвладності — світські і релігійні.

За ступенем відособленості права від інших соціальних норм (релігійних, моральних, політичних) — від диференційовані та невід диференційованим.

За станом об'єднання подібних правових систем у правові сім 7 (типи):

1. Романо-германський тип (сім'я) правових систем (країни континентальної Європи — Італія, Франція, Іспанія, Португалія, ФРН, Австрія, Швейцарія та ін.).

У межах цього типу (сім'ї) правових систем виділяють два підтипи, або дві правові групи:

• романська (Франція, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Італія, Португалія, Іспанія. Ведучою в цій групі є національна правова система Франції);

• германська, або центральноєвропейська (ФРН, Австрія, Швейцарія та ін. Ведучою в цій групі є національна правова система ФРН).

2. Англо-американський тип (сім'я) правових систем (Англія, Ірландія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою — колишні колонії Британської імперії (нині 36 країн є членами Британської Співдружності) та ін.).

Усередині англо-американського типу (сім'ї) правових систем розрізняють два підтипи, або дві групи:

• англійське загальне право (Англія);

• американське право (США).

Окрім того, поділ англо-американського типу (сім'ї) правових систем можливий на дві групи:

• європейське загальне право (Англія, Ірландія);

• позаєвропейське загальне право (США, Канада та ін.).

Право кожної країни поза Європою одержало широку автономію в межах англо-американського типу (сім'ї) правових систем.

3. Змішаний (конвергентний, або дуалістичний) тип (сім'я) правових систем виник на стику двох класичних сімей правових систем: романо-германської і англо-американської та має специфічні риси.

У межах цього типу (сім'ї) можна виділити такі групи:

• скандинавська (північноєвропейська) група (Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія);

• латиноамериканська (Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі та ін.).