2. Героїчний епос античності. Поеми Гомера „Іліада” й „Одіссея”. Розвиток гомерівської традиції в „Енеїді” Вергілія. Вивчення героїчного епосу античності в шкільному курсі літератури.

Епос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Давній героїчний епос - це розповіді про подвиги легендарних предків, про подорожі й незвичайні пригоди, у яких виявляються розум і кмітливість героїв, їх мужність і героїзм. Епос бере початок із фольклору й об'єднує героїчні народні пісні, сказання, поеми.

Герої давнього епосу - для сучасних поколінь приклад служіння батьківщині, народові. Твори народного епосу благотворно впливають на розвиток культури і літератури народів світу.

Гомер — легендарний давньогрецький поет, який вважається автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу. В античності Гомеру приписувалося авторство й інших творів. Сукупність проблем, пов'язаних з особою Гомера і його відношенням до «Іліади» та «Одіссеї», про час виникнення, склад і взаємозв'язок окремих частин цих поем становлять знамените не тільки в порівняльному літературознавстві, а й у всій науці про античний світ «Гомерівське питання».

Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»

Сучасні вчені не дійшли згоди щодо авторства поем. Дехто вважає, що Гомер — справжнє ім'я автора цих творів, їм заперечують ті, хто переконаний, що поеми створені мандрівними аедами, котрі об'єднали свої твори в один. Питання авторства «Іліади» та «Одіссеї» (т. зв. гомерівське питання) до сих пір не з'ясоване.

«Іліада» розповідає про останній, десятий, рік Троянської війни, коли відбулися найдраматичніші події. Найхоробріший воїн ахейців — Ахілл, посварившись з Агамемноном, відмовився від участі у битвах. Без нього та його війська ахейці значно поступалися силою троянцям. Вони зазнавали однієї поразки за іншою. В одній із битв, у двобої з Гектором — найхоробрішим з троянців, загинув друг Ахілла — Патрокл. Від тяжкої втрати Ахілл ледь не збожеволів. Щоб помститися за його смерть, він вступає у бій і вбиває Гектора. Прив'язавши до колісниці тіло ворога, тягне його у свій табір. Уночі до його намету потай приходить батько Гектора—троянський цар Пріам, який благає повернути тіло сина. Ахілл зглянувся на прохання царя і батька. Наступного дня троянці та ахейці ховали своїх героїв. На цьому «Іліада» закінчується.

«Одіссея» розповідає про мандри одного з учасників війни — Одіссея. Долаючи всілякі перешкоди та зазнаючи численних пригод, Одіссей прагне дістатися до рідної Ітаки, де його чекають дружина Пенелопа та син Телемак, який був ще немовлям, коли батько відправився на війну. Багато небезпечних випробувань чекало ще на Одіссея, поки він дістався до рідної землі.

Поеми Гомера містять цінні відомості про різні сторони життя стародавніх греків у період від Троянської війни і до VIII ст. до н.е. Тому часи з XI по IX ст. до н.е. називають «гомерівським періодом».

Поеми Гомера залишаються не тільки високохудожніми літературними творами, але й цінними історичними джерелами.

Найвидатніший твір римського поета Вергілія - «Енеїда», епічна поема в дванадцяти книгах, її герой - троянець Еней, за міфом, син Анхіса й богині Венери.

Задумана як римська паралель до гомерівських «Іліади» й «Одіссеї» разом узятих, Вергілієва епопея чітко поділяється на дві симетричні частини, з яких кожна складається з шести книг: шість перших книг містять розповідь про блукання Енея, нагадуючи римську «Одіссею», а друга половина (книги VII-XII) - опис боїв в Італії,- це нібито римська «Іліада».