- •1. Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зк
- •2. Предмет кпзк
- •3. Предмет і метод правового регул-ня в кпзк
- •4. Принципи кпзк
- •5. Система основних інститутів кпзк
- •6. Конституційно-правові норми в зк – характеристика
- •7. Конституційні правовідносини
- •8. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •4. Церква.
- •10. Держава, як суб’єкт конституційних прав у зк
- •11. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин
- •12. Конституційна відповідальність в зк
- •13. Поняття і види джерел кпзк
- •14. Юридичні властивості конституцій зк
- •15. Класифікація конституцій зк і їх внутрішня структура
- •16. Основні риси і особливості конституцій, прийнятих після другої світової війни в зк
- •7. Змінено понятійний апарат конституцій.
- •17. Порядок розробки і прийняття конституцій у зк
- •18. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції в зк
- •19. Конституційні закони, як джерела кпзк
- •20. Органічні закони, як джерела кпзк
- •21. Судові прецеденти, як джерела кпзк
- •22. Доктрина – як джерело кпзк
- •23. Звичай, як джерело кпзк
- •24. Принципи правового статусу особи в зк
- •25. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •26. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •27. Особисті права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •28. Політичні права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •29. Соціально-економічні права громадян (підданих) у зк
- •30. Види гарантій конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •31. Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян (підданих)
- •32. Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зк
- •33. Порядок набуття громадянства (підданства)
- •34. Порядок втрати громадянства (підданства)
- •35. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації
- •36. Правові гарантії громадянства (підданства)
- •37. Інститут омбудсмана
- •38. Поняття суспільного ладу в зк
- •39. Форма правління в зк, та її різновиди
- •40. Монархія як форма правління та її різновиди
- •41. Дуалістична монархія та її ознаки
- •42. Республіка, як форма правління в зк та її різновиди
- •43. Ознаки республіканської форми правління
- •44. Президентська республіка в зк
- •45. Парламентська республіка та її ознаки
- •46. Форми державного устрою в зк
- •2. Складну д.:
- •48. Унітарна форма державного устрою в зк та її ознаки
- •49. Принципи федералізму в зк
- •50. Сучасні теорії федералізму
- •51. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки
- •52. Правове положення суб’єктів федерації
- •53. Політичні режими в зк
- •54. Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зк
- •55. Демократичний вид політичного режиму – поняття, ознаки, суть
- •56. Референдум і плебісцит
- •57. Поняття і суть виборчого права в зк
- •58. Принципи виборчого права в зк
- •59. Виборчі системи в зк
- •60. Виборчі цензи
- •61. Мажоритарна виборча система в зк
- •62. Пропорційна виборча система в зк
- •63. Партії і конституційний механізм державної влади
- •64. Партійні системи в зк
- •65. Юридична інституціалізація політичних партій в зк
- •66. Основні функції політичних партій зк
- •67. Контроль за діяльністю політичних партій
- •68. Принципи розподілу функцій влади в зк
- •69. Місце і роль парламенту в системі верховної влади зк
- •70. Структура парламентів і порядок формування їх палат в зк
- •71. Законодавчий процес в парламентах зк
- •72. Правов. Статус депутата парламенту в зк
- •73. Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження
- •74. Судові повноваження парламенту в зк
- •75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк
- •76. Відповідальність парламентів і депутатів
- •77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк
- •78.Правове положення президента в республіках
- •79. Компетенція глави держави в зк
- •81. Відповідальність глави держави в зк
- •82. Порядок формування, структура урядів та їх компетенція в зк
- •83. Конституційний і фактичний статус уряду в зк
- •84. Глава Уряду в зк
- •85. Правова природа контрасигнування
- •86. Конституційна та судова відповідальність уряду та його членів
- •87. Повноваження органів конституційного контролю
- •88. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зк
- •89. Юридичні наслідки актів конституційного контролю
- •90. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів в зк
- •91. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зк
- •92. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування
- •93. Повноваження органів місцевого самоврядування в зк
- •94.Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування
- •95. Конституційна і судова відповідальність
- •96. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
- •97. Правове положення адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави
- •98. Індемнітет в зарубіжних країнах
- •99. Поняття судової влади в зк
- •100. Ознаки англосакської та європейської (континентальної) моделі судової систми
- •101. Системи суддів загальної юрисдикції та адміністративна юстиція
- •102. Органи, що допомагають судовій системі
- •103. Принципи судоустрою
- •104. Принципи та гарантії судочинства
- •105. Статус суддів
- •1.Основи конституційного права Франції
- •1. (2) Основи конституційного права Франції
- •2. Основи конституційного права Німеччи
- •3. Основи конституційного права Великобританії
- •4. Основи конституційного права Італії
- •5. Основи конституційного права Чехії
- •6. Основи конституційного права Росії
- •7. Основи конституційного права сша
- •8. Основи конституційного права Канади
- •9. Основи конституційного права Японії
- •10. Основи конституційного права Китаю
- •11. Основи конституційного права Бразілії
- •12. Основи конституційного права Індії
- •13. Основи конституційного права Польщі
2. Складну д.:
а). федерація – складна (союзна) Д., до складу якої входять декілька державних утворень (суб’єктів) федерації, що володіють суверенітетом (США, Росія, ФРН):
- федерація, заснована на договорі, суб’єкти якої – суверенні держави, що зберігають за собою значний обсяг повноважень, аж до права виходу зі складу федерації;
- федерація, заснована на автономії, суб’єкти якої – державні утворення, що не мають ознак суверенітету, але мають певну самостійність щодо вирішення питань місцевого значення.
Є централізовані (Індія), децентралізовані (США)
Симетричні – рівноправні (Німеччина, ОАЕ), асиметричні – різний правовий статус (США, Індія, Росія)
б). конфедерація – союз держав, які об’єднані для досягнення певних цілей одним або декількома органами при збереженні в інших питаннях повної самостійності (через стан конфедерації пройшли США, Нідерланди; зараз є Швейцарія).
47. Основні ознаки унітарної держави
проста (унітарна) Д. – єдина централізована Д., територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету
Основні ознаки унітарної держави
=до її складу не входять державні утворення, що мають суверенітет;
=вона має єдину систему державних органів;
=існує єдина К. і єдина система законодавства; і судова система
=єдине громадянство; державна символіка
=у міжнародних стосунках вона виступає як єдиний представник одноособово.
амін. територ. одиниці не можуть мати будь-яку самостійність
– більшість держав світу); (Греція Великобритані, Франція, Італія, Швеція, Норвегія)
Адміністративно-територіальний поділ: області, провінції, губернаторства, департаменти, які поділяються на райони, повіти, округи
Вони мають автономії з різним ступенем самостійності: = адміністрат.територіальні автономії (область Іспанії), національно-територіальна автономія (Гренландія в Данії), національно-державна автономія (Каракалпацька республіка в Узбекистані)
Унітарні держави з точки зору організації публічної влади поділяють на
централізовані – не існує органів, які вправі вирішувати самостійно місцеві питання, функції влади на місцях здійснюють призначені вищою владою адміністратори (окремі країни тропічної Африки)
децентралізовані – існує конституційний розподіл повноважень між центральною владою і територіальними одиницями (Італія)
48. Унітарна форма державного устрою в зк та її ознаки
Д., територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету
Основні ознаки унітарної держави
=до її складу не входять державні утворення, що мають суверенітет;
=вона має єдину систему державних органів;
=існує єдина К. і єдина система законодавства; і судова система
=єдине громадянство; державна символіка
=у міжнародних стосунках вона виступає як єдиний представник одноособово.
амін. територ. одиниці не можуть мати будь-яку самостійність
– більшість держав світу); (Греція Великобритані, Франція, Італія, Швеція, Норвегія)
Адміністративно-територіальний поділ: області, провінції, губернаторства, департаменти, які поділяються на райони, повіти, округи
Вони мають автономії з різним ступенем самостійності: = адміністрат.територіальні автономії (область Іспанії), національно-територіальна автономія (Гренландія в Данії), національно-державна автономія (Каракалпацька республіка в Узбекистані)
Унітарні держави з точки зору організації публічної влади поділяють на
централізовані – не існує органів, які вправі вирішувати самостійно місцеві питання, функції влади на місцях здійснюють призначені вищою владою адміністратори (окремі країни тропічної Африки)
децентралізовані – існує конституційний розподіл повноважень між центральною владою і територіальними одиницями (Італія)
Усе це ускладнює визначення такого явища, як автономія. Зазвичай автономія супроводжує унітарну форму державного устрою і за таких умов розглядається як засіб децентралізації. За своєю юридичною природою автономія є самоврядуванням населення на частині території держави, що зазвичай хар-ся наданням органам автономії законодавчих повноважень з питань місцевого значення.
