- •1. Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зк
- •2. Предмет кпзк
- •3. Предмет і метод правового регул-ня в кпзк
- •4. Принципи кпзк
- •5. Система основних інститутів кпзк
- •6. Конституційно-правові норми в зк – характеристика
- •7. Конституційні правовідносини
- •8. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •4. Церква.
- •10. Держава, як суб’єкт конституційних прав у зк
- •11. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин
- •12. Конституційна відповідальність в зк
- •13. Поняття і види джерел кпзк
- •14. Юридичні властивості конституцій зк
- •15. Класифікація конституцій зк і їх внутрішня структура
- •16. Основні риси і особливості конституцій, прийнятих після другої світової війни в зк
- •7. Змінено понятійний апарат конституцій.
- •17. Порядок розробки і прийняття конституцій у зк
- •18. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції в зк
- •19. Конституційні закони, як джерела кпзк
- •20. Органічні закони, як джерела кпзк
- •21. Судові прецеденти, як джерела кпзк
- •22. Доктрина – як джерело кпзк
- •23. Звичай, як джерело кпзк
- •24. Принципи правового статусу особи в зк
- •25. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •26. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •27. Особисті права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •28. Політичні права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •29. Соціально-економічні права громадян (підданих) у зк
- •30. Види гарантій конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •31. Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян (підданих)
- •32. Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зк
- •33. Порядок набуття громадянства (підданства)
- •34. Порядок втрати громадянства (підданства)
- •35. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації
- •36. Правові гарантії громадянства (підданства)
- •37. Інститут омбудсмана
- •38. Поняття суспільного ладу в зк
- •39. Форма правління в зк, та її різновиди
- •40. Монархія як форма правління та її різновиди
- •41. Дуалістична монархія та її ознаки
- •42. Республіка, як форма правління в зк та її різновиди
- •43. Ознаки республіканської форми правління
- •44. Президентська республіка в зк
- •45. Парламентська республіка та її ознаки
- •46. Форми державного устрою в зк
- •2. Складну д.:
- •48. Унітарна форма державного устрою в зк та її ознаки
- •49. Принципи федералізму в зк
- •50. Сучасні теорії федералізму
- •51. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки
- •52. Правове положення суб’єктів федерації
- •53. Політичні режими в зк
- •54. Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зк
- •55. Демократичний вид політичного режиму – поняття, ознаки, суть
- •56. Референдум і плебісцит
- •57. Поняття і суть виборчого права в зк
- •58. Принципи виборчого права в зк
- •59. Виборчі системи в зк
- •60. Виборчі цензи
- •61. Мажоритарна виборча система в зк
- •62. Пропорційна виборча система в зк
- •63. Партії і конституційний механізм державної влади
- •64. Партійні системи в зк
- •65. Юридична інституціалізація політичних партій в зк
- •66. Основні функції політичних партій зк
- •67. Контроль за діяльністю політичних партій
- •68. Принципи розподілу функцій влади в зк
- •69. Місце і роль парламенту в системі верховної влади зк
- •70. Структура парламентів і порядок формування їх палат в зк
- •71. Законодавчий процес в парламентах зк
- •72. Правов. Статус депутата парламенту в зк
- •73. Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження
- •74. Судові повноваження парламенту в зк
- •75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк
- •76. Відповідальність парламентів і депутатів
- •77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк
- •78.Правове положення президента в республіках
- •79. Компетенція глави держави в зк
- •81. Відповідальність глави держави в зк
- •82. Порядок формування, структура урядів та їх компетенція в зк
- •83. Конституційний і фактичний статус уряду в зк
- •84. Глава Уряду в зк
- •85. Правова природа контрасигнування
- •86. Конституційна та судова відповідальність уряду та його членів
- •87. Повноваження органів конституційного контролю
- •88. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зк
- •89. Юридичні наслідки актів конституційного контролю
- •90. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів в зк
- •91. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зк
- •92. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування
- •93. Повноваження органів місцевого самоврядування в зк
- •94.Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування
- •95. Конституційна і судова відповідальність
- •96. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
- •97. Правове положення адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави
- •98. Індемнітет в зарубіжних країнах
- •99. Поняття судової влади в зк
- •100. Ознаки англосакської та європейської (континентальної) моделі судової систми
- •101. Системи суддів загальної юрисдикції та адміністративна юстиція
- •102. Органи, що допомагають судовій системі
- •103. Принципи судоустрою
- •104. Принципи та гарантії судочинства
- •105. Статус суддів
- •1.Основи конституційного права Франції
- •1. (2) Основи конституційного права Франції
- •2. Основи конституційного права Німеччи
- •3. Основи конституційного права Великобританії
- •4. Основи конституційного права Італії
- •5. Основи конституційного права Чехії
- •6. Основи конституційного права Росії
- •7. Основи конституційного права сша
- •8. Основи конституційного права Канади
- •9. Основи конституційного права Японії
- •10. Основи конституційного права Китаю
- •11. Основи конституційного права Бразілії
- •12. Основи конституційного права Індії
- •13. Основи конституційного права Польщі
75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк
Форми контролю:
= порушення питання у представницькому органі про довіру уряду, результатом чого може бути його відставка.
= резолюція осуду
= запитання депутатів, звернені до глави уряду або окремих міністрів (усні й письмові згідно встановленої процедури) Визначений певний час на відповідь (через 30 днів Бельгія, Франція).
= інтерпеляція– це сформульована одним або групою депутатів і подана в письмовій формі вимога до окремого міністра чи глави уряду дати пояснення з приводу конкретних дій або з питань загальної політики. На відміну від звичайних депутатських запитань, вносяться тільки в нижні палати, перед якими уряди несуть відповідальність.
Парламентська практика Великобританії та інших англомовних країн не знає процедури інтерпеляції, тут є пропозиція – це проект резолюції, в якій визначається позиція нижньої палати з певного питання.
= робота омбудсмана – спеціальної посадової особи, до компетенції якої входить розгляд скарг громадян на діяльність органів влади та посадових осіб.
= регулярні обговорення звітів Уряду (Швейцарія), проведення «Днів Урядів», «Парламентських слухань»
= робота постійних, спеціальних та слідчих комісій (комітетів) парламенту. При цьому такий контроль тією чи іншою мірою притаманний практиці всіх розвинутих країн, незалежно від форми державного правління.
= в деяких країнах встановлено порядок, за яким уряд щороку повинен звітувати перед парламентом про загальний фінансовий стан та реалізацію урядом державного бюджету. Однак більш прийнятим є інший порядок, за яким відповідна інф-я передається урядом постійній комісії з фінансово-бюджетних питань.
76. Відповідальність парламентів і депутатів
Парламент і депутати також за свою роботу несуть відповідальність. Наслідком її може бути достроковий розпуск парламенту.
Підставою для цього можу бути неприйняття бюджету (Польща), багаторазове відхилення кандидатури Прем’єр-міністра (Швеція), неможливість сформувати парламентську більшість – коаліційний уряд (Болгарія), неприйняття першочергових законопроектів (Чехія).
Право розпуску парламенту чи його нижньої палати має глава держави чи уряду але у виняткових випадках. (Італія, Британія)
Верхні палати. як правило, не можуть ними розпускатися.
В деяких країнах це неможливо взагалі , термін дії повноважень депутатів незмінний (США, Мексика, Куба)
Можливий саморозпуск парламенту при кваліфікованій згоді 2/3 голосів (Польща)
Водночас розпуск чи саморозпуск неможливі в останні місяці повноважень глави держави, при виконанні парламентом функцій в умовах надзвичайного стану, двічі протягом одного строку повноважень глави держави.
77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк
Глава держави - юридична категорія, що визначає посадову особу або орган, що займає вище місце в системі органів держави та здійснює функції представництва держави в цілому.
В більшості країн функції глави Д. виконує один орган, це залежить від форми правління Д (Президент або монарх), виняток - колегіальний орган як глава держави – уряд (Швейцарія).
Юридичні форми глави Д.:
1.одноосібний монарх, що успадковує свою посаду (Вб, Бельгія, Японія);
2. одноосібний монарх, який призначається своєю сім’єю правлячої династії (Саудівська Аравія);
3. одноосібний монарх федеративної держави, обраний на певний період суб’єктами даної федерації (ОАЕ);
4. одноосібний президент, що обирається парламентом, народом або представницькою колегією на визначений термін (США, Індія);
5. вищий колегіальний орган, вибраний парламентом на визначений термін;
6. глава уряду, який здійснює ф-ії глави Д. (Німеччина);
7. генерал-губернатор – представник британського монарха в країнах-домініонах Британії (Австралія, Канада);
8. одноосібний або колегіальний глава Д., який узурпує владу на певний час (безстроково або довічно).
Глава Д. відповідно до свого статусу може входити до законодавчої і виконавчої влади (Індія), тільки виконавчої влади (США), не входити в жодну з гілок влади, взагалі може мати не визначений юридичний статус по відношенню до гілок влади.
Політична роль глави Д. іноді формується в К. і полягає: = в повноваженнях стежити за дотриманням К.; = в забезпеченні нормального функціонування публічної влади; = в забезпеченні спадкоємності Д. (правонаступництва); = він є гарантом національної незалежності, цілісності Д. і дотримання міжнародних договорів; =- є символом єдності і постійності.
