75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк

Форми контролю:

= порушення питання у представницькому органі про довіру уряду, результатом чого може бути його відставка.

= резолюція осуду

= запитання депутатів, звернені до глави уряду або окремих міністрів (усні й письмові згідно встановленої процедури) Визначений певний час на відповідь (через 30 днів Бельгія, Франція).

= інтерпеляція– це сформульована одним або групою депутатів і подана в письмовій формі вимога до окремого міністра чи глави уряду дати пояснення з приводу конкретних дій або з питань загальної політики. На відміну від звичайних депутатських запитань, вносяться тільки в нижні палати, перед якими уряди несуть відповідальність.

Парламентська практика Великобританії та інших англомовних країн не знає процедури інтерпеляції, тут є пропозиція – це проект резолюції, в якій визначається позиція нижньої палати з певного питання.

= робота омбудсмана – спеціальної посадової особи, до компетенції якої входить розгляд скарг громадян на діяльність органів влади та посадових осіб.

= регулярні обговорення звітів Уряду (Швейцарія), проведення «Днів Урядів», «Парламентських слухань»

= робота постійних, спеціальних та слідчих комісій (комітетів) парламенту. При цьому такий контроль тією чи іншою мірою притаманний практиці всіх розвинутих країн, незалежно від форми державного правління.

= в деяких країнах встановлено порядок, за яким уряд щороку повинен звітувати перед парламентом про загальний фінансовий стан та реалізацію урядом державного бюджету. Однак більш прийнятим є інший порядок, за яким відповідна інф-я передається урядом постійній комісії з фінансово-бюджетних питань.

76. Відповідальність парламентів і депутатів

Парламент і депутати також за свою роботу несуть відповідальність. Наслідком її може бути достроковий розпуск парламенту.

Підставою для цього можу бути неприйняття бюджету (Польща), багаторазове відхилення кандидатури Прем’єр-міністра (Швеція), неможливість сформувати парламентську більшість – коаліційний уряд (Болгарія), неприйняття першочергових законопроектів (Чехія).

Право розпуску парламенту чи його нижньої палати має глава держави чи уряду але у виняткових випадках. (Італія, Британія)

Верхні палати. як правило, не можуть ними розпускатися.

В деяких країнах це неможливо взагалі , термін дії повноважень депутатів незмінний (США, Мексика, Куба)

Можливий саморозпуск парламенту при кваліфікованій згоді 2/3 голосів (Польща)

Водночас розпуск чи саморозпуск неможливі в останні місяці повноважень глави держави, при виконанні парламентом функцій в умовах надзвичайного стану, двічі протягом одного строку повноважень глави держави.

77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк

Глава держави - юридична категорія, що визначає посадову особу або орган, що займає вище місце в системі органів держави та здійснює функції представництва держави в цілому.

В більшості країн функції глави Д. виконує один орган, це залежить від форми правління Д (Президент або монарх), виняток - колегіальний орган як глава держави – уряд (Швейцарія).

Юридичні форми глави Д.:

1.одноосібний монарх, що успадковує свою посаду (Вб, Бельгія, Японія);

2. одноосібний монарх, який призначається своєю сім’єю правлячої династії (Саудівська Аравія);

3. одноосібний монарх федеративної держави, обраний на певний період суб’єктами даної федерації (ОАЕ);

4. одноосібний президент, що обирається парламентом, народом або представницькою колегією на визначений термін (США, Індія);

5. вищий колегіальний орган, вибраний парламентом на визначений термін;

6. глава уряду, який здійснює ф-ії глави Д. (Німеччина);

7. генерал-губернатор – представник британського монарха в країнах-домініонах Британії (Австралія, Канада);

8. одноосібний або колегіальний глава Д., який узурпує владу на певний час (безстроково або довічно).

Глава Д. відповідно до свого статусу може входити до законодавчої і виконавчої влади (Індія), тільки виконавчої влади (США), не входити в жодну з гілок влади, взагалі може мати не визначений юридичний статус по відношенню до гілок влади.

Політична роль глави Д. іноді формується в К. і полягає: = в повноваженнях стежити за дотриманням К.; = в забезпеченні нормального функціонування публічної влади; = в забезпеченні спадкоємності Д. (правонаступництва); = він є гарантом національної незалежності, цілісності Д. і дотримання міжнародних договорів; =- є символом єдності і постійності.