- •1. Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зк
- •2. Предмет кпзк
- •3. Предмет і метод правового регул-ня в кпзк
- •4. Принципи кпзк
- •5. Система основних інститутів кпзк
- •6. Конституційно-правові норми в зк – характеристика
- •7. Конституційні правовідносини
- •8. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •4. Церква.
- •10. Держава, як суб’єкт конституційних прав у зк
- •11. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин
- •12. Конституційна відповідальність в зк
- •13. Поняття і види джерел кпзк
- •14. Юридичні властивості конституцій зк
- •15. Класифікація конституцій зк і їх внутрішня структура
- •16. Основні риси і особливості конституцій, прийнятих після другої світової війни в зк
- •7. Змінено понятійний апарат конституцій.
- •17. Порядок розробки і прийняття конституцій у зк
- •18. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції в зк
- •19. Конституційні закони, як джерела кпзк
- •20. Органічні закони, як джерела кпзк
- •21. Судові прецеденти, як джерела кпзк
- •22. Доктрина – як джерело кпзк
- •23. Звичай, як джерело кпзк
- •24. Принципи правового статусу особи в зк
- •25. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •26. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •27. Особисті права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •28. Політичні права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •29. Соціально-економічні права громадян (підданих) у зк
- •30. Види гарантій конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •31. Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян (підданих)
- •32. Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зк
- •33. Порядок набуття громадянства (підданства)
- •34. Порядок втрати громадянства (підданства)
- •35. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації
- •36. Правові гарантії громадянства (підданства)
- •37. Інститут омбудсмана
- •38. Поняття суспільного ладу в зк
- •39. Форма правління в зк, та її різновиди
- •40. Монархія як форма правління та її різновиди
- •41. Дуалістична монархія та її ознаки
- •42. Республіка, як форма правління в зк та її різновиди
- •43. Ознаки республіканської форми правління
- •44. Президентська республіка в зк
- •45. Парламентська республіка та її ознаки
- •46. Форми державного устрою в зк
- •2. Складну д.:
- •48. Унітарна форма державного устрою в зк та її ознаки
- •49. Принципи федералізму в зк
- •50. Сучасні теорії федералізму
- •51. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки
- •52. Правове положення суб’єктів федерації
- •53. Політичні режими в зк
- •54. Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зк
- •55. Демократичний вид політичного режиму – поняття, ознаки, суть
- •56. Референдум і плебісцит
- •57. Поняття і суть виборчого права в зк
- •58. Принципи виборчого права в зк
- •59. Виборчі системи в зк
- •60. Виборчі цензи
- •61. Мажоритарна виборча система в зк
- •62. Пропорційна виборча система в зк
- •63. Партії і конституційний механізм державної влади
- •64. Партійні системи в зк
- •65. Юридична інституціалізація політичних партій в зк
- •66. Основні функції політичних партій зк
- •67. Контроль за діяльністю політичних партій
- •68. Принципи розподілу функцій влади в зк
- •69. Місце і роль парламенту в системі верховної влади зк
- •70. Структура парламентів і порядок формування їх палат в зк
- •71. Законодавчий процес в парламентах зк
- •72. Правов. Статус депутата парламенту в зк
- •73. Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження
- •74. Судові повноваження парламенту в зк
- •75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк
- •76. Відповідальність парламентів і депутатів
- •77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк
- •78.Правове положення президента в республіках
- •79. Компетенція глави держави в зк
- •81. Відповідальність глави держави в зк
- •82. Порядок формування, структура урядів та їх компетенція в зк
- •83. Конституційний і фактичний статус уряду в зк
- •84. Глава Уряду в зк
- •85. Правова природа контрасигнування
- •86. Конституційна та судова відповідальність уряду та його членів
- •87. Повноваження органів конституційного контролю
- •88. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зк
- •89. Юридичні наслідки актів конституційного контролю
- •90. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів в зк
- •91. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зк
- •92. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування
- •93. Повноваження органів місцевого самоврядування в зк
- •94.Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування
- •95. Конституційна і судова відповідальність
- •96. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
- •97. Правове положення адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави
- •98. Індемнітет в зарубіжних країнах
- •99. Поняття судової влади в зк
- •100. Ознаки англосакської та європейської (континентальної) моделі судової систми
- •101. Системи суддів загальної юрисдикції та адміністративна юстиція
- •102. Органи, що допомагають судовій системі
- •103. Принципи судоустрою
- •104. Принципи та гарантії судочинства
- •105. Статус суддів
- •1.Основи конституційного права Франції
- •1. (2) Основи конституційного права Франції
- •2. Основи конституційного права Німеччи
- •3. Основи конституційного права Великобританії
- •4. Основи конституційного права Італії
- •5. Основи конституційного права Чехії
- •6. Основи конституційного права Росії
- •7. Основи конституційного права сша
- •8. Основи конституційного права Канади
- •9. Основи конституційного права Японії
- •10. Основи конституційного права Китаю
- •11. Основи конституційного права Бразілії
- •12. Основи конституційного права Індії
- •13. Основи конституційного права Польщі
5. Основи конституційного права Чехії
Чеська Республіка є суверенною, єдиною, а також демократичною правовою державою, заснованою на повазі до прав і свобод людини і громадянина
Форма державного устрою – унітарна (область, район, місто), симетрична
Форма правління – парламентська республіка
Політичний режим – демократія
Конституція 1 січня 1993 р. не кодифікована, писана, жорстка складається з короткої преамбули, восьми розділів. Складовою частиною є Хартія основних прав і свобод (конституц. Закон)
Законодавча влада
Парламент з 2 палат: Палати депутатів (200 на 4 р. за пропорційною системою - громадянин, що має право голосу з 21-р) та Сенату (81 на 6 р. за мажоритарною системою через 2 роки зміна 1/3 сенату -громадянин, що має право голосу з 40-р.) Працюють на сесіях постійно, правомочні є 1/3 членів.
= законодавча функція = законодавча ініціатива обох палат
Законодавчу ініціативу мають депутати, Сенат, Уряд і члени органів місцевого самоврядування вищого рівня. Проект приймається палатами та підписується Президентом і Прем'єром
Голова держави – Президент обирається на спільному засіданні Палати представників та Сенату на 5 років до 2 строків. (громадянин, що має виборче право з 40 р.) Має повноваження у сфері взаємовідношень з парламентом, Урядом та іншими державними органами, а також у зовнішніх відносинах. Призначає і звільняє Прем'єра, членів Уряд.
Не несе відповідальності за здійснення своїх функцій, відповідає член уряду, якщо є його підпис.
Виконавча влада Уряд
Уряд — найвищий орган виконавчої влади, відповідальний перед Палатою депутатів керує економічним, соціальним та культурним життям, має право висловлювати думку про всі законопроекти.
Територія ЧР поділена на області і муніципалітети. Населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць на 4 роки обирає представницькі органи — асамблеї. Останні, в свою чергу, на такий самий строк формують виконавчі органи — ради — на чолі з мером.
СУДОВА ВЛАДА: Верховний суд – найвища судова інстанція, обласні, районні, військові, торгові суди
Конституційний суд складається з 15 судців; призначаються Президентом за згодою Сенату строком на 10 років Розглядає конституцінність актів. Рішення Конституційного Суду є обов'язковими для всіх органів і осіб.
6. Основи конституційного права Росії
є демократичною федеративною правовою державою з республіканською формою правління.
За державним устроєм - асиметрична федерація.
Конституція 1993 року має преамбулу і два розділи. Перший розділ складається з 9 глав, до яких увійшло 137 статей. Другий розділ — прикінцеві та перехідні положення.
Має політичну різноманітність, багатопартійність
побудована на поєднанні принципів національно-територіального (21 республіка, автономна область і автономні округи) та державно-територіального (краї, області та 2 міста федерального значення)- рівноправні суб’єкти федерацій. Республіки - це унітарні демократичні держави, що має всю повноту держ. влади на своїй території, окрім повноважень Федерації, за формою правління – президентські, мають свої К., законодавчі, виконавчі та судові органи.
Державну владу у федерації здійснює президент РФ, Федеральні збори, Уряд РФ, суди РФ.
ПАРЛАМЕНТ - Федеральні Збори —представницький і законодавчий орган з двох палат:
= Ради Федерації верхня палата - по два представники від кожного суб'єкта Федерації: по одному від представницького і від виконавчого органів державної влади(громадяни з 30 р)
затвердження змін кордонів, введення воєнного чи надзвичайного стану; можливість використання збройних сил; призначення виборів Президента; усунення його з посади тощо;
= Державної думи нижня палата - загально представницький орган - 450 депутатів Думи (громадяни з 21 р. на 4 роки) - 225 із них обираються на основі мажоритарної системи по одномандатних округах -225 депутатів по загально-федеральному виборчому округу за списками виборчих блоків. Прийняття федеральних законів.
Розглядає питання призначення та звільнення з посад.
Закони розглядаються Радою Федерації, приймаються Державною подаються Президента на підпис та обнародування (може бути застосовано вето)
Президент глава держави, гарант К., вживає заходів щодо охорони суверенітету, державної цілісності, забезпечує взаємодію ОДВ. Обирається громадянами на основі загального, прямого і рівного виборчого права при таємному голосуванні (громадянин РФ не молодший від 35 років, постійно проживає не менш як 10 років на 4 роки). =подає Держ. Думі кандидатури Голови Центробанку, суддів Конст. Суду, Верховного Суду, Вищого Арбітражного суду, Генерального прокурора
= має право зупинити дію актів ОВВ суб'єктів федерації якщо вони суперечать К., до вирішення питання відповідним судом., = формує Адміністрацію Президента, Раду Безпеки РФ, є Верховним Головнокомандуючим, призначає вибори та референдуми, протягом 14 днів підписує федеральний закон і обнародує його , приймає укази та розпорядження, визначає основні напрями зовнішньої політики.
=питання громадянства, надання політичного притулку, нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань, здійснення помилування.
може бути усунений з посади
Уряд — колегіальний орган виконавчої влади, до складу якого входять Голова Уряду, заступники Голови Уряду та федеральні міністри. Президент призначає за згодою Державної Думи Голову Уряду та його членів.
Уряд розробляє федеральний бюджет і забезпечує його виконання; забезпечує проведення у федерації єдиної фінансової, кредитної та грошової політики; політики у галузі культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, екології; здійснює управління федеральною власністю; вживає заходи для забезпечення оборони країни, реалізує зовнішню політику; тощо
Конституційний Суд — це вищий судовий орган захисту конституційного ладу країни, орган конституційного контролю. З 19 суддів (громадянин з 40 до 70-р.)
Місцеве самовар/ня шляхом референдуму, виборів та інших форм прямого волевиявлення. Представницькі органи (дума, муніципальний комітет, збори представників тощо) складаються з депутатів, глав муніципальних утворень (глава адміністрації, староста і т. п.)
