1.Основи конституційного права Франції

Режим – демократичний, Форма правління змішана напівпрезидентська республіка Форма територiального устрою - складна унітарна держава (комуни, кантони, округ, департаменти, регіон).Це неподiльна, світська i соцi­альна держава.

Конституцiя Францiї 1958 р. затверджена референдумом. Джерела К.: К.1958 р., Декларацiя прав людини i громадянина 1789 р. i преамбу­ла Конституції 1946 р. Структура К.: стисла преамбула і 15 розділів, що складаються з 92 статей.). Закрiплює сутність французької держави i регулює взаємовiдносини її органів К. жорстка, 2-і стадії змін. 1.ініціювання внесення поправок ( Президент, Уряд, депутат) їх прийняття (2 палати парламенту конституційною більшістю). 2. ратифікація (референдум чи 2 палати парламенту). Республіканська форма правління не підлягає зміні.

ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА: Парламент з 2 палат 1. Національні збори – 579 депутатів ( від метрополії та заморських територій), обирається за мажоритарною системою на 5 років. 2. Сенат – 321 депутат, на 9 років, але кожні 3 роки 1/3 депутатів обирається знову. Збирається 1 раз на piк на ceciю, проводять додатковi засiдання, надзвичайнi сесії, створені фракції, бюро, комітети Законодавчi, контрольнi, судовi, зовнiшньополiтичнi та iншi повноваження. Законодавча iнiцiатива лише у Прем'ер-мiнiстра і депутатів, Президент не має.

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ:

Президент – глава держави, гарант конституції, вибирається народом на 5 років Повноваження: призначає прем’єр – міністра; формує уряд, верховний головнокомандувач; може розпустити парламент, ввести надзвичайний стан без згоди парламенту, амністія; нагородження нагородами; вводить надзвичайний стан без згоди парламенту; законодавча ініціатива; скликання чергових засідань парламенту; оголошення референдумів, підписує угоди; може ратифікувати деякі договори; приймає послів. Імпічмент тільки за державну зраду за згодою 2 палат та судової палати дають згоду

Конституційний контроль - Конституційна рада 9 осіб –висновки щодо рішень парламенту, Президента, Уряду. Державна рада –перевіряє відповідність НПА К..

1. (2) Основи конституційного права Франції

УРЯД– колегіальний орган, що забезпечує виконання законів. Рада міністрів це міністри з Президентом, якщо без Президента, то Рада Кабінету. Компетенція уряду в Конституції за залишковим принципом (Парламенту і Президента – абсолютно визначена).

Попередній контроль законів (право відмінити закони прийняті парламентом за висновками Конст. ради. . Але треба висновки Конституційної Ради. Формально уряд несе відповідальність перед парламентом. Член уряду не можке бути депутатом

Також немають аналогів: Економічна рада і соціальна рада – конституційний орган, але громадська організація, що розглядає проекти законів (склад:- профспілки, великі бізнесмени).

Місцеве самвр/ня – регіони, департаменти, комуни мають виборні органи самоврядування.

Регіональна рада, члени якої обираються шляхом загальних, прямих виборів у пропорційній виборчій системі, – Регіональний комісар (префект) представник центральної влади в регіоні. Великі міста мають статус общин.

СУДОВА СИСТЕМА

1) суспільні суди, розгляд дрібних суперечок непрофесійними суддями - медіаторами (посеред­никами), що призначаються місцевими радами; 2) система судів загальної юрисдикції, які розглядають карні та цивільні справи (трибунали малої інстанції (незначні справи (в департа­ментах); трибунали великої інстанції (середньої складності); апеляційні суди; су­ди присяжних (асизи) крим. правопору­шення з покаранням понад 5 р.). касаційний суд - очолює всю систему судів загальної юрисдикції; 3) спеціаль­ні суди (по справах неповнолітніх, військовослужбовців, з кримінальних справ, а також комерційні й трудові); 4) система адміністративних судів регіо­нальні адміністративні суди (низова ланка), адміністративні апеляційні суди та державна рада (вища ланка).Для суду над вищими чиновниками: 1) Суд правосуддя республіки — судить міністрів; 2) Високий суд правосуддя — розглядає об­винувачення проти президента.

рибунал по конфліктах для розгляду суперечок про компетенцію та підсудність